Влаштування монолітних цементобетонних покриттів із застосуванням рейко-форм

Будівництво монолітних цементобетонних покриттів до 60-х років минулого століття велося в основному комплектом машин, які пересуваються по рейко-формах, які одночасно слугують опалубкою для бетонування.

До складу рейкового комплекту машин входять розподільник бетонної суміші, машина по оздобленню бетону та профілювальник.

На даний час комплект машин, який пересувається по рейко-формах, як правило, застосовують при будівництві цементобетонних покриттів на дорогах ІІІ-IV категорій та на дорогах промислового призначення.

Склад робіт по влаштуванню монолітного цементобетонного покриття включає в себе:

- підготовчі роботи;

- підготовку верха основи (профілювання, влаштування вирівнювального шару й роздільних прошарків);

- установлення пристосувань, які забезпечують рівність покриття (копірні струни, рейко-форми тощо);

- установлення елементів швів розширення та стиснення, а також крайової арматури, сіток та каркасів арматури;

- розподіл та ущільнення бетонної суміші;

- оздоблення поверхні покриття та догляд за бетоном;

- улаштування деформаційних швів (у свіжому та затверділому бетоні).

Розбивку лінії встановлення рейко-форм в плані виконують по одній стороні покриття за допомогою теодоліту, по іншій - по шаблону. Висотне положення рейко-форм визначають по нівеліру.

Після встановлення в проектне положення рейко-форми закріпляються до основи стальними штирями, а між собою стикуються клиновидними замками.

Для перевірки стійкості рейок безпосередньо перед вкладанням бетону проводять обкатку бетоноукладальною машиною.

Відхилення рейко-форм від проектного положення після обкатки не повинно перевищувати в плані ±5 мм, по висоті ±3 мм в стиках між суміжними ланками рейок.

Для забезпечення нормальної роботи комплекту машин довжина ділянки встановлення рейко-форм має бути не менше його змінного виробітку. Перед вкладанням бетонної суміші внутрішній бік рейко-форм необхідно змазати мастилом або вапняно-глинистим розчином для запобігання прилипання бетону до опалубки.

Після підготовки опалубки встановлюють дерев’яні прокладки швів розширення, які виготовляють з чистообрізних дощок товщиною 20-30 мм довжиною 3,5-3,75 м. Отвори в прокладках для пропуску арматурних стержнів виконують на 1 мм менше їх діаметра. Прокладки встановлюються на основу прямовисно й перпендикулярно до осі покриття, потім закріплюються на місці металевими штирями через 0,8-1,0 м.

Якщо проектом передбачено стержні крайової арматури, їх встановлюють на бетонні підкладки чи підставки з арматурної сталі діаметром 10-12 мм.

При армуванні покриття зварні сітки із стержнів діаметром 6 мм вкладають на попередньо розподілений нижній шар бетонної суміші. Зварні сітки з поздовжніми стержнями діаметром більш ніж 6 мм встановлюють по місцю на спеціальні Г-подібні лапки із арматурних стержнів, які приварені до сітки з кроком 0,8-1,2 м.

Стержні в швах стиснення встановлюють в проектне положення за допомогою спеціального шаблона та вібратора в свіжий бетон після першого проходу оздоблювальної машини.

Бетонну суміш доставляють до місця вкладання автобетоновозами або автосамоскидами. Тривалість транспортування суміші самоскидами не повинна перевищувати 30 хв. при температурі повітря більш ніж 20^оС та 60 хв. - при температурі менш ніж 20^оС.

З транспортних засобів бетонна суміш вивантажується в бункер самохідного розподільника, який вкладає бетон по основі на задану товщину з осадкою конуса 1-2 см та середнім припуском на ущільнення 2-3 см. Розмір припуску бетонної суміші на ущільнення визначають перед початком робіт шляхом пробних проходів машин для ущільнення та оздоблення покриття для кожного складу суміші.

З метою запобігання зміщення прокладок швів розширення бетонну суміш розподіляють одночасно з обох сторін прокладки, для чого бункер укладальника встановлюють безпосередньо над прокладкою і переміщають вздовж неї.

Ущільнення бетонної суміші та оздоблення поверхні покриття виконують машинами для оздоблення бетону, які забезпечують необхідний ступінь ущільнення та оздоблення поверхні бетону за один-два проходи. Ущільнення бетону й оздоблення його поверхні ведуть ділянками довжиною не більше 12-15 м, запобігаючи зупинок машини з працюючими вібраторами.

До початку укладання бетонної суміші та її ущільнення необхідно провести налаштування основних робочих органів оздоблювальної машини. Правильність налаштування характеризується тим, що в процесі роботи перед ущільнюючим вібробрусом утворюється рівномірний валик бетоної суміші висотою 8-10 см, а перед діагональними вирівнювальними вібробрусами - валик розчину висотою 1-3 см.

Біля прокладок швів розширення та граней рейко-форм до проходу оздоблювальної машини бетонну суміш додатково ущільнюють глибинними вібраторами. Остаточне ущільнення та оздоблення покриття виконують оздоблювальною машиною.

Цементне молочко, яка з’являється в процесі ущільнення й оздоблення, видаляють з поверхні покриття при допомозі капронової щітки, яку переміщають впоперек покриття. При двосхилому профілі покриття щітку переміщають від поздовжньої осі до країв дороги.

У процесі ущільнення та оздоблення ведеться постійний контроль рівності покриття за допомогою триметрової рейки, яку вкладають в поздовжньому та поперечному напрямах.

Знімають рейко-форми не раніше ніж через 18 годин після вкладання бетону при температурі 15^оС і не раніше 24 год при температурі нижче ніж 5^оС.

У місцях розширення покриття (на заокругленнях, біля з’їздів та переїздів, зупинкових майданчиків тощо) роботи ведуть із застосуванням засобів малої механізації - віброрейок, площинних і глибинних вібраторів та інших ручних інструментів та пристосувань.

Дата добавления: 2014-01-07