Ііі. Питання

Характеристика слідчих (розшукових) дій

Допит. Найпоширенішою та найстарішою слідчою (розшуковою) дією є допит. Новий КПК не дає визначення допиту, але прогалину законодавства усувають вчені. На думку абсолютної більшості дослідників допитом є слідча (розшукова) дія, в процесі якої уповноважена особа, яка проводить допит отримує від допитуваної особи словесну інформацію про обставини події кримінального правопорушення та інші факти, які мають значення для встановлення істини і забезпечення правильного застосування закону.

Допит під час досудового провадження поділяється на такі види:

1. Допит свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, експерта. Примітка: За загальним правилом допит обвинуваченого проводиться у суді, бо у відповідності до ч. 2 ст. 42 Нового КПК обвинуваченим (підсудним) є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому ст. 291 Нового КПК, але ч.2 ст. 95 КПК, передбачає, що підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право давати показання під час досудового розслідування та судового розгляду. Цю норму можна тлумачити так, що обвинувачений та інші учасники кримінального процесу, про який йдеться у цій нормі, можуть бути допитані, як під час досудового розслідування, так і у суді.

2. Одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб.

3. Допит свідка, потерпілого під час досудового розслідування в судовому засіданні.

4. Допит малолітньої або неповнолітньої особи.

5. Допит у режимі відео конференції (у дистанційному досудовому провадженні).

Взагалі закон чітко не відповідає на питання, хто може бути допитаний і при цьому вказує лише коло осіб які не можуть бути допитані, тому можна припустити, що допитаний у кримінальному провадженні може будь-хто. Так, відповідно до ч. 7 ст. 223 Нового КПК поняті, які приймали участь у проведенні освідування особи, слідчого експерименту тощо, можуть бути допитані під час судового розгляду як свідки проведення відповідної слідчої (розшукової) дії.

Щодо заборони допиту, то законодавець забороняє допит певної категорії осіб. Так, у відповідності до ч. 9 ст. 224 Нового КПК у кримінальних провадженнях щодо злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, а також щодо злочинів, вчинених із застосуванням насильства або погрозою його застосування, одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб для з’ясування причин розбіжностей в їхніх показаннях не може бути проведений за участю малолітнього або неповнолітнього свідка чи потерпілого разом з підозрюваним.

Окрім того у відповідності до ч. 8 ст. 224 Нового КПК, особа має право не відповідати на запитання з приводу тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо) або які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею, близькими родичами чи членами її сім’ї кримінального правопорушення, а також щодо службових осіб, які виконують негласні слідчі (розшукові) дії, та осіб, які конфіденційно співпрацюють із органами досудового розслідування.

Допит під час досудового провадження здійснює слідчий або прокурор, а допит свідка чи потерпілого під час досудового розслідування в судовому засіданні здійснює слідчий суддя.

За загальним правилом, кожний свідок допитується окремо, без присутності інших свідків, але під час проведення будь-якої слідчої (розшукової) дії, у тому числі й під час допиту, мають право бути присутніми особи, які ініціювали проведення такого допиту. Такі особи мають право ставити питання, висловлювати свої пропозиції, зауваження та заперечення щодо порядку проведення відповідної слідчої (розшукової) дії, які заносяться до протоколу.

Допит малолітньої або неповнолітньої особи проводиться у присутності законного представника, педагога або психолога, а за необхідності – лікаря (ч.1 ст. 226 Нового КПК).

Щодо строків проведення допиту, то як і будь-яка слідча (розшукова) дія, так і допит не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування, крім їх проведення за дорученням суду у випадках, передбачених частиною третьою статті 333 Нового КПК.

Допит не може продовжуватися без перерви понад дві години, а в цілому - понад вісім годин на день.

Проведення слідчих (розшукових) дій, у тому числі й допиту, у нічний час (з 22 до 6 години) не допускається, за винятком невідкладних випадків, коли затримка в їх проведенні може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі підозрюваного.

Фіксація результатів допиту. Закон чітко не вказує на те, що результати допиту заносяться до протоколу, як це зроблено, наприклад, при пред’явленні особи для впізнання, але опосередковано законодавець наголошує на тому, що результати допиту заносяться до протоколу. Так, у ч.6 ст. 223 Нового КПК зазначено: «Під час проведення такої слідчої (розшукової) дії присутні особи, яка її ініціювали, мають право ставити питання, висловлювати свої пропозиції, зауваження та заперечення щодо порядку проведення відповідної слідчої (розшукової) дії, які заносяться до протоколу». З цього й виходить, що під час будь-якої слідчої (розшукової) дії складається протокол. Окрім того на цьому наголошується й у ч.1 та ч.2 ст. 104 Нового КПК, де сказано, що у випадках, передбачених Новим КПК, хід і результати проведення процесуальної дії фіксуються у протоколі.

Частина 9 ст.232 Нового КПК передбачає, що хід і результати слідчої (розшукової) дії, проведеної у режимі відеоконференції, фіксуються за допомогою технічних засобів відеозапису. Тут також слід наголосити, що ч.11 ст. 232 Нового КПК передбачає проведення ще й опитування. Чи є це видом допиту, чи попереднім допитом, чи передумова допиту, чи його різновидом важко сказати. Сам факт розташування норми, що регламентує можливість проведення такого опитування в одній статті з регламентацією допиту у режимі відеоконференції, вказує на те, що опитування можна віднести до різновидів допиту. Так, ч.11 ст. 232 Нового КПК зазначає, що слідчий, прокурор з метою забезпечення оперативності кримінального провадження має право провести у режимі відео- або телефонної конференції опитування особи, яка через знаходження у віддаленому від місця проведення досудового розслідування місці, хворобу, зайнятість або з інших причин не може без зайвих труднощів вчасно прибути до слідчого, прокурора.

За результатами опитування, проведеного у режимі відео- або телефонної конференції, слідчий, прокурор складає рапорт, у якому зазначає дату та час опитування, дані про особу опитуваного, ідентифікаційні ознаки засобу зв’язку, що використовувався опитуваним, а також обставини, які були ним повідомлені. За необхідності опитування фіксується за допомогою технічних засобів аудіо- чи відеозапису.

У випадку фіксування процесуальної дії під час досудового розслідування за допомогою технічних засобів про це зазначається у протоколі.

Якщо за допомогою технічних засобів фіксується допит, текст показань може не вноситися до відповідного протоколу за умови, що жоден з учасників процесуальної дії не наполягає на цьому. У такому разі у протоколі зазначається, що показання зафіксовані на носії інформації, який додається до нього. Тому можна сказати, що протокол є основним засобом фіксації результатів допиту, а додатковими засобами є фотозйомка, аудіо- та/або відеозапис. Так, відповідно до ч.5 ст. 224 Нового КПК зазначено: «Під час допиту може застосовуватися фотозйомка, аудіо- та/або відеозапис».

Процесуальний порядок допиту законодавцем виписано доволі складно і має свої особливості у залежності від видів допиту. Так, у відповідності до ст. 224 Нового КПК перед допитом встановлюється особа, роз’яснюються її права, а також порядок проведення допиту. У разі допиту свідка він попереджається про кримінальну відповідальність за відмову давати показання і за давання завідомо неправдивих показань, а потерпілий - за давання завідомо неправдивих показань. За необхідності до участі в допиті залучається перекладач.

У разі відмови підозрюваного відповідати на запитання, давати показання особа, яка проводить допит, зобов’язана його зупинити одразу після отримання такої заяви.

Допитувана особа має право використовувати під час допиту власні документи і нотатки, якщо її показання пов’язані з будь-якими обчисленнями та іншими відомостями, які важко зберегти в пам’яті.

За бажанням допитуваної особи вона має право викласти свої показання власноручно. За письмовими показаннями особи їй можуть бути поставлені додаткові запитання.

Щодо одночасного допиту двох і більше осіб, то на початку такого допиту встановлюється, чи знають викликані особи одна одну і в яких стосунках вони перебувають між собою. Свідки попереджаються про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань і за давання завідомо неправдивих показань, а потерпілі - за давання завідомо неправдивих показань.

Викликаним особам по черзі пропонується дати показання про ті обставини кримінального провадження, для з’ясування яких проводиться допит, після чого слідчим, прокурором можуть бути поставленні запитання. Особи, які беруть учать у допиті, їх захисники чи представники мають право ставити одна одній запитання, що стосуються предмета допиту.

Оголошення показань, наданих учасниками допиту на попередніх допитах, дозволяється лише після давання ними показань.

У кримінальних провадженнях щодо злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, а також щодо злочинів, вчинених із застосуванням насильства або погрозою його застосування, одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб для з’ясування причин розбіжностей в їхніх показаннях не може бути проведений за участю малолітнього або неповнолітнього свідка чи потерпілого разом з підозрюваним.

У разі необхідності допитати свідка чи потерпілого у судовому засіданні до направлення матеріалів досудового провадження до суду то такий допит проводиться у порядку, передбаченому ст. 225 Нового КПК. У відповідності до цієї статті, у виняткових випадках, пов’язаних із необхідністю отримання показань свідка чи потерпілого під час досудового розслідування, якщо через існування небезпеки для життя і здоров’я свідка чи потерпілого, їх тяжкої хвороби, наявності інших обставин, що можуть унеможливити їх допит в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань, сторона кримінального провадження має право звернутися до слідчого судді із клопотанням провести допит такого свідка чи потерпілого в судовому засіданні, в тому числі одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб. У цьому випадку допит свідка чи потерпілого здійснюється у судовому засіданні в місці розташування суду або перебування хворого свідка, потерпілого в присутності сторін кримінального провадження з дотриманням правил проведення допиту під час судового розгляду.

Неприбуття сторони, що була належним чином повідомлена про місце та час проведення судового засідання, для участі в допиті особи за клопотанням протилежної сторони не перешкоджає проведенню такого допиту в судовому засіданні.

Допит особи згідно з положеннями цієї статті може бути також проведений за відсутності сторони захисту, якщо на момент його проведення жодній особі не повідомлено про підозру у цьому кримінальному провадженні.

Для допиту тяжко хворого свідка, потерпілого під час досудового розслідування може бути проведено виїзне судове засідання.

При ухваленні судового рішення за результатами судового розгляду кримінального провадження суд може не врахувати докази, отримані в порядку, передбаченому цією статтею, лише навівши мотиви такого рішення.

Суд під час судового розгляду має право допитати свідка, потерпілого, який допитувався відповідно до правил цієї статті, зокрема у випадках, якщо такий допит проведений за відсутності сторони захисту або якщо є необхідність уточнення показань чи отримання показань щодо обставин, які не були з’ясовані в результаті допиту під час досудового розслідування.

З метою перевірки правдивості показань свідка, потерпілого та з’ясування розбіжностей з показаннями, наданими в порядку, передбаченому цією статтею, вони можуть бути оголошені при його допиті під час судового розгляду.

Допит малолітньої або неповнолітньої особи проводиться у порядку передбаченому ст. 226 Нового КПК. Такий допит відповідно до цієї статті проводиться у присутності законного представника, педагога або психолога, а за необхідності - лікаря.

Допит малолітньої або неповнолітньої особи не може продовжуватися без перерви понад одну годину, а загалом - понад дві години на день.

Особам, які не досягли шістнадцятирічного віку, роз’яснюється обов’язок про необхідність давання правдивих показань, не попереджуючи про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань і за завідомо неправдиві показання.

До початку допиту особам, зазначеним у частині першій цієї статті, роз’яснюється їхній обов’язок бути присутніми при допиті, а також право заперечувати проти запитань та ставити запитання.

При проведенні будь-яких слідчих (розшукових) дій, допиту в тому числі, за участю малолітньої або неповнолітньої особи забезпечується участь законного представника, педагога або психолога, а за необхідності - лікаря.

До початку такого допиту чи будь-якої слідчої (розшукової) дії у відповідності до ст. 227 Нового КПК законному представнику, педагогу, психологу або лікарю роз’яснюється їхнє право за дозволом ставити уточнюючі запитання малолітній або неповнолітній особі.

У виняткових випадках, коли участь законного представника може завдати шкоди інтересам малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого, слідчий, прокурор за клопотанням малолітнього або неповнолітнього чи з власної ініціативи має право обмежити участь законного представника у виконанні окремих слідчих (розшукових) дій або усунути його від участі у кримінальному провадженні та залучити замість нього іншого законного представника.

Дата добавления: 2014-01-07