Збір за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду

Збір за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду є формою реалізації економіко-правових відносин між власником лісових ресурсів та земельних ділянок лісового фонду в особі держави і лісокористувачами, яким надані в постійне чи тимчасове користування земельні ділянки лісового фонду, в тому числі на умовах оренди.

Спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду є платними.

Збір за спеціальне використання лісових ресурсів справляється за лісові ресурси державного та місцевого значення.

До лісових ресурсів державного значення належать деревина від рубок головного користування і живиця. До лісових ресурсів місцевого значення належать: пні, луб, кора, деревна зелень тощо - другорядні лісові матеріали; лісові дикорослі плоди, горіхи, гриби, ягоди, лікарські рослини і технічна сировина, деревні соки, сіно, лісова підстилка та очерет, інші продукти лісу, які використовуються при здійсненні побічних лісових користувань, у тому числі при випасанні худоби та розміщенні пасік.

До лісових ресурсів місцевого значення також належить деревина, яка заготовляється під час проведення рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства (рубки догляду за лісом, санітарні рубки, рубки у зв'язку з реконструкцією малоцінних молодняків і похідних деревостанів, прокладанням просік, створенням протипожежних розривів тощо, лісовідновні рубки в деревостанах, що втрачають захисні, водоохоронні та інші корисні властивості), інших рубок (розчищення земельних ділянок лісового фонду, вкритих лісовою рослинністю, у зв'язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, доріг тощо).

За користування земельними ділянками лісового фонду для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, для потреб мисливського господарства та проведення науково-дослідних робіт нарахована сума збору вноситься до місцевих бюджетів.

Спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду здійснюються на наданій земельній ділянці лісового фонду суб'єкту господарювання за спеціальним дозволом - лісорубним квитком (ордером) або лісовим квитком (далі - дозвіл).

Платниками збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду є юридичні і фізичні особи, яким надані в постійне або тимчасове користування земельні ділянки лісового фонду (далі - лісокористувачі). Земельна ділянка лісового фонду може надаватися одному або кільком лісокористувачам для спеціального використання різних видів лісових ресурсів.

У постійне користування земельні ділянки лісового фонду надаються спеціалізованим лісогосподарським підприємствам, іншим підприємствам, установам, організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи для ведення лісового господарства для спеціального використання лісових ресурсів, для потреб мисливського господарства, для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та для проведення науково-дослідних робіт. До них належать: державні органи лісового господарства, лісогосподарські підприємства, військові лісові господарства, сільськогосподарські підприємства та інші. Постійними лісокористувачами можуть бути громадяни (фермери) із спеціальною підготовкою, яким надано в постійне користування земельну ділянку лісового фонду (далі - постійні лісокористувачі).

Тимчасовими користувачами земельних ділянок лісового фонду є підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, релігійні організації, іноземні юридичні особи та громадяни, яким за погодженням з постійними лісокористувачами надані земельні ділянки лісового фонду для спеціального використання лісових ресурсів, потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт у порядку, визначеному лісовим законодавством, без їх вилучення у постійних лісокористувачів.

Тимчасове користування лісовими ресурсами може здійснюватися на умовах оренди в порядку, визначеному законодавством.

Об'єктом обчислення збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду є деревина, що відпускається на пні, живиця, другорядні лісові матеріали, продукти побічного користування та окремі земельні ділянки лісового фонду.

Такси збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду встановлюються для відпуску будь-яким заготівельникам деревини лісових порід на пні в порядку рубок головного користування, інших рубок (розчищення земельних ділянок лісового фонду, вкритих лісовою рослинністю, у зв'язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, доріг тощо) і на заготівлю живиці. Вони наведені у розділах до постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 44.

Під час заготівлі другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних користувань та використання корисних властивостей лісу застосовуються такси (нормативи збору), які встановлюються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.

У разі здійснення рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства (рубки догляду за лісом, санітарні рубки, рубки у зв'язку з реконструкцією малоцінних молодняків і похідних деревостанів, прокладання просік, створенням протипожежних розривів тощо, лісовідновні рубки в деревостанах, що втрачають захисні, водоохоронні та інші корисні властивості), такси застосовуються під час відпуску деревини заготівельникам, які не є постійними лісокористувачами, а також постійними лісокористувачами, які проводять ці рубки за рахунок коштів, одержаних від інших видів діяльності.

Такси на деревину лісових порід, що відпускається на пні, застосовуються з урахуванням розподілу лісів за лісотаксовими поясами і розрядами, а саме:

а) розподіл лісів за лісотаксовими поясами: до першого поясу належать усі ліси, за винятком лісів Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької областей та лісів гірської зони Львівської області; до другого поясу належать ліси Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької областей та ліси гірської зони Львівської області;

б) розподіл лісів за лісотаксовими розрядами:

Лісотаксові розряди встановлюються для кожного кварталу (урочища), виходячи з наведеної нижче відстані між центром кварталу і найближчим нижнім складом лісозаготівельника, до якого деревина вивозиться безпосередньо з лісосіки або пунктом відвантаження деревини залізницею:

Лісотаксові розряди
Відстань, км	до 10	10,1 - 25	25,1 - 40	40,1 - 60	60,1 і більше

Відстань (пряма) від центру кварталу (урочища) до нижнього складу або пункту відвантаження деревини залізницею визначається за картографічними матеріалами і може коригуватися залежно від геоморфологічних умов місцевості за такими коефіцієнтами:

у лісах з рівнинним рельєфом	- 1,10
у лісах з горбистим рельєфом або в лісах, понад 30 відсотків площі яких зайнято болотами	- 1,25
у лісах з гірським рельєфом	- 1,50

Пунктом, з якого можливе відвантаження деревини залізницею, вважається пункт (залізнична станція, роз'їзд), де дозволено здійснення цієї операції, незалежно від наявності на ньому відповідних складів.

Зміна розподілу лісів за лісотаксовими розрядами можлива в разі:

• закриття діючих або відкриття нових пунктів (залізничних станцій чи роз'їздів) для відвантаження деревини;
• виявлення порушень установленого порядку розподілу лісів за лісотаксовими розрядами.

На деревину вибіркових рубок головного користування такси знижуються на 20, а вибіркових рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства, та вибіркових інших рубок - на 30 відсотків.

Знижки у відсотках обчислюються з кожної такси окремо.

До великої деревини всіх лісових порід належать відрізки стовбура (у верхньому перетині без кори) діаметром від 25 см і більше, до середньої - діаметром від 13 до 24 см, до дрібної - діаметром від 3 до 12 сантиметрів.

До дров'яної деревини належать сортименти, які можна використовувати для технологічних потреб, а також не придатні для промислової переробки (дрова паливні). На дров'яну деревину для технологічних потреб установлюється плата в розмірі 25 відсотків такси на ділову дрібну деревину відповідної лісової породи.

Такси на ділову деревину всіх лісових порід і дров'яну деревину липи встановлені без урахування кори, а на дров'яну деревину решти лісових порід - з корою. Такси на ліквід із крони застосовуються в розмірі 40 відсотків, а на порубкові залишки, що мають збут - 20 відсотків від такс на дров'яну деревину відповідної лісової породи.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації за поданням державних органів лісового господарства можуть у межах сум, що надходять до бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, знижувати такси на деревину залежно від утрат нею технічних якостей (сухостійна, пошкоджена пожежею, комахами, грибковими хворобами, а також унаслідок бурелому, вітровалу).

У разі застосування конкурсних умов реалізації лісових ресурсів збір за них установлюється не нижче діючих такс. Розмір орендної плати визначається за узгодженням сторін у договорі оренди, але не нижче діючих такс. Розрахунок збору за лісові ресурси наведено нижче.

Дата добавления: 2014-01-07