Контрольні питання

Резюме

Розвиток персоналу – це процес безперервного навчання працівників, управління діловою кар'єрою персоналу, планування і підготовки кадрового резерву.

Метою розвитку персоналу є забезпечення максимального використання усіх його можливостей для досягнення цілей підприємства.

Термін "кар'єра" у загальному розумінні означає успішне просування в галузі суспільної, службової, наукової та іншої діяльності.

Під трудовою кар'єрою мається на увазі індивідуальна послідовність змін у праці особистості, що обумовлена зміною її становища на вертикальній шкалі складності праці або соціальній драбині робочих місць, посад.

Ділова кар'єра – це підвид трудової кар'єри, який поширюється на просування і досягнення успіху в специфічних видах трудової діяльності – бізнесі, комерції, тобто в тих видах економічної діяльності, які приносять прибуток, доход або інші особисті вигоди.

Розрізняють два види трудової кар'єри: професійна кар'єра, внутрішньоорганізаційна кар'єра.

Професійна кар'єра – це становлення працівника як професіонала, кваліфікованого спеціаліста у своїй справі, що відбувається протягом усього його трудового життя. Вона може реалізовуватися на різних підприємствах.

Професійна кар'єра може йти за лінією: спеціалізації (поглиблення в одній, обраній на початку професійного шляху, сфері діяльності); транспрофесіоналізації (оволодіння іншими сферами діяльності).

Внутрішньоорганізаційна кар'єра – це послідовна зміна стадій розвитку працівника в межах одного підприємства.

Внутрішньоорганізаційна кар'єра реалізується у чотирьох основних напрямах; згідно до цього виділяють такі її моделі: вертикальна, горизонтальна, східчаста, доцентрова кар'єра.

Чинниками успішної кар'єри можуть бути: випадок, що надає людині шанс; реалістичний підхід до вибору напрямку діяльності; можливості, що створюються соціально-економічним статусом родини (освіта, зв'язки); гарне знання своїх сильних і слабких сторін; чітке планування.

Мотивами ділової кар'єри (які з роками змінюються) є: автономія, функціональна компетентність, безпека і стабільність, управлінська компетентність, підприємницька креативність, потреба в першості, стиль життя, матеріальний добробут.

Просування за службою визначаться двома групами чинників: об'єктивні (вища крапка кар'єри, довжина кар'єри, показник рівня позиції, показник потенційної мобільності), суб'єктивні (освіта, кваліфікація, внутрішня мотивація, наполегливість, відношення до роботи, вміння подати себе і т.д.).

Динамічність кар'єри – це індикатор професійного шляху, що свідчить про те, наскільки швидко працівник піднімався за ієрархічною градацією.

Динамічність кар'єри керівника визначають два основних параметри: потенціал просування, рівень поточної професійної компетенції.

Управління кар'єрою персоналу – це комплекс заходів, що здійснюються кадровою службою підприємства, з планування, організації, мотивації і контролю службового зростання персоналу, виходячи з його цілей, потреб, можливостей, здібностей та схильностей, а також виходячи із цілей, потреб, можливостей і соціально-економічних умов підприємства.

Етапи кар'єри розробляються в такому порядку: вивчення сформованого змісту роботи на окремих етапах службового просування; визначення "вхідних" і "вихідних" параметрів на кожному етапі; деталізація вимог для вступу в кожен етап – освітнього рівня, кваліфікації, віку; оцінка ділового досвіду, необхідного для переходу до вищого етапу.

Кар'єрограма являє собою перелік професійних і посадових позицій у підприємстві (і поза ним), що фіксує оптимальний розвиток професіонала для заняття їм певної позиції у підприємстві.

Професійне навчання персоналу – це систематичний процес формування у працівників підприємства теоретичних знань, умінь та практичних навичок, необхідних для виконання роботи.

Професійне навчання персоналу підприємства забезпечує: первинну професійну підготовку працівників (здобуття професійно-технічної освіти особами, які раніше не мали робочої професії або спеціальності, що забезпечує відповідний рівень професійної кваліфікації, необхідний для продуктивної трудової діяльності у підприємстві), перепідготовку (професійно-технічне або вище навчання, спрямоване на оволодіння іншою професією (спеціальністю) працівниками або спеціалістами з вищою освітою, які вже здобули первинну професійну підготовку у професійно-технічних або вищих навчальних закладах), підвищення кваліфікації (навчання, спрямоване на розвиток і удосконалення знань, умінь і навичок у конкретному виді спеціальної діяльності, обумовлене постійною зміною змісту праці, удосконаленням техніки, технології, організації виробництва і посадових переміщень).

Модель організації процесу навчання у підприємстві складається з трьох стадій: планування, реалізація, оцінка.

Професійне навчання персоналу підприємства може здійснюватися як безпосередньо на робочому місці, так і поза робочим місцем.

Мобільність персоналу – це широке поняття, яке охоплює його рух як у територіальному аспекті, так і у конкретному підприємстві.

Мобільність персоналу характеризується його здатністю швидко пристосовуватися до мінливих умов маркетингового середовища, до зміни трудових функцій, змісту праці і т.д.

Управління мобільністю персоналу передбачає цілеспрямований влив на процес руху персоналу з метою забезпечення стабільності колективу підприємства, з одного боку, і максимальної реалізації трудового потенціалу працівників, з іншого боку.

Процес управління мобільністю персоналу підприємства в сучасних умовах повинен передбачати: планування руху персоналу підприємства; організацію роботи щодо виконання запланованих заходів; аналіз руху персоналу підприємства; порівняння показників руху персоналу з аналогічними показниками підприємств-конкурентів; виявлення тенденцій у русі персоналу підприємства; оцінку впливу виявлених тенденцій на кінцеві результати діяльності підприємства та на психологічні характеристики трудового колективу; застосування економічних і неекономічних методів мотивації персоналу; розробку заходів щодо стабілізації трудового колективу та покращення соціально-психологічних параметрів колективу.

Горизонтальна кар'єра здійснюється в двох формах: ротація і збагачення праці.

Ротація є двох різновидів: переміщення працівника (передбачає виконання ним тих же обов'язків на новому місці), перестановка (означає одержання нових обов'язків на тому ж рівні).

Збагачення праці – це якісна зміна характеру роботи, що існує в таких формах, як: розширення відповідальності, надання великих прав у сфері розпорядження ресурсами, участь у роботі різних комітетів і спеціальних творчих груп, підвищення інформованості.

Кадровий резерв – це група керівників і спеціалістів, що володіють здатністю до управлінської діяльності, що відповідають вимогам, пропонованим посадою цього чи іншого рангу, які пройшли процедуру добору і систематичну цільову кваліфікаційну підготовку.

Методи відбору керівних кадрів до складу резерву поділяються на три групи: прогностичні, практичні, лабораторні.

Виділяють такі етапи роботи з резервом управлінських кадрів: аналіз потреби в резерві, формування і складання списку резерву, підготовка кандидатів.

1. Розкрийте сутність понять: "кар'єра", "трудова кар'єра", "ділова кар'єра". Назвіть та охарактеризуйте види трудової кар'єри.

2. Охарактеризуйте етапи кар'єри.

3. Назвіть мотиви кар'єри.

4. Розкрийте сутність поняття "динамічність кар'єри".

5. Висвітліть сутність та зміст управління кар'єрою персоналу підприємства.

6. Охарактеризуйте види та модель навчання персоналу підприємства.

1. Розкрийте специфіку оцінки ефективності навчання персоналу підприємства.

8. Розкрийте зміст управління мобільністю кадрів.

9. Розкрийте сутність та типи кадрового резерву.

10. Назвіть та охарактеризуйте етапи роботи з резервом управлінських кадрів.

Тести для самоконтролю

1. Яку категорію ілюструє перелік: відповідний рівень освіти та професійної підготовки, досвід практичної роботи, організаторські здібності, особистісні якості, вік, стан здоров'я?

1. Основні критерії добору кадрів у резерв.

2. Банк даних для кадрового планування.

3. Вторинна адаптація.

4. Причини плинності кадрів.

2. Список кандидатів для участі у виборах та основні відомості про них доводяться до колективу не пізніше як за __________ до виборів:

1. Один тиждень.

2. Три тижні.

3. Два тижні.

4. П'ять днів.

3. Переведення працівника на іншу роботу в організації відбувається:

1. При виникненні нагальності заміни відсутнього працівника.

2. При хворобі працівника.

3. Коли необхідно виконати роботи для недопущення кризового стану.

4. При ліквідації стихійного лиха.

4. Тимчасовим заміщенням вважається виконання службових обов'язків на посаді тимчасово відсутнього працівника у разі:

1. Всі відповіді вірні.

2. Тимчасової непрацездатності.

3. Відпустки.

4. Відрядження.

5. Яке визначення кар'єри є найбільш вичерпним?

1. Це індивідуально усвідомлена позиція та поведінка, пов'язані з трудовим досвідом і діяльністю протягом трудового життя людини.

2. Це безперервне і постійне просування по організаційній ієрархії.

3. Це різні стадії розвитку у професійній діяльності: навчання, наймання на роботу, просування, звільнення.

4. Це межі і швидкість просування працівника на більш високі ступені ієрархії.

6. Трудовий договір, укладений на певний строк, може бути неподовжено за ініціативою адміністрації будь-коли з письмовим попередженням в працівника за:

1. 2 місяці.

2. 12 днів.

3. 1 місяць.

4. 3 місяці.

7. Законодавством передбачено такі види професійного навчання:

1. Підготовка нових працівників, ротація, підвищення кваліфікації.

2. Самоосвіта, перепідготовка, навчання суміжним професіям.

3. Підготовка нових працівників, перепідготовка, навчання суміжним професіям, підвищення кваліфікації.

4. Всі зазначені варіанти.

8. Форми підвищення кваліфікації персоналу є такі:

1. Самоосвіта, профорієнтація, основана на стандартах і програмах.

2. Внутрішня та зовнішня, організована та не організована, професійно орієнтована, основана на стандартах і програмах.

3. Внутрішня та зовнішня, загальна, організована та неорганізована, основана на стандартах ї програмах.

4. Немає вірної відповіді.

9. Кар'єра в управлінні персоналом – це:

1. Поступове просування особи у будь якій сфері діяльності, зміна навичок, кваліфікаційних можливостей тощо.

2. Це просування вперед за вибраним шляхом діяльності, досягнення визнання, слави та збагачення.

3. Послідовне зайняття посад у межах однієї організації.

4. Переміщення працівника на вищі посади через реалізацію потреби у самоствердженні.

10. Існують такі типові моделі ділової кар'єри:

1. "Трамплін", "сходи", "дерево", "перетин шляхів".

2. "Сходи", "спуск", "змія", "павутиння".

3. "Трамплін", "сходи", "змія", "роздоріжжя".

4. "Вертикальна", "горизонтальна", "східчаста", "центральна".

11. Модель ділової кар'єри "змія" передбачає:

1. Тільки горизонтальне переміщення.

2. Тільки вертикальне переміщення.

3. Горизонтально-вертикальне переміщення.

4. Відцентрове переміщення.

12. Кар'єру працівників можна поділити на такі етапи:

1. Початковий, становлення, консолідації, завершення, останній.

2. Становлення, збереження, стабілізації, пенсійний, кінцевий.

3. Попередній, становлення, збереження, завершення, пенсійний.

4. Первинний, вторинний, етап консолідації та пенсійний.

13. Стиль керівництва – це:

1. Філософія та політика впровадження системи управління персоналом.

2. Формування психологічного мікроклімату у групі (колективі).

3. Гнучка поведінка керівника по відношенню до підлеглих.

4. Правила та норми поведінки керівників в організації.

14. Керівник авторитарного типу:

1. Відрізняється надмірною централізацією влади.

2. Створює умови підлеглим для ініціативи і самостійності.

3. Практично не втручається у справи підлеглих.

4. Особисто доводить всі завдання до підлеглих.

15. Керівник демократичного типу:

1. Відрізняється надмірною централізацією влади.

2. Створює умови підлеглим для ініціативи і самостійності.

3. Практично не втручається у справи підлеглих.

4. Особисто доводить всі завдання до підлеглих.

16. Керівник ліберального типу:

1. Відрізняється надмірною централізацією влади.

2. Створює умови підлеглим для ініціативи і самостійності.

3. Практично не втручається у справи підлеглих.

4. Особисто доводить всі завдання до підлеглих.

17. Ротація та суміщення професій належать до:

1. Внутрішніх джерел набору кадрів.

2. Методів набору з внутрішніх джерел.

3. Методів відбору працівників на вакантні посади.

4. Методів професійного навчання працівників.

18. Розвиток персоналу – це:

1. Заходи щодо створення умов для розкриття особистого потенціалу працівника.

2. Система взаємопов'язаних дій, елементами якої є стратегія прогнозування і планування потреби в кадрах; управління кар'єрою, адаптацією, навчанням і тренінгом, формуванням організаційної структури.

3. Індивідуальні чи групові заходи, які проводяться на робочому місці чи спеціалізовано, і орієнтовані на розвиток загальних чи специфічних навичок і вмінь.

4. Немає вірної відповіді.

19. Професійний розвиток співробітників – це:

1 Процес підготовки співробітників до виконання ним нових виробничих завдань, зайняття нових посад, вирішення нових проблем.

2. Просування по службі з умовою зміни сфери діяльності в межах окремих функціональних підрозділів.

3. Зайняття такої посади, що забезпечує адекватну до якостей працівника заробітну плату.

4. Поступова впрацьованість працівника в робітниче середовище.

20. Основними методами навчання співробітників є:

1. Інструктаж, телевізійні передачі, самостійне навчання, особистий приклад.

2. Самоосвіта, вирішення практичних ситуацій, проведення семінарів та лекцій, рольові ігри.

3. Тренінги, ділові та рольові ігри, інструктаж, семінари та лекції, самоосвіта.

4. Метод мозкової атаки, заміщення вакантних посад, виконання функцій дублера.

21. Форми додаткової підготовки персоналу містять:

1. Навчання новим професіям і вмінню працювати в команді.

2. Підвищення кваліфікації і комп'ютерної грамотності.

3. Перепідготовка, навчання суміжним професіям і підвищення кваліфікації.

4. Самоосвіта, тренінги та підвищення кваліфікації.

22. Формування кадрового резерву проводиться на основі висновків:

1. Керівництва підприємства.

2. Атестаційної комісії.

3. Менеджеру з персоналу.

4, Всі варіанти вірні.

23. Визначте тип кар'єри людини якщо людина переміщується в межах одного і того ж рівня і класу управління тільки для задоволення власних інтересів:

1. Прагматична.

2. Традиційна.

3. Випадкова.

4. Сумісна.

24. Визначте тип кар'єри людини якщо людина постійно пристосовується до змін:

1. Послідовно-кризова.

2. Суперавантюрна.

3. Традиційна.

4. Прагматична.

25. Що таке процес безпосередньої передачі нових професійних навичок або знань співробітником організації?

1. Професійне навчання.

2. Професійний розвиток.

3. Професійна освіта.

4. Ротація.

26. Про який тип кар'єри йде мова, якщо людина рухається вперед завдяки обставинам, що склалися в організації і суспільстві?

1. Традиційна.

2. Суперавантюрна.

3. Авантюрна.

4. Перетворююча.

27. Складіть схему процесу професійного навчання: 1 – навчання; 2 – формування бюджету навчання; 3 – визначення потреб у навчанні; 4 – визначення цілей навчання; 5 – вибір методів навчання; 6 – оцінка ефективності навчання, 7 – визначення змісту програми; 8 – визначення критеріїв оцінки:

1. 3, 4, 7, 5, 2, 8, 1, 6.

2. 1, 2, 4, 7, 8, 5, 6, 3.

3. 2, 4, 3, 5, 6, 8, 7, 1.

4. 5, 4, 3, 7, 8, 2, 1, 6.

28. Про який етап управління персоналом організації йде мова: "Процес підготовки співробітника до виконання нових виробничих функцій, зайняття нових посад і рішення нових задач"?

1. Професійний розвиток.

2. Професійне навчання.

1. Професійна освіта.

2. Атестація.

29. За допомогою якого методу самостійного навчання співробітник переміщується на іншу посаду з метою отримання нових навичок?

1. Ротація.

2. Кейси.

3. Інструктаж.

4. Ділові ігри.

30. Який метод навчання є найбільш близьким до реальної професійної діяльності?

1. Ділові ігри.

2. Кейси.

3. Інструктаж.

4. Лекція.

31. Що означає поняття "капіталовкладення організації в розвиток своїх співробітників"?

1. Витрати на профрозвиток.

2. Прямі витрати на профрозвиток.

3. Бюджет профнавчання.

4. Немає вірної відповіді.

32. Визначте тип кар'єри людини по її поведінці: "людина переміщується в межах одного і того ж рівня і класу управління тільки для задоволення власних інтересів"?

1. Прагматична.

2. Традиційна.

3. Випадкова.

4. Сумісна.

33.Визначте тип кар'єри людини по її поведінці: "Людина постійно пристосовується до змін":

1. Послідовно-кризова.

2. Суперавантюрна.

3. Традиційна.

4. Прагматична.

34. В якій послідовності здійснюється процес підготовки резерву персоналу в організації? 1 – визначення вимог до керівника; 2 – визначення ключових посад в компанії; 3 – оцінка прогресу розвитку; 4 – підготовка планів розвитку кандидатів; 5 – призначення на посаду; 6 – адаптація; 7 – реалізація планів підготовки преємників; 8 – підбір кандидатів до резерву:

1. 2, 1, 8, 4, 7, 3, 5, 6.

2. 1, 2, 5, 6, 7, 3, 4, 8.

3. 2, 4, 8, 7, 6, 3, 1, 5.

4. 5, 6, 2, 3, 4, 8, 7, 1.

35. Що таке процес безпосередньої передачі нових професійних навичок або знань співробітником організації?

1. Професійне навчання.

2. Професійний розвиток.

3. Професійна освіта.

4. Ротація.

36. Про який тип кар'єри йде мова – "Людина рухається вперед завдяки обставинам, що склалися в організації і суспільства?

1. Традиційна.

2. Суперавантюрна.

3. Авантюрна.

4. Перетворююча.

37. Складіть схему процесу професійного навчання: 1 – навчання; 2 – формування бюджету навчання; 3 – визначення потреб у навчанні; 4 – визначення цілей навчання; 5 – вибір методів навчання;.6 – оцінка ефективності навчання; 7 – визначення змісту програми; 8 – визначення критеріїв оцінки:

1. 3, 4, 7, 5, 2, 8, 1, 6.

2. 1, 2, 4, 7, 8, 5, 6, 3.

3. 2, 4, 3, 5, 6, 8, 7, 1.

4. 5, 4, 3, 7, 8, 2, 1, 6.

38. При якому методі професійного навчання проводиться аналіз і групове обговорення конкретної ситуації?

1. Кейси.

2. Ділові ігри.

3. Лекція.

4. Інструктаж.

39. Який метод навчання є найбільш близьким до реальної професійної діяльності?

1. Ділові ігри.

2. Кейси.

3. Інструктаж.

4. Лекція.

40. Як називається процес безпосередньої передачі нових професійних навичок або знань співробітникам організації?

1. Професійне навчання.

2. Професійний розвиток.

3. Професійна освіта.

4. Немає вірної відповіді.

41. За допомогою якого методу проводиться роз'яснення і демонстрація прийомів роботи безпосередньо на робочому місці?

1. Інструктаж.

2. Лекція.

3. Кейси.

4. Ділові ігри.

42. Який вид кар'єри характеризується тим, що працівник у процесі своєї професійної діяльності проходить різні стадії розвитку: навчання, наймання на роботу, професійне зростання, підтримка індивідуальних професійних здібностей, вихід на пенсію?

1. Професійна кар'єра.

2. Горизонтальна кар'єра.

3. Внутриорганізаційна кар'єра.

4. Вертикальна кар'єра.

43. Індикатор професійного шляху, що свідчить про те, наскільки швидко працівник піднімався за ієрархічною градацією, являє собою:

1. Професійну кар'єру

2. Професійне зростання.

3. Динамічність кар'єри.

4. Просування за службою.

44. Переміщення в іншу функціональну область діяльності передбачає:

1. Професійне зростання.

2. Вертикальний напрямок внутриорганізаційної кар'єри.

3. Професійна кар'єра.

4. Горизонтальний напрямок внутриорганізаційної кар'єри.

45. Динамічність кар'єри керівника визначають наступні параметри:

1. Освіта, кваліфікація.

2. Максимально можлива в даній організації позиція кар'єри, кваліфікація.

3. Внутрішня мотивація, наполегливість.

4. Потенціал просування, рівень поточної професійної компетенції.

46. Група фахівців і керівників, що готуються бо роботи у нових напрямках (при диверсифікованості виробництва, розробці нових товарів і технологій), являє собою:

1. Оперативний резерв кадрів.

2. Резерв функціонування.

3. Стратегічний резерв кадрів.

4. Резерв розвитку.

47. Процес співставлення потенційних можливостей, здібностей і цілей працівника з вимогами організації, стратегією і планами її розвитку, що виражається в складанні програми професійного і посадового зростання, являє собою:

1. Просування за службою.

2. Планування кар'єри.

3. Управління динамічністю кар'єри.

4. Управління професійним зростанням.

Дата добавления: 2014-01-07