Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Склад металургійного комплексу України




До складу металургійного комплекса України входить ряд підгалузей і виробництв, без яких неможливо забезпечити виробництво металу. Це таке:

· Видобуток, збагачення і агломерація залізних, марганцевих та інших руд, одержання необхідних концентратів;

· Виробництво чавуну, доменних феросплавів, сталі і прокату;

· Виробництво електроферосплавів;

· Повторна переробка чорних металів;

· Коксування кам’яного вугілля;

· Видобуток сировини і виробництво вогнетривких будівельних матеріалів, а також флюсових вапняків, випуск металевих конструкцій.

Довідка:

Зьагачення – процес підвищення корисного елемента в мінералі.

Агломерація – процес термічного спікання подрібнених компонентів у грудки оптимального розміру.

Феросплави – сплави заліза з іншими елементами (Cr, Si, Mn, Ti та ін.) для розкислення і легування сталей.

Коксування кам’яного вугілля - промисловий метод термічної переробки коксівного вугілля нагріванням до температур близьких до 1000 °С з отриманням коксу – палива і відновлювача заліза, який вміщує 90 – 98 % вуглецю.

Нині в Україні налічується 50 основних підприємств чорної металургії, у складі яких 14 металургійних комбінатів і заводів, 3 феросплавних заводи, 16 коксохімзаводів, 6 трубних заводів, 8 гірничо-збагачувальних комбінатів і 3 основних заводи металоконструкцій.

Крім зазначених металургійних підприємств, є ще і так звана «мала металургія». Вона представлена окремими цехами з виробництва сталі і прокату на великих машинобудівних заводах, які створюються з метою використання відходів металу і забезпечення безперебійного постачання конструкційного матеріалу. Переважна більшість металургійних підприємств України являє собою потужні комбінати, загальна схема яких наведена на рис. 10.1.

 

Рисунок 10.1 – Загальна схема металургійного комбінату

Агломерат (збагачена залізна руда) разом з коксом і флюсами завантажується в доменні печі. Частина виплавленого чавуну, яка переробляється на сталь (переробний чавун), у рідкому стані надходить до сталеплавильних печей. Охолоджена сталь у вигляді зливків надходить до прокатного цеху, де з них виробляють металопрокат. З відходів основного виробництва виготовляють будівельні матеріали та мінеральні добрива.

Сучасна чорна металургія характеризується наявністю заводів з повним металургійним циклом. Повний металургійний цикл включає виробництво чавуну, сталі і прокату. Заводи неповного циклу мають, як правило, один або два з трьох технологічних циклів: виробництво чавуну і сталі, сталі і прокату, тільки чавуну, тільки сталі, тільки прокату.

Розвиток чорної металургії супроводжувався значним нарощуванням потужностей коксохімічної промисловості. Коксохімічна промисловість є основною складовою частиною металургійного комплексу. Коксохімічні заводи розміщуються в районах видобутку коксівних марок кам’яного вугілля або у великих металургійних центрах, розташованих за межами вугільних районів Донбасу. Ця галузь забезпечує металургію технологічним паливом (коксом, коксовим газом), а хімічну промисловість – цінною сировиною.

Значного розвитку в металургії України набули нові галузі – трубна і феросплавна (Нікопольський, Харцизський, Новомосковський, Луганський, Дніпропетровський трубопрокатні і Макіївский труболиварний заводи).

Виробництво феросплавів, необхідних для виплавки чавуну і сталі, забезпечується трьома феросплавними заводами – Запорізьким, Нікопольським і Стахановським.

В умовах швидко зростаючих потреб будівництво великих промислових, транспортних і невиробничих об’єктів виникла гостра необхідність у забезпеченні їх крупно габаритними металевими конструкціями (арматурними решітками, каркасами мостових переходів тощо). З цією метою в центрах металургії і важкого машинобудування – Краматорську, Дніпропетровську, Маріуполі – були побудовані основні заводи металоконструкцій.

Сучасний металургійний комплекс України майже повністю зосереджений у Донецькій, Луганській, Дніпропетровській, Запорізькій областях, де сформувався один з найбільших металургійних районів світу.

На території такого району з урахуванням умов розвитку і розміщення галузей комплексу виділяються три металургійних підрайони: Придніпровський, Донецький і Приазовський.

Придніпровський металургійний підрайон розташований вздовж правого і лівого берегів Дніпра – від Кременчука до півдня Дніпропетровської і Запорізької областей. За своїм значенням цей підрайон є найбільшим виробником сталі і прокату.

Донецький металургійний підрайон охоплює металургійні підприємства Донецької і Луганської областей. Це основний підрайон з виробництва коксу і чавуну.

Приазовський металургійний підрайон включає дві території: місто Маріуполь з його двома металургійними комбінатами – «Азовсталь» та ім. Ілліча, коксохімзаводом, а також північну і східну частини Керченського півострова, де знаходиться залізорудний район і Камиш-Бурунський залізорудний комбінат.

До кольорової металургії належать видобуток і збагачення руд кольорових металів, виплавка з них металів і сплавів, виробництво кольорового металопрокату. В Україні виплавляють важкі (мідь, свинець, цинк, олово, нікель) та легкі)алюміній, магній, титан) кольорові метали та їх сплави. Крім них, галузь переробляє рідкісні (вольфрам, молібден, ртуть), благородні (золото, срібло, платина) метали.

У розміщенні підприємств кольорової металургії в Україні виділяються лва основних райони: Донецький і Придніпровський.

На території Донецького району знаходиться Микитівський ртутний комбінат. Це підприємство дає 90 % продукції СНД. В цьому районі знаходиться Костянтинівський цинковий завод «Укрцинк», який працює на імпортній сировині з Північної Осетії та Західного Сибіру. Розміщено цей завод з орієнтацією на енергетичну базу Донбасу. В Артемівську працює завод по обробці кольорових металів, який випускає латунь, латунний і мідний прокат. Мідь і свинець імпортуються з Російської Фелерації. В м. Свердловську Луганської області знаходиться завод алюмінієвого прокату. В Запоріжжі зосереджені титаномагнієвий і алюмінієвий заводи. Титаномагнієвий завод одержує магнієву сировину з Калуша, Стебника і Сиваша, а титанову – з Іршанського і Самотканського родовищ. Алюмінієвий завод працює на імпортних бокситах з Уралу та інших територій зарубіжних країн. Для виробництва глинозему, яким забезпечується Запорізький алюмінієвий завод, біля Миколаєва побудовано великий глиноземний завод. У Вольногорську поблизу Дніпродзержинської ГЕС знаходиться Верхньодніпровський гірничо-збагачувальний комбінат, який працює на титаноцирконієвих рудах Самотканського родовища, а в місті Світловодську біля Кременчуцької ГЕС діють завод чистих металів і завод твердих сплавів.

В Кіровоградській області на базі недавно відкритого родовища нікелевої руди діє Побузький нікелевий завод. Виробництво магнію здійснюється також Калушським ВО «Хлорвініл».

 

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 531; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.