Автоматія серця та її докази

Будова серця

Фактори, що допомагають серцю виконувати насосну функцію, сприяючи його наповненню.

Це перш за все від,ємний тиск у грудній порожнині, що збільшує рух крові до серця. Допомагають насосній функції серця скорочення діафрагми. При цьому збільшується тиск на органи черевної порожнини, перш за все на печінку, з якої кров випускається до нижньої порожнистої вени і надходить до правого передсердя. Скорочення самої печінки 2-3 рази на хвилину теж сприяє цьому. Крім того,скелетні м,язи, які називають перифірійним серцем, при скороченні просувають кров у напрямку серця.Існує також лімфатичне серце - це грудна лімфатичні протока., що скорочується 6-8 разів на хвилину і просуває кров до серця. Наявність клапанів у венах заважає крові рухатись донизу завдяки земному тяжінню при вертикальному положенні тіла.

Серце складається з правої і лівої половиню. В кожній є передсердя з вушком і шлуночок. Чотирьохкамерне серце з атріо-вентрикулярними клапанами, сосковими м^,язами і сухожилковими нитками було описано в 15 столітті великим італійцем Леонардо да Вінчі. Вушка відіграють роль додаткових резервуарів для крові. Вони разом із передсердями зменшують різницю тиску між артеріальною і венозною системою в стані спокою, при навантаженні збільшують об^,єм крові, що поступає у шлуночки. Між передсердями і шлуночками розташовані атріо-вентрикулярні стулкові клапани: зліва - двостулковий, мітральний, праворуч – тристулковий клапан. До вільного краю стулок прикріпляються сухожилкові нитки соскових м^,язів. Сухожилкові нитки запобігають вивертанню стулок в порожнину передсердь при скороченні шлуночків.Аорта і легенева артерія відокремлюються від шлуночків напівмісяцевими або кишеньковими клапанами.Передсердя ізолюються від вен, що надходять до них, скороченням циркулярних волокон, розташованих у трьох цих венах. Циркулярні волокна скорочуються першими на початку систоли передсердь і кров не має можливості повернутись назад до вен. Клапанний апарат серця забезпечує спрямований рух крові з передсердь до шлуночків, а з них до аорти та легеневої артерії, тобто запобігає зворотньому потоку крові.

Серце має таку властивість, як автоматія, тобто здатність скорочуватись під впливом імпульсів, що виникають в ньому самому Доказом цього є: підтримання життєдіяльності ізольованого серця, дослід з лігатурами Станіуса і впливом тепла і холоду на різні ділянки серця (дослід У.Х.Гаскаела). Для підтримання життєдіяльності ізольованого серця необхідно подавати через канюлю, введену в аорту під тиском, щоб розкрились гирла коронарних судин теплий (37-38 ⁰ С), поживниний ізотонічний та ізоіоничний розчин, збагачений глюкозою і киснем. В таких умовах серце, видалене з грудної порожнини, може скорочуватись досить тривалий час.Воно може використовуватись для дослідження дії гормонів, біологічно активних речовин, іонів та лікарських препаратів..

Дослід з лігатурами Станіус провів на серці жаби з розкритою грудною порожниною. Перша лігатура – ізолююча накладалась між венозним синусом і передсердями. Після цього венозний синус продовжує скорочуватись з тією ж частотою, що і до накладання, а передсердя і шлуночок зупиняються, тому що імпульси від вузла Ремака, розташованого у венозному синусі не надходять до передсердь і шлуночка. Друга лігатура – подразнююча накладалась вільно між передсердям і шлуночком, механічно подразнювала вузол між між ними і викликала скорочення передсердь і шлуночка у більш рідкому ритмі у порівнянні з венозним синусом. Без накладання другої лігатури через деякий час можуть самостійно відновитись скорочення передсердь і шлуночка. Цей час названо преавтоматичною паузою. Третя лігатура – ізолююча накладалась на верхівку серця, яка після цього переставала скорочуватись, тому що імпульси до неї не надходили. На підставі отриманих даних Станіус зробив слідуючі висновки:

1. Серце має здатність до автоматії.

2. Водієм ритму або пейсмекером є вузол розташований у венозному синусі.

3. Менша ступінь автоматії притаманна вузлу розташованому на межі між передсердям і шлуночком.

4. Верхівка не має здатності до автоматії

5. Серцю притаманний убуваючий градієнт автоматії.

Слідуючим доказом автоматії і наявності водія ритму є дослід У.Х.Гаскаела з впливом тепла і холоду на різні ділянки серця жаби. Прикладання пробірки з теплою водою до основи серця викликає збільшення частоти серцевих скорочень, а – з холодною водою зменшення частоти серцевих скорочень. Аналогічний вплив тепла і холоду на верхівку серця не викликає зміни частоти серцевих скорочень.

Дата добавления: 2014-01-07