Структура управління НАТО і механізм прийняття рішень

Тема 6. СТРУКТУРА ТА ОСНОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ НАТО

Найважливішим політичним органом НАТО, який має повнова­ження приймати рішення є Північноатлантична Рада (ПАР). До її складу входять представники всіх країн-членів. Засідання ради про­водять не рідше ніж раз на тиждень («постійна рада»). Кожна країна представлена постійним представником у ранзі посла. Йому допома­гає делегація (політичний і військовий персонал). При необхідності розгляду особливо важливих питань засідання проводять на рівні глав держав і урядів (саміти НАТО). Повноваження ПАР визначені безпосередньо в Північноатлантичному договорі (ст. 9).

ПАР приймає декларації і комюніке, у яких пояснюються політика й рішення Альянсу. Вона має повноваження створювати підпорядко­вані органи. За період функціонування Альянсу було створено бага­то комітетів і груп на підтримку роботи Ради або для відповідальної роботи в окремих галузях (оборонне планування, ядерне планування, військові справи тощо).

Усі члени Альянсу мають однакові права під час обговорення пи­тань у Раді. Рішення приймають тільки за спільної згоди (консенсусом). Головує на засіданнях, здебільшого, Генеральний секретар НАТО.

Двічі на рік ПАР проводить засідання на рівні міністрів закордон­них справ держав-членів Альянсу. В цьому випадку головують по черзі представники всіх країн.

Таким чином, ПАР становить собою форум для проведення консуль­тацій між державами-членами НАТО з усіх питань щодо їхньої безпеки й колективної оборони і є найвищим органом який ухвалює рішення.

Комітет оборонного планування складається з постійних пред­ставників. Не рідше ніж двічі на рік його засідання проходять на рівні міністрів оборони. Сфера його діяльності - оборонні питання та спра­ви стосовно колективного планування оборони. У комітеті представ­лено всі держави-члени Альянсу за винятком Франції, яка вийшла з військової організації НАТО у 1967 році.

Група ядерного планування - це орган, який готує пропозиції щодо ядерної політики. В її діяльності беруть участь міністри оборо­ни держав-членів, які обговорюють конкретні питання, пов'язані з ядерною зброєю (розгортання, безпека, контроль, нерозповсюдження тощо). Забезпечує роботу цього органу штабна група, яка засідає один раз на тиждень.

Комітети НАТО допомагають у роботі вищим керівним органам Альянсу. Вони приймають рішення або формулюють рекоменда­ції вищим органам на основі обміну інформацією і консультацій між представниками кожної з держав-членів НАТО. Рішення ніколи не приймаються шляхом голосування чи на підставі більшості, а тільки через консенсус.

Генеральний секретар - міжнародна посадова особа НАТО найви­щого рівня. Його повноваження:

- є Головою ПАР, Комітету оборонного планування й групи ядер­ного планування та інших вищих комітетів;

- є Головою Ради Євроатлантичного партнерства, співголовою Пос­тійної спільної ради НАТО - Росія та комісії НАТО - Україна;

- керує процесом консультацій і прийняття рішень у Альянсі;

- керує роботою міжнародного секретаріату;

- є головним речником Альянсу в зовнішніх відносинах, у контактах з урядами держав-членів НАТО і партнерів та представниками ЗМІ.

Міжнародний секретаріат - забезпечує роботу ПАР і підпоряд­кованих їй комітетів. Співробітниками цього органу є громадяни де­ржав-членів Альянсу.

Міжнародний секретаріат має низку відділів (оборонне плануван­ня, політичних справ, науки і екології та інше), а також Канцелярію Генерального секретаря. Його зусилля спрямовано на підготовку зус­трічей, консультацій, досягнення консенсусу та прийняття й вико­нання рішень.

Дата добавления: 2014-01-07