Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

В С Т У П. В загальній спрямованості сучасного гуманітарного знання до ствердження пріоритету індивідуально-особистісних сенсожиттєвих орієнтацій проблема всебічного




 

В загальній спрямованості сучасного гуманітарного знання до ствердження пріоритету індивідуально-особистісних сенсожиттєвих орієнтацій проблема всебічного осмислення культури постає однією з найактуальніших і безпосередньо пов’язується з виявленням найглибших світоглядних засад людського буття.

Тож немає жодного сумніву, що навчально-виховний процес вищої школи не може бути цілісним та гармонійним без включення до гуманітарного циклу дисциплін курсу, що дає узагальнюючі, систематизовані знання про історичне й сьогоденне буття світу, створеного людьми, – про культуру.

Звісно, культуру вивчає не тільки культурологія. Філософія і соціологія, археологія і етнографія, історія та мистецтвознавство – усі ці та багато інших наук досліджують культуру. Але кожна з них зосереджена на окремих, специфічних проявах неосяжного у своєму розмаїтті феномена культури. І тільки філософсько-культурологічний погляд спроможний подолати роздрібненість конкретних наук і піднятися до осягнення культури як системи, виступаючи тим самим координатором її полідисциплінарного дослідження.

В умовах національного відродження України особливої гоcтроти набуває проблема культурної самоідентифікації особистості, що вимірюється насамперед рівнем її власної відповідальності за майбутнє національної культури. І тут є один-єдиний шлях культурного саморозуміння – це шлях послідовного, вимогливого усвідомлення сутності культури, процесу її творення і особливостей перетворення загальнокультурних надбань людства в індивідуальний світ культури.

Саме цей шлях пропонує нам „Культурологія” – дисципліна, яка викладається в європейських університетах протягом багатьох років. В цьому контексті важливо підкреслити ще один аспект, що актуалізує викладання культурології саме в курсі університетської освіти. Цей аспект пов’язаний з усвідомленням тієї ролі, яку відіграє університет в європейській культурі протягом багатьох століть. Університет для Європи – це символ науки, культури й духовності, джерело вільного розвитку людських культуротворчих моржливостей, здібностей. Тому без такої дисципліни, як культурологія, неможливо вирішувати цілі й задачі університетської освіти. Тим більше, що у відповідності до Болонської системи сьогодні курс „Культурологія” включає в себе і опанування основ етики та естетики.

Запропонований курс лекцій відповідає робочій навчальній програмі з культурології, що розроблена на основі рекомендацій Міністерства освіти і науки України, досвіду викладання культурології в провідних вузах країни (КНУ ім. Т.Шевченка, НТУ „Київський політехнічний інститут”, НПУ ім М.Драгоманова та ін.) та узагальнює авторський досвід викладання культурології, етики та естетики у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівня акредитації.

Мета курсу полягає у наданні можливості студентам отримати необхідну систему знань сучасного рівня розвитку світової культурології, етики, естетики, сформувати уявлення про форми, види культури й механізми соціокультурної регуляції життєдіяльності суспільства, а також оволодіти вмінням застосовувати ці знання в безпосередній практичній та науковій діяльності, в соціальній практиці.

Основними завданнями курсу культурології є:

- формування системи знань про закономірності культурного процесу, про культуру як специфічний та унікальний феномен людства;

- дослідження культури у всій повноті її проявів, в її сутності й смислах, в усьому різноманітті її історичних формоутворень, структурних специфікацій та принципів функціонування;

- знайомство з культурологічними ідеями представників різних історичних епох, країн та культур;

- вивчення характерних рис української культури на сучасному етапі розвитку суспільства;

- систематизація сучасних західних та вітчизняних культурологічних, етичних та естетичних концепцій;

- вивчення теорії етичної та естетичної форм суспільної свідомості;

- оволодіння основними поняттями культурології на рівні відтворення, тлумачення та використання;

- прищеплення навичок всебічного загальнокультурного, етичного та естетичного аналізу проблем суспільного і культурного життя з використанням відповідного категоріального апарату;

- набуття навичок та вмінь застосовувати знання з культурології, етики та естетики для визначення лінії поведінки в умовах розмаїття культур.

Предметом курсу є етапи та закономірності розвитку світової культурологічної думки, основні етичні та естетичні концепції в їх історичному розвитку, смисли і механізми соціокультурної регуляції життєдіяльності суспільства, моральні та естетичні аспекти світогляду сучасної людини.

Засвоївши курс культурології, студенти повинні:

- знати основний зміст усіх розділів курсу, головні напрямки класичної, сучасної та вітчизняної культурології, етики та естетики; оволодіти філософсько-культурологічним способом мислення та відповідним категоріальним апаратом; засвоїти світоглядно-гуманістичний зміст культурології, етики та естетики, а також їх наукову природу;

- вміти на основі грунтовного знання культурології оцінити свій стиль мислення; засвоївши специфіку філософсько-культурологічного осягнення дійсності, сформувати власну світоглядну позицію; застосовувати набуті знання при аналізі актуальних проблем сьогодення та у повсякденній професійній та комунікативній практиці.

Структура курсу культурології у вищих навчальних закладах визначається згідно тематичного плану і включає три основні розділи:

- теоретичні аспекти культурології та культура як соціальний феномен;

- етика – наука про мораль;

- естетика як філософська наука.

Основними формами навчальної роботи в процесі вивчення курсу культурології є лекція, семінарське заняття, самостійна та індивідуальна робота студентів. Крім безпосереднього прослуховування курсу лекцій, студенти можуть ознайомитися з основним змістом курсу «Культурологія» використовуючи електронний або друкований варіант лекцій.

Зауважимо, що поданий матеріал не вичерпує остаточно весь зміст навчального предмету, а лише виступає базою, на якій грунтується подальша самостійна та індивідуальна робота студентів за рекомендованими посібниками та підручниками.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 330; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.016 сек.