Реалізація результатів перевірки

Законність наказів і розпоряджень адміністрації установ.

У канцелярії колонії слід ознайомитися з наказами і розпорядженнями адміністрації установи, перевірити їх відповідність закону. Слід мати на увазі, що прокурор має право зупиняти виконання наказів, які суперечать вимогам закону, щодо режиму і умов тримання засуджених.

Прокурор ознайомлюється з даними про злочини та інші правопорушення, які були вчинені співробітниками колонії. Ці дані можна отримати в оперативному відділі, із наказів і розпоряджень адміністрації, матеріалів службових перевірок, усних і письмових заяв засуджених і їх близьких. Крім цього, слід уважно вивчити матеріали що розглядалися на Раді зборів начальницького складу установи, протоколи засідань. Крім того, прокурору необхідно ознайомитись з довідками за наслідками перевірок, проведених працівниками регіональних управлінь та центрального апарату Держдепартаменту України з питань виконання покарань, матеріалами спостережних комісій відповідних рад народних депутатів.

Під час перевірки прокурор негайно реагує на виявлені порушення закону, дає керівництву виправних колоній усні та письмові вказівки, в залежності від характеру порушень вносить приписи, подання у яких вимагає усунення причин і умов, які призводять до порушень, вживає заходи щодо поновлення конституційних прав і свобод осіб, позбавлених волі.

Так як діяльність органів прокуратури спрямована навсебічне додержаннязаконів,зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань гарантованих Конституцією, іншими законами України та міжнародними актами прав і свобод людини та громадянина.

Відповідно до своєї компетенції і в межах наданих йому прав, яківизначені статтями 6, 20Закону України “Про прокуратуру” за виявленими порушеннями закону прокурор вживає всі передбачені зазначеним Законом форми і методи прокурорського реагування.

Правовими формами реагування прокуратури на виявлені порушення законів є протест, припис, подання та постанова, які визначені статтями 21 - 24 Закону України “Про прокуратуру”.

Окремо слід зупинитися на такій формі документа прокурорського реагування як вказівка. Цей документ реагування, характерний лише для нашого напрямку прокурорського нагляду і пов’язаний з додержанням встановлених законодавством порядку і умов тримання засуджених до позбавлення волі та довічного позбавлення волі. Відповідно до статті 45 Закону України “Про прокуратуру” вказівка і постанова прокурора є обов¢язковими та підлягають негайному виконанню.

Пунктом 2 частини 2 статті 44 зазначеного Закону передбачено, що у разі виявлення незаконних актів адміністрації виправної установи прокурор має право зупинити виконання таких актів, опротестувати або скасувати їх.

Постановою прокурор скасовує буд-які незаконні рішення посадових осіб (зазвичай це постанови) щодо порядку і умов тримання позбавлених волі (незаконне поміщення в дисциплінарний ізолятор, карцер тощо). У постанові зазначаються виявлені порушення закону, підстави і мотиви прийнятого рішення, сформульовані вимоги прокурора щодо їх усунення та про негайне виконання постанови. Вона підписується прокурором і завіряється печаткою.

Вказівка прокурора може бути як письмовою, так і усною. Усні вказівки спрямовані на усунення поодиноких незначних порушень закону. Письмові вказівки даються окремим документом. Зміст і форма вказівки, як окремого документу реагування, вироблені практикою. За змістом вона повинна відповідати вимогам ст. 25 Закону України “Про прокуратуру “.

Ст. 56 Закону України “Про прокуратуру“ розкриває поняття “прокурор”, тобто ці особи мають право виносити постанови і давати вказів–

ки (прокурор, заступник прокурора, старший помічник і помічник прокурора, старший прокурор і прокурор управління та відділу, які діють у межах своєї компетенції).

Здійснюючи нагляд за додержанням законів адміністрацією установ позбавлення волі у фінансово-господарській діяльності, про санітарно-епідеміологічний стан, охорону навколишнього природного середовища, пожежну охорону, додержання бюджетного та податкового законодавства тощо, прокурор використовує загальнонаглядові повноваження (ст. 20 Закону України “ Про прокуратуру “).

У разі встановлення, що адміністраціяустанов позбавлення волі прийняла акти нормативного характеру або правозастосовчі, але вони протирічать закону, то ці акти підлягають опротестуванню. Це як правило накази, листи, розпорядження тощо по управлінню (відділу), установі.

На зазначені акти, що суперечать вимогам закону прокурор вносить протест відповідно до ст. 21 Закону України “Про прокуратуру“.В інших випадках незаконні акти скасовуються прокурором шляхом винесення постанов.

У протесті ставиться питання не тільки про скасування незаконного акту або приведення його у відповідність з законом, а також про припинення незаконної дії посадової особи та поновлення порушеного права. Протест вноситься органу, який його видав, або до вищестоящого органу. Якщо виявлені у ході перевірки порушення закону носять явний характер і можуть потягти за собою суттєву шкоду інтересам громадянина або державі, прокурор має право внести припис про усунення порушень, який повинен відповідати вимогам ст. 22 Закону України “Про прокуратуру”.У даному випадку прокурор у приписі вимагає усунуті виявлені порушення закону.

Стосовно посадових осіб, які допустили порушення вимог чинного законодавства при триманні громадян в установах виконання покарань, пов’язаних з позбавленням волі, прокурор зобов'язаний порушити дисциплінарне провадження у відповідності до ст. 24 Закону України “Про прокуратуру“.

З приводу допущених чисельних типових порушень законодавства при додержанні законів під час виконання судових рішень у кримінальних справах в діяльності органів управління або контролю, прокурором на підставі їх узагальнення вноситься подання відповідно до ст. 23 Закону України “Про прокуратуру”.

У зазначеному документі реагування прокурор вимагає усунути порушення закону, причини цих порушень і умови, що їм сприяли, а також вимагає притягнути до дисциплінарної відповідальності конкретних посадових осіб, з вини яких допущені порушення. Не пізніш як у місячний строк має бути вжито відповідних заходів до усунення порушень закону, причин та умов, що сприяють, і про наслідки повідомлено прокурору.

Якщо прокурором встановлено, що за поданням не вжито відповідних заходів до усунення порушень закону, доцільно внести подання до вищестоящого органу

Приписи, протести, подання та постанова про дисциплінарне провадження згідно з вимогами ст. 56 Закону України “Про прокуратуру“ вносяться лише прокурором або його заступником. Інші працівники органів прокуратури такими повноваженнями не наділені.

Всі вище перелічені документи прокурорського реагування за своїм змістом повинні відповідати вимогам ст. 25 Закону України “Про прокуратуру”. У них повинно обов¢язково зазначатись: а) ким допущено порушення закону; б) яке його положення порушено; в) в чому полягає це порушення; г) що слід вжити посадовій особі або органу для його усунення; д) в який строк порушення закону повинно бути усунуте.

Якщо встановлено, що за результатами розгляду документів реагування не вжито відповідних заходів до усунення порушень закону, то відповідно до вимог ст. ст. 254 - 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення, прокурору доцільно порушити адміністративне провадження щодо службової особи за вчинення адміністративного правопорушення, яке передбачено ч. 2 ст. 185-6 КУпАП (невжиття заходів щодо окремої ухвали суду чи окремої постанови судді, подання органу дізнання, слідчого або протесту, припису чи подання прокурора). Провадження про адміністративне правопорушення прокурор може порушити у межах строку накладення стягнення за вчинене правопорушення у випадках, якщо винні службові особи з будь-яких причин не булі притягнуті до адміністративної відповідальності.

У разі виявлення фактів фальсифікації, підробки постанов, протоколів, актів та інших службових документів, дисциплінарних проваджень, тощо, які потягли за собою порушення конституційних прав громадян із настанням наслідків, а також при виявлені фактів зловживання або перевищення службових повноважень службовими особами, застосування катування, інших порушень, що містять ознаки злочину, проводиться перевірка і приймається одне з рішень в порядку та строки, визначені ст. 97 КПК України.

Аналіз вивчення документів прокурорського реагування, які надходять до Генеральної прокуратури та результати виїздів в регіони, свідчать, що вони не завжди відповідають вимогам закону.

Зокрема, назва документу реагування іноді не відповідає викладеному змісту у ньому, наприклад: “Подання про усунення порушень законодавства при розгляді заяв і пропозицій громадян (замість того, щоб зазначити про усунення порушень Закону України “Про звернення громадян”) або подання про усунення порушень та упущень в діяльності адміністрації установи чи місця застосування інших примусових заходів щодо повернення дебіторської заборгованості, подання про збереження власності.

Слід зазначити, що документи прокурорського реагування вносяться з метою усунення порушень закону, проте у багатьох з них ідуть посилання на порушення відомчих нормативних документів (наказів, інструкцій, розпоряджень, листів) нагляд за додержанням вимог яких прокурор не здійснює, наприклад: “Подання про порушення вимог законодавства про додержання вимог режиму”, в якому іде мова про порушення відомчого наказу ДДУПВП №275 від 25.12.2005, яким затверджено „Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань”.

Також непоодинокі випадки коли не зазначаються посади, прізвища службових осіб, в результаті дій яких чи бездіяльності виявлені порушення стали можливими. Не ставиться питання про їх відповідальність. Береться зміст довідки і просто переноситься до описової частини подання, тому подання мають великі обсяги, перенасичені цифровими даними і при вивчені не сприймаються.

Іноді в резолютивній частині прокурорами визначаються неконкретні вимоги: “Розглянути вказівку та вжити дієвих заходів направлених на усунення виявлених порушень та недопущення таких порушень в майбутньому”.

Документ прокурорського реагування повинен містити у собі:

1) вступну частину – прізвище, ініціали та посаду особи чи найменування органу, до якого адресується документ, назва документу, дата і місце його винесення, а стосовно постанови – посада, класний чин, прізвище, ініціали прокурора чи його заступника;

2) описово – мотивувальну частину – інформацію про порушення закону, ким та яке його положення чи вимога порушені, в чому полягає виявлене порушення, причини та умови що сприяли їх допущенню, посилання на норму закону, якою керується прокурор, вносячи зазначений документ реагування (ст.ст. 21, 22, 23, 24, 44, 45 Закону України “Про прокуратуру“).

3) заключну (резолютивну) частину – вказівки на те, що необхідно зробити для усунення порушення закону. Також необхідно зазначати про вирішення питання щодо відповідальності конкретних службових осіб, які допустили виявлені порушення.

У всіх документах прокурорського реагування зазначається, що він підлягає обов¢язковому розгляду у встановлений законом строк і про наслідки повідомляється прокурору. Також службовій особі або органу, якому внесено документ реагування роз¢яснюється право на його оскарження (тільки при розгляді припису) і повідомляються підстави щодо можливості вжиття до них заходів адміністративного впливу (за ч. 2 ст. 185-6 КУпАП) у разі неналежного їх розгляду.

За наслідками перевірки прокурор складає довідку і доповідає керівнику прокуратури, який затвердив план її проведення. У довідці обов’язково слід вказувати дату, місце складання, прізвище та ініціали посадових осіб, які брали участь у проведенні перевірок. Довідка за наслідками перевірки має бути конкретною, її не слід перенасичувати цифровими даними, що не стосується стану законності в установах в ній необхідно показати тенденцію щодо стану законності в даній установі. Порушення законності повинні висвітлюватись із зазначенням причин та умов, що їм сприяли та винних у цьому службових осіб.

З довідкою ознайомлюється начальник установи або особа, що виконує його обовۥязки, один примірник довідки підшивається в наряд прокуратури, а два інших з копіями документів прокурорського реагування надсилаються прокурору вищого рівня для контролю за усуненням порушень та скерування до Генеральної прокуратури України.

Крім того, наслідки комплексних перевірок у виправних колоніях обговорюються на оперативній нараді у прокурора з нагляду за виконанням судових рішень у кримінальних справах або при прокуророві чи заступнику прокурора області, який відповідає за цю ділянку нагляду, з участю керівництва виправної колонії, а також посадових осіб регіонального управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в області.

При наступних виїздах до установи, в якій було проведено комплексну перевірку, прокурор повинен перевіряти як усуваються виявлені попередньою перевіркою порушення закону та достовірність відповідей посадових осіб щодо реагування на документи органів прокуратури.

Зазначені питання підлягають обов'язковому вивченню при проведенні комплексних перевірок стану додержання законодавства адміністрацією виправних і виховних колоній, проте їх обсяг не є вичерпним і може бути доповненим під час проведення комплексних та цільових перевірок.

Зміст:

Дата добавления: 2014-01-07