Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Економічні наслідки митних тарифів

 

Ми з'ясували, що запровадження імпортного мита призводить до зрос­тання цін імпортних товарів та скорочення їх пропонування. Але поки що ми не брали до уваги вітчизняних виробників конкуруючих з імпортом то­варів, для захисту яких і запроваджується мито. Тепер ми повинні розши­рити нашу модель.

Крім того, ми не враховували такого важливого фактора, що визначає вплив імпортного мита на економіку, як економічна вага країни, її здат­ність впливати на світові ціни. Залежно від цієї здатності в міжнародні економіці всі країни поділяються на дві групи: малі та великі.

Країна вважається малою, якщо зміни її попиту на імпортні товари не впливають на рівень світових цін. Країна вважається великою, якщо зміни її попиту на імпортні товари призводять до зміни світових цін. Більшість країн світу є малими країнами щодо впливу на світові піни.

Розглянемо вплив митного тарифу на економіку малої країни. Припустимо, що в умовах автаркії виробництво товару описується кривою пропонування Sn, а внутрішній попит на цей товар кривою Dn. Рівновага встановлюється в точці Е, якій відповідає внутрішня рівноважна ціна й рівноважний обсяг вітчизняного виробництва (рис. 2.3.)

В умовах вільної торгівлі країна виявляє, що світова ціна цього товару є нижчою за рівноважну вітчизняну. Оскільки світовий ринок (іноземні імпортери) може поста­вити за світовою ціною (Pw) будь-яку кількість цього товару, крива світового пропону­вання (Sw) відповідає абсолютно еластичному пропонуванню.

В умовах вільної торгівлі, точ­ка рівноваги зміщується від Е до Е1. Обсяг попиту на товар становить Q1, тоді як вітчизняне пропонування за світовою ціною є значно меншим (Q2). Решту пропонування заповнює імпорт, величина якого дорівнює Q1 – Q2. Отже, результатом відкриття економіки й вільної торгівлі є падіння ціни товару до рівня світової, зростання внутрішнього споживання та скорочення вітчизняного виробництва даного товару. Від вільної торгівлі виграють вітчизняні споживачі, ос­кільки купують більше товару за нижчою ціною, імпортери розширюють обсяг продажу товару, програють вітчизняні виробники, оскільки тільки незнач­на їх частина спроможна виробляти за світовою ціною. Звичайно, що вітчизняні виробники, які постраждали від вільної торгівлі, будуть вимагати митного захисту.

Припустимо, що уряд застосовує митний тариф (t), що призводить до зростання внутрішньої ціни (Рw+t), але не впливає на рівень світової ці­ни. Крива пропонування внаслідок введення тарифу зміщується у положення Sw+t. Зауважте, що у разі застосування специфічного мита ціна стано­витиме Pw+t, а в разі застосування адвалерного мита вона становитиме Pw(1+t). Рівновага зміщується з точки Е1 в точку Е2. В результаті зростання ціни споживання скорочується до Q4, вітчизняне виробництво товару зростає до Q3, а обсяг імпорту скорочується до Q3 – Q4.

Від запровадження ввізного мита виграють вітчизняні виробники та державний бюджет, а програють споживачі й імпортери. Імпортне мито призводить до перерозподілу доходів від споживачів на користь державного бюджету та виробників у галузях, які конкурують з імпортом. Доведемо це, проаналізувавши зміни у надлишках виробників та споживачів.

В умовах вільної торгівлі надлишок споживачів - мірило їхнього добробуту - відповідає площі трикутника, утвореного кривою попиту та кривою пропонування Sw. Введення митного тарифу скорочує цю площу внаслідок зміщення кривої пропонування до Sw+t. Втрата надлишку споживача відповідає площі сегментів a+b+c+d (рис. 2.3).

Кожний з визначених секторів представляє певний результат впливу митного тарифу. В цілому імпортне мито спричиняє появу двох груп економічних результатів: 1) перерозподільчі ефекти (фіскальний ефект та ефект перерозподілу; 2) ефекти втрат (ефект захисту та споживчий ефект).

Фіскальний ефект (сектор с) представляє доход державного бюджету від введення мита. Цей доход є результатом перерозподілу частини надлишку споживача на користь держави. Оскільки держава згодом використає ці кошти на фінансування суспільних потреб, вони не є чистими втратами добробуту суспільства, а становлять втрату лише для споживачів.

Ефект перерозподілу (сектор а) представляє величину надлишку спожи­вача, перерозподілену введенням мита на користь вітчизняних виробників імпортоконкуруючого товару. Втрата надлишку споживача перетворюється у частину надлишку вітчизняного виробника, його добробут зростає. Але зі зростанням обсягів вітчизняного виробництва зростають витрати виробництва (сектор b), отже, чистий приріст доходів виробників від введення мита становитиме різницю площ секторів а і b.

Ефект захисту (сектор b) представляє величину чистих суспільних втрат, що виникають внаслідок зростання внутрішнього виробництва з вищи­ми, ніж в іноземного виробника, витратами. Зростання виробництва забез­печується виробником, який не має порівняльної переваги, отже, відбувається відволікання ресурсів від галузей з порівняльною перевагою і пере­міщення їх в галузь без порівняльної переваги всередині країни. Неефек­тивність розподілу ресурсів внаслідок введення мита виникає і в межах світової економіки, оскільки більш ефективні іноземні виробники будуть змушені скорочувати виробництво, а їхні товари заміщуються товарами менш ефективного вітчизняного виробництва.

Споживчий ефект (сектор d) також представляє величину чистих сус­пільних втрат, але вже внаслідок скорочення споживання після введення мита й зростання внутрішньої ціни товару.

Отже, внаслідок запровадження митного тарифу величина чистих суспільних втрат – втрат добробуту нації – дорівнює сумі площ секторів b і d. Абсолютна величина втрат залежить від розміру імпортного мита та еластичності попиту на імпорт. При цьому сукупний виграш виробників і держави (а + с) є меншим, аніж втрати споживачів (a+b+c+d). Жодного позитивного економічного ефекту, пов`язаного з економічним зростанням, при введенні митного захисту не виникає.

Вплив митного тарифу на економіку великої країни відрізняється тим, що внаслідок введення мита, наступного зростання внутрішньої ціни товару та скорочення обсягу попиту падає світова ціна цього товару. Оскільки країна є великою, скорочення попиту її споживачів викликає зниження ціни цього товару на світовому ринку за інших рівних умов.

Економічні ефекти від запровадження мита великою країною подібні до розглянутих нами ефектів для малої країни за винятком фіскального ефекту. У випадку великої країни він складається з двох частин: ефекту внутріш­ніх доходів, який утворюється від перерозподілу доходів споживачів на користь держави, та ефекту умов торгівлі, який виникає внаслідок покра­щення умов торгівлі для великої країни та перерозподілу доходів іноземних виробників на користь бюджету великої країни. Але імпортний тариф чинить позитивний вплив на економіку тільки якщо ефект умов торгівлі перевищує величину чистих суспільних втрат від запровадження мита.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Міжнародної торгівлі | Нетарифні методи торгОвельної політики
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 2702; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.