Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Джерела і передумови інформатики




Становленням як науки інформатика завдячує виникненню комп’ютерів, хоча вже задовго до їхньої появи люди оперували інформацією, як із найрізноманітнішими відомостями, повідомленнями, звістками, знаннями й уміннями. Довший час інформацію сприймали як щось особисте, належне окремим членам людського роду. Але поступово було сформовано переконання, що відчужена від окремих людей інформація, може мати і суспільне значення.

Найпершими, мабуть, це зрозуміли племена, що воювали між собою. Вивідачі і розвідники були першими професіоналами, завданням яких стало добування інформації. Поява секретів у людському суспільстві знаменувала собою перехід до охорони знань і умінь, тобто до захисту інформації. Жрецькі касти багатьох древніх держав володіли таємними, недоступними для більшості членів суспільства, знаннями, які робили їх сильнішими та підносили над іншими людьми.

Розвиток промислового виробництва приніс величезну кількість нових знань, що одночасно породило бажання зберігати та захищати частину цих знань від конкурентів. Важливу роль почали відігравати збір, обробка та обмін інформацією між людьми. У ході еволюції людства видно стійку тенденцію до автоматизації таких процесів, хоча їхній внутрішній зміст, власне кажучи, залишався незмінним.

Починаючи з древнього абака, що дожив до наших днів у вигляді конторських рахівниць, люди створювали пристрої для обробки числової інформації. Механічні пристрої типу арифмометрів, рахункові електричні клавішні машини, лічильно-аналітична техніка і багато інших приладів були націлені на вирішення тих же завдань, які сьогодні реалізують у повному обсязі за допомогою комп'ютерів.

Крім числової інформації, у полі зору фахівців увесь час була і символьна інформація, представники якої — добре відомі усім природньомовні тексти: від пригодницьких повістей до звітів про виконану роботу, довідок з установ, листів тощо. Для збереження і переробки такої інформації люди також придумували і створювали різні прилади і пристрої. Найпростішим прикладом може служити стійка із шухлядами, у яких зберігають картки, що містять інформацію. Такі каталоги — неодмінний атрибут бібліотек. Але на картках можна зберігати в систематизованому виді і будь-яку іншу інформацію, записану деякою природньою або спеціальною мовою.

Прагнення якось механізувати, а потім і автоматизувати процедури, пов'язані з пошуком у каталозі потрібної інформації, привело до появи прийомів, що ввійшли в арсенал спеціальної науки — документалістики. Її дітищем стали ручні й автоматизовані інформаційно-пошукові системи.

Документалістика була сформована наприкінці XIX століття у зв'язку з бурхливим розвитком виробничих відносин. Її розквіт припав на 20-30-ті роки XX століття, а основним предметом стало вивчення раціональних засобів і методів підвищення ефективності документообігу.

Винахід друкарства, що дозволив акумулювати і поширювати знання, та телеграфного і телефонного зв’язку, що в лічені хвилини здатні передавати оперативну інформацію, спричинили виникнення розгалуженої структури поширення інформації.

Росли інформаційні потоки, якими обмінювалися між собою окремі люди і людські співтовариства. Інформація, подібно речовині й енергії, стала предметом виробництва і поширення, придбала характер товару.

Інформаційні структури до кінця минулого століття пронизали всі сфери людської діяльності. Поява комп'ютерів у середині минулого сторіччя дала могутній поштовх розвитку індустрії інформації, привела до того, що людство вступило в пору інформаційної революції і встало на шлях переходу до інформаційного суспільства. Комп'ютер в одній системі об'єднав збереження й обробку як числової, так і текстової (символьної) інформації. Саме тому його поява знаменувала початок нової науки — інформатики, джерелами якої звичайно називають дві науки — вищезгадану документалістику та кібернетику, про яку буде сказано далі. Сьогодні інформатику практично повністю пов’язують як з методами і засобами одержання та використання інформації за допомогою комп’ютерної і комунікаційної техніки, так і з принципами функціонування цієї техніки та методами керування нею.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 842; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.