Особливості влаштування асфальтобетонних покриттів при понижених температурах повітря

Періодом з пониженою температурою повітря при влаштуванні асфальтобетонних покриттів вважають період, коли температура повітря становить нижче плюс 10^оС. Зимовим періодом вважається період між датами початку й закінчення стійкої від’ємної середньодобової температури повітря в районі будівництва. Асфальтобетонні покриття можливо влаштовувати до температури повітря не нижче мінус 10-15^оС.

При понижених та від’ємних температурах повітря асфальтобетонні покриття допускається влаштовувати за умови дотримання ряду вимог. Основа під покриття повинна бути влаштована при позитивних температурах повітря і добре ущільненою. На пористих основах (наприклад, щебеневих) рекомендується влаштувати полегшене просочування або одношарову поверхневу обробку з мінімальною витратою в’яжучого.

Перед вкладанням суміші основа має бути ретельно очищена від бруду, снігу та льоду автогрейдером та механічною щіткою. Вологі ділянки основи просушуються самохідним розігрівачем (газоструминним або з газовими інфрачервоними пальниками), який рухається перед асфальтоукладачем на відстані 15-20 м. Температура основи на момент укладання суміші повинна складати плюс 20-40^оС.

Як правило, при понижених температурах укладають лише нижній шар асфальтобетонного покриття. Товщина шар у при цьому повинна бути більше проектної на 0,5-1,0 см. Якщо влаштовують двошарове покриття, то верхній шар укладають відразу ж після нижнього, щоб зберегти температуру основи в межах 20-40^оС і виключити операції для його очищення та додаткового нагрівання.

З метою забезпечення якості робіт бажано вкладати асфальтобетон на всю ширину дорожнього покриття за один прохід укладальника (в одну смугу). На двосмугових дорогах застосовують два укладальника, які рухаються з відступом вздовж траси на 5-10 м один від одного.

Попереднє ущільнення асфальтобетонного покриття здійснюється самохідними котками з гладкими вальцями за 2-4 проходи по одному сліду, потім ущільнюють середніми котками за 8-12 проходів. Остаточне ущільнення виконують важкими котками з гладкими вальцями масою за 6-10 проходів по одному сліду. Загальну кількість проходів котків уточнюють пробним ущільненням.

З метою прискорення процесу ущільнення покриття доцільно виконувати самохідні вібраційні та комбіновані котки масою 8-16 т з шириною вальців 1,5-2 м, а також самохідні пневмоколісні котки масою 10-20 м.

При ущільненні вібраційними або комбінованими котками необхідно провести ними не більше 3-5 проходів по одному сліду. Загальна кількість проходів при цьому скорочується до 14-16, а при роботі ущільнюючих органів укладальника - до 10-14.

Контроль якості робіт. Перед влаштуванням покриття слід перевіряти рівність, щільність та чистоту основи. Особливу увагу слід звертати на роботу розігрівача та асфальтоукладальника. Якість влаштування асфальтобетонного покриття за несприятливих погодних умов можна забезпечити, якщо правильно вибрати довжину захваток (мінімальна довжина захватки 60-65 м), ув’язати роботу всіх машин на відведених їм захватках та темп їхньої роботи.

Дата добавления: 2014-01-07