Пар. Комуна

Клас.

ІІ період Нової історії – кін. ХУІІІ – поч.. ХХ ст. – зародження та формування індустріального суспільства.

Основні риси періоду:

1. Знищення абсолютної та становлення конституційної монархії (республіки)

2. Революційні виступи

3. Машинна індустрія

4. Товарно-ринкова економіка

5. Зміна соціальної структури суспільства (буржуа, найм. роб., інтелігенція)

6. Створення колоніальної системи

7. Зародження політично-ідеологічних течій (лібералізм, консерватизм), національного та демократичного руху. Поява роб. і соц. рухів.

Теми навчальної програми 9 клас.

1. Головні риси політичного та суп.-економічного розв. світу кін. – поч.. ХХ ст.

2. Французька революція кін. ХУІІІ ст..

3. Правління Наполеона Бонапарта. І імперія у Фр.

4. Країни Європи у 1815-1847 рр.

5. Революції 1848-1849 рр.

6. Утворення нац. держав у Нім. та Італії.

7. Англія 50-60 рр. ХІХ ст.

8. США у І пол.. ХІХ ст.

9. Російська імперія у І пол.. ХІХ ст.

10. Роб. і соц. рух у країнах Євр. (ІІ пол.. ХІХ – поч.. ХХ ст.)

11. Культура кін ХУІІІ – І пол. ХІХ ст.

12. Заверш. форм. індустр. суп. у провідних кр. світу.

13. Національно.-визвольний рух народів світу кін. ХІХ - поч.. ХХ ст.

14. Міжнар. відносини кін. ХІХ - поч.. ХХ ст.

15. Культура кін. ХІХ - поч.. ХХ ст.

Лекція 1.

Французька революція.

1. Причини та початок революції.

2. Встановлення Республіки.

3. Якобінська диктатура.

4. Термідоріанський режим.

1.Причини та початок революції.

Політичні

Існування абсолют. монархії (династ. Бурбонів до 1793 р.– Людовік ХІУ, ХУ, ХУІ)

Соціальні

3 соціальні стани ІІІ – без політ. та екон. прав. Б-ба буржуа за владу, об’єднання з селянами. Санкюлоти (довгі штани)

Економічні

Відставання від провідних європейських держав (цехи, обмежена торгівля)

Величезні розтрати королівської родини та наближених (королева – «мадам дефіцит»)

Податки – ІІІ стан – необхідність проведення податкової реформи з метою поповнення казни – (генеральні контролери - міністри фінансів Тюрго, Неккер)

Програма Тюрго:

· зменшити повинності селян

· обмежити видатки на утримання королівського двору

· накласти податки на землі І та ІІ стану

сильний опір – відставка

Неккер спробував продовжити курс попередника – теж відставка

Ідеологічні Просвітництво (Монтеск’є, Вольтер, Дідро, Руссо)

Монтеск’є	Вольтер,	Дідро	Руссо
2-палатний парл. Розподіл влади () 3 гілки Конст. монарх.	Конституція Обмеження привілеїв та влади короля Не револ. а реформаторський шлях (реф. «зверху»)	Мета держ. – забезп. прав громадян Лік від. станових привіл. та феодальних відносин Виборні органи влади, але збереж. монархії	Респ. устрій Природній народний суверенітет Законодавч. захист Обмеження прив. власн.(рівний розподіл)

Початок революції.

У 80-х рр.. – тяжкі умови (неврожай, голод) Король змушений скликати ГШ (не склик. з 1614 р.) та повернути Неккера. Той погодився при умові, що до ГШ увійдуть 600 деп. від ІІІ стану та 300 від І і ІІ.

5.05. 1789 – поч..роботи ГШ. Найвидатніші представники – Сійєс, Мірабо.

Мірабо. «Ми тут виражаємо волю французів і розійдемося лише поступившись силі штиків.» Прагнув створ. конст. мон. і стати прем’єр-міністром. Після смерті – у Пантеоні, але потім – прах на цвинтар для злочинців за зв'язок з корол. родиною.

І стан вимагав засідати і прийм. рішення окремо (кожен стан – 1 голос) – ІІІ стан не дав на це згоди, вимагали спільного поіменного голосування. За пропозицією Сійєса ГШ прогол. себе Нац. Зборами (1-пал. орган), до яких мали увійти І та ІІ стан. НЗ – у Версалі у залі для гри в м’яч. На І засіданні прогол. недоторканість депутатів.

4.08.1789 – ріш НЗ про знищ. привілеїв, встановлення рівності всіх громадян і частин держави

9.07 НЗ прогол. себе Установчими Зб.

УЗ (9.07.1789 – 1.10.1791)

Ліві	Центр	Праві
бурж. демократи (монтаньяри) Робесп’єр	Конст.-мон. (Мірабо, Сійєс, Лафайєт)	Монархісти

12.07. – поч.. акції протесту проти відставки Неккера

13.07. – створ. Нац. Гвардію(лиш заможні, очол. Лафайєт)

14.07. – захоп. Будинок інвалідів (арсенал зброї) і Бастилію. Король: «Це заколот! Ні – це революція». Повстання охопл. інші міста Фр., створ. органи самоуправління - муніципалітети

«Літо великого страху» - погроми помість.

Перші декрети УЗ:

– знищення привілеїв і церк. 10-ни

– конфіск. і продаж церковних земель

– відміна станового поділу, титулів

– контроль держ. над церквою

– податки на всі стани

– заходи для розв. підприємництва (лік від. цехів, внутр. мита, держ. регулювання ек-ки)

– викуп феод. платежів (панщини, оброку) – поч.. лік від. феод. устрою

– новий амін. поділ

26.08.1789 – «Декларація прав людини і громадянина»(17 статей)

1. Права люд. є природніми, невід”ємними і священними

2. Люди народж. і залиш. рівними

3. Держ. повинна забезп. дотримання прав: свобода, власність, безпека, протистояння гнобленню

4. Нація – джерело суверенітету, індивід не може узурпувати владу

5. Можна робити все, що не чинить шкоду іншим

6. Все, не заборонене законом – дозволяється

7. Закон – вираз заг. волі. У створенні законів бер. участь всі гром особисто або через представників

8. Вільн. доступ до держ. посад

9. Презумпція невинності. Звинувачення і покарання лиш за законом

10. Свобода совісті, друку і слова

11. Контроль гром. над податками і збройн. силами

12. Звітність чиновників перед громадянами

13. Охор. прив. власності (сплата за конфіск. майно)

Король відмов. затвердь. Декларацію, але був змуш. зробити це після того, як пролунали заклики до походу на Версаль (в газеті «Друг народу» - Марат)

Закон про виборчу сист. (активні, пасивні)

21.06. 1791 – втеча кор.. родини. Фальшиві російські паспорти. Бельг. кордон Затримали біля м. Варрен (поштар відмов. від нагороди). Заява про викрадення. Поверн. в Париж, під варту, але після прийняття Конст. – поновлено права

17.07. 1791 – повстання санкюлотів проти кор.. влади – розстріл на Марсовому полі (Нац. Гвардія)

3.09. 1791 р. Конституція.

Конституція (3.09. 1791):

1) голова держ. – король (особа священна і недоторкана)

2) обмеж. законод. влади короля (втрата контролю над міністрами), але збережено право кор.. вето (3 рази)

3) ЗВ – Зак. Зб. (після заверш. повноважень УЗ)

4) місцеве самоуправління общин, кантонів, округів (не підляг. корол. владі), вибірні посади

5) нов.. амін. поділ (83 департаменти)

6) судова реф. (суд обирався на 6 р.):

o кримінальні

o окружні

o мирові

o касаційна палата

7) фр. духовенство виходило з під влади папи і відчинялось королю, присяга Конст.

8) вибори священників

9) відміна спадкового дворянства і всіх титулів.

2. Падіння монархії та проголошення республіки у Франції.

Особливу роль починає відігравати Пар. Комуна.

Спільна (общинна рада 48 секцій (частин) Пар.)Засід. в галереях Пар. Ратуші. Очол. Комуну так зв. тріумвірат: адвокати Дантон і Робер. та лікар Марат. Члени Комуни висунули королю звинувачення у зраді – заточили в замку Тампль. Масовий погром в тюрмах «вереснева різня»

Згідно з Конст. 1791р. розпуск Уст. Зб., влада мала перейти до новообраних Зак. Зборів. Їх повноваження тривали з 1.10.1791 до 20.09.1792 р. Було встановлено конят. мон. – компроміс між нар. владою і Бурбонами.

ЗЗ

Ліві (135)	Центр (болото або черево) (350)	Праві (конят.-мон.) (250)
Члени Якоб. клубу: Помірковані - жиронда(Бріссо, Верньо) Радикали «монтаньяри»(Робер., Марат)

Політ. клуби:

o Якобінський клуб (офіц. назва «Спілка друзів Крнституції») Високі членські виплати – тому лише багаті.

o Клуб кордельєрів «Спілка друзів прав людини і громадянина».Мета- повал. мон. і встановл. Респ. Дантон, Марат, Ебер, Комет.

o Роялісти

o Клуб фельянів вихідці з якоб. клубу. Лафайєт, Байї.

В ЗЗ одразу почалося протистояння монтан. і жиронд. з питання продовж. револ. і долі монархії, яке врешті завершиться терором проти Жиронди і встановл. якоб.диктатури.

В цей же час загостр. зовнішньо політ. обстан., назріває війна. Євр. країни не прагн. війни, оскільки не бажали ослаблення Фр. Натомість в самій Фр. війна була вигідною для різних політ. сил:

o роялісти і король – можливість поверн. владу

o прихильники республ. устрою – можл. усунути від влади короля.

20.04.1792 – Фр. оголос. війну Австр. (триватиме 20р.) В Євр. створ. Антифр. коаліція: Авст., Англ.., Прус,, Сардинія, Ісп. Рос. – бойкот Фр. Непідготовлена Фр. зазнавала поразок ЗЗ – заклик «Батьківщина в небезпеці» - волонтери (федерати) – до Парижа. Вперше «Марсельєза».

Складна ситуація у Фр., недовіра до короля - повстання в Тюільрі 10.08.1792., арешт короля. Ліквідація монархії (зречення від влади).

ЗЗ – декрет про скликання Нац. Конвенту (зак. влада), а викон. влада – Тимчасова виконавча Рада.

Нац Конвент (20.09.1792 – 26.10.1795)

Монтаньяри «Гора»(100)	Жиронда (200)	Болото (450)
Продовж. револ.	Припин. револ.

Одними з перших до Конвенту були обрані тріумвіри Дантон і Робер. Марат

Постанови Конвенту:

o заг. виборче право (без поділу на активних і пасивних)

o знищення кор.. влади (21.09.1792)

o Прогол. єдиної та неподільної республіки (21.09.1792)

За допомогою армії добровольців було отримано перші перемоги – Вальмі, Ніцца, Савойя, Майнц. Згодом від інтервентів очищено всю тер. Фр.

Одне з основн. пит., яке мав вирішити Конвент – продовж. війни і доля короля. Протистояння 2 угруповань Конвенту («болото» підтрим. Жиронду, яка не бажала смертної кари, розуміючи, що це викл. повст. монархістів всередині Фр. і нову інтервенцію Антифр. коал.) Ці питання було винесено на голосування (трив. 40 год.): 334 – ув’язнення,387- страта.

21.01. 1793 страчено Люд. ХУІ. Поч.. монархічне повст. у Вандеї., нова інтерн. ІІ Антифр. коаліція (Анг., Голландія, Прус., Ісп., Португ., Неапол. кор..)

Все це підриває авторитет революції у народу. Жиронда виступає за обмеж. д-ті карал. орг. – створ. Комісію 12, д-ть якої спрямовувалась насамперед проти Комуни. Це призвело до нового розколу серед рев. сил. Дантон закликає до примирення, а Марат вимаг. знищ. Ком. 12.

3. Встановлення якобінської диктатури (1793 - 1794).

Монтан. + Комуна+ кордельєри --------------- Жиронда.

Ств. Ревком Паризького департамента

ультра революціонери помірковані

(розгін конвента) (легальне очищення Кон. від

жирондистів)

Розпуск Комісії 12.

2.06.1793 – облога Конвенту (санкюлоти), арешти Бріссо та інш. жиронд. Влада у Конв.-- монтаньяри. Якобінці втановили диктаторський режим

Система органів влади за якоб. дикт.

Конвент (ЗВ,ВВ, СВ верховн. орган)

Комітети, комісії (найбільш впливові – КГром.Порят,

КГром.Безп (очолив Робеспєр))

КГП (військ., дипл. справи, продовольче постачання)

Революційний трибунал (каральний орган)

Масовий терор (35-40 тис)Для розправи з – сист. карал. органів (Спостережні комітети, Рев. трибунал, Комітет громад. порятунку), які мали необмежені повноваж. і виносили смертні вироки без попереднього суду. Репресії, страта Марії Антуанетти, син короля – помер в тюрмі (за іншою версією – був відданий на виховання простолюдину і вмер від непосильних умов життя), страти жирондистів., пізніше і поміркованих (на чолі з Дантоном), лівих якобінців.

Доля лідерів якоб (тріумвірат).:

Вбивство Марата (Шарлотта Корде). Прах – в Пантеон, під час заколоту – у водостіч. трубу. Пізніше випадково знайдений.

Дантон – страчений.

Робесп’єр став одно осіб. лідером(керівн. Конвенту) Найбільше страт.

Заходи, ініц. Конв. в час правл. Роб.:

– новий варіант Конст.

– лік від. феод. повинностей і боргових зобов’язань селян, земля емігр. ----------- сел.. за невел. плату

– б-ба зі спекуляцією (max цін, загони санкюлотів, комісії по розподілу прод. товарів)

– дехристиянізація -------- культ Розуму (Верховної істоти)

– новий календар

– вантозькі декрети (майно контр рев. ---- незаможним безкоштовно)

– заг. початк. освіта

Якобінська Конст. (24.06. 1793)

вибор. право всіх чол.. з 21 р.

прямі і рівні вибори де пут.

народ – носій законод. вл.

1-пал. Законод. Корпус (на 1 рік) ------------------ Викон. Рада (21 чол)

Дата добавления: 2014-01-07