Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Матеріали та вироби на основі портландцементу




Нові складові у сфері гостинності в ХV – ХVІ століттях

У XVI ст. в Англії поширилися таверни для простолюдинів, вони називались ординарними; в них за загальним столом подавали чергові страви за фіксованою ціною. Постоялі двори в континентальній Європі поступались англійським по всім показникам. Навіть у ті часи, коли мандрівники були невибагливими до комфорту, більшість британців, подорожуючи Європою, вжахались від умов проживання в постоялих дворах, які були просто убогими в порівнянні з британськими.

В Англії у XVI ст. улюбленим видом транспорту для пересування на далекі відстані суходолом стала поштова карета. По дорозі поштова карета робила декілька зупинок у придорожніх тавернах або постоялих дворах, які в подальшому стали називатися поштовими станціями.

Серед інших закладів у системі гостинності можна назвати кав’ярні, які з’явились у XVI ст. у Венеції, де можна було випити чашечку кави та поспілкуватись. Кав’ярні з’явились в Європі завдяки успішній торгівлі зі Сходом і перейняттю європейцями деяких східних традицій. Після XVII ст. чай та кава стають традиційними гарячими напоями у Європі, спочатку в заможних домах, а потім і серед інших верств населення.

У 1528 р. Іспанія зустрічала конкістадора Ернана Кортеса. Серед дивних речей, привезених ним з Нового Світу, були дорогоцінні какао-боби і дарований ацтеками секрет приготування пряного какао-напою, що відновлював сили. Так почалася історія шоколаду – продукту, що довгий час залишався привілеєм королів і знаті. “Тільки багатий і благородний міг дозволити собі пити шоколад”, – писав у XVI ст. іспанський історик Овієдо. Аристократія обожнювала французькі “Бутіки гарячого шоколаду” і англійські “Шоколадні будинки”.

Першим закладом ресторанного типу вважається Tour d’Argent що відкрився в Парижі у 1533 р. і протягом століть залишався унікальним у своєму роді закладом.

 

Література

1. Бродель Фернан. Материальная цивилизация, экономика и капитализм, ХV – ХVШ вв.: В 3-х т. – М., 1992.

2. Воронкова Л. П. История туризма. – М., 2001.

3. Гуляев В. И. Доколумбовы плавання в Америку: мифы и реальность. – М., 1991.

4. Сапрунова В. Б. Туризм: Эволюция, структура, маркетинг. – М., 1997.

5. Соколова М. В. История туризма. – М., 2002.

6. Шаповал Г. Ф. История туризма. – Минск., 1999.

7. Уокер Джон Р. Введение в гостеприимство. – 2-е изд. – М., 2002.

8. Усыскин Г. С. Очерки истории российского туризма. – С-Пб., 2000.

9. Федорченко В. К., Дьорова Т. А. Історія туризму в Україні. – К., 2002.

Бетонна суміш на основі портландцементу використовується для отримання монолітного бетону для міського багатоповерхового будівництва, влаштування дорожніх та аеродромних багатошарових покриттів, збірних залізобетонних виробів та конструкцій, а також штучних виробів різного призначення (стінових, дорожніх, облицювальних, декоративних).

Вироби бетонні стінові дрібноштучні за ДСТУ Б В.2.7-7-94 поділяють на цеглу, каміння й блоки повнотілі та порожнисті, рядові й лицьові, які виготовляють вібраційним методом або вібропресуванням, литтям або іншими способами із легких та важких бетонних сумішей. Вироби застосовують відповідно до будівельних норм та правил для несучих і огороджувальних конструкцій житлових, громадських, промислових і сільськогосподарських будівель, в основному при малоповерховому будівництві.

Вироби виготовляють із різною кількістю, розташуванням і формою порожнин. Товщина зовнішніх стінок порожнистих виробів повинна бути не менше 20 мм, горизонтальної діафрагми в найбільш тонкій частині - не менше 10 мм. Маса однієї цеглини не повинна перевищувати 4,4 кг, каменю — 12 кг, блока — 36 кг.

Лицьові камені бувають із незабарвленими та забарвленими лицьовими поверхнями.

Плити бетонні тротуарні (ГОСТ 17608) виготовляють із важкого та дрібно­зернистого бетонів і застосовують для влаштування збірних покриттів тротуарів, пішохідних зон, садово-паркових і пішохідних доріжок, зупинок на лініях громадського транспорту та автозаправних станціях.

Плити можуть мати різну форму: прямокутну, квадратну, фігурну (довжина та ширина від 200 до1000 мм, товщина від 50 до 100 мм). Плити виготовляють без робочої арматури, одно- чи двошаровими, з верхнім кольоровим шаром бетону, інколи — з рифленою лицьовою поверхнею із заглибленням між виступами до 3 мм.

Для плит застосовують важкий бетон.

Стандартом передбачені вимоги щодо вихідних матеріалів: бездобавковий портландцемент не нижче М400, а також портландцемент з мінеральними добавками до 5%; природні кварцові або подрібнені піски з модулем крупності для важкого бетону - не менше 2, для дрібнозернистого — не менше 2,2; щебінь із природного каменю, гравію і доменного шлаку з найбільшим розміром зерен крупного заповнювача 10 мм - для плит товщиною до 50 мм, 20 мм - з товщиною більше 50 мм. Для виготов­лення бетону застосовують пластифікуючі та повітровтягувальні добавки.

Фігурні елементи брукування (ФЕБ) для дорожніх покриттів відрізняються різноманітністю форм і кольору, що розширює дизайнерські можливості при втіленні нових архітектурних рішень.

Декоративні фасадні плитки (ГОСТ 6927) виготовляють на основі екологічно чистих модифікованих бетонних сумішей. Як головні складники використовують білі цементи, пластифікатори, барвники, дрібний декоративний заповнювач.


При формуванні дрібнозернистих бетонів структура поверхні плитки може іміту­вати цеглу, природний камінь, набувати різних кольорів, а при застосуванні важ­кого бетону плитка може мати скельну або спліттерну (рублену - під тесане при­родне каміння) фактуру. Плитку можна застосовувати одночасно з утеплювачем (наприклад, для фасадів, що вентилюються), здійснюючи монтаж сухим або мок­рим способами. Для зручності монтажу використовують спеціальні пластинки -кламмери. Плитка у 5 разів легша за цеглу, вигідна при доставці та складуванні, під час експлуатації захищає споруди від дії атмосфери, вогню, грибкових утво­рювань.

Декоративні вироби для зовнішнього і внутрішнього застосування (плитки облицювальні, підвіконні дошки, плити парапетні, східці, цоколі, оздоблюючі елементи колон) виготовляють на основі портландцементу (з домішками пігменту) та природних і штучних заповнювачів й наповнювачів. Фактура й колір штучного каменю залежить від співвідношення компонентів. Отримані декоративні вироби є екологічно- та пожежобезпечними, легко оброблюються, їхня середня густина у 1,5...2 рази менше, ніж природного каменю, що виключає необхідність підсилення облицьованих конструкцій.

Черепиця бетонна (ДСТУ Б В.2.7-6-94) випускається із дрібнозернистого бетону хвилястою, плоскою, гребеневою. Для приготування бетонної суміші застосовують поряд із звичайним білий та кольоровий портландцементи, а також шла-колужні в'яжучі. Як заповнювач використовують кварцовий пісок, в тому числі подрібнений.

При виготовленні пофарбованої черепиці як барвник застосовують сурик залізний, оксид хрому та пігменти органічні у визначеній кількості для надання червоного, зеленого та інших кольорів.

Черепицю виготовляють прокатуванням, пресуванням, екструзією, вібропресуванням та іншими способами. На цей час найбільш широко використову­ють прес-прокатну технологію або вібропресування. Прес-прокатна технологія передбачає формування на стрічці, що складається з фігурних піддонів і безперервно рухається. При формуванні верхній шар суміші додатково ущільнюють ва­ликом. Тепловолога обробка виконується на піддонах.

Бетонну черепицю використовують для покрівель житлових, громадських та виробничих будівель з кутом нахилу від 15 до 90.

Довговічність даху з бетонної черепиці становить біля 100 років, але практично цей термін скорочується за рахунок недовговічності дерев'яного в'язання даху (каркаса), який щонайбільше через кілька десятків років потребує віднов­лення. Головною перевагою будь-якої черепиці є її невеликі розміри, що спро­щує транспортування і монтаж на дахових схилах, особливо на поверхнях склад­ної конфігурації. Як недолік бетонної черепиці слід розглядати відносно велику масу.

Залізобетон — композиційний будівельний матеріал, властивості якого обумовлені спільною роботою матриці, що представлена бетоном, та армуючим ком­понентом у вигляді сталевої арматури.

Незважаючи на деякі недоліки залізобетону як конструкційного матеріалу (висока власна маса виробів та конструкцій, значна тепло- і звукопровідність), він має широке застосування завдяки високим механічним властивостям, довговічності, вогнестійкості, гігієнічності, доступній сировинній базі при відносній простоті виготовлення виробів, економії металу в деяких конструкціях, незнач­них експлуатаційних витратах, можливості створення на його основі різноманіт­них архітектурних форм.


Азбестоцементні вироби та конструкції представлені широкою номенклатурою, яка нараховує понад 40 видів, в тому числі профільовані листи (хвилясті та напівхвилясті для покрівель і облицювання стін); панелі покрівельні та стінові з теплоізоляційним шаром для опалюваних і неопалюваних будівель; труби напір­ні й безнапірні та з'єднувальні муфти до них; вироби спеціального призначення (архітектурно-будівельні, санітарно-технічні, електроізоляційні).

Виготовлення азбестоцементних виробів має деякі особливості. Природний азбест характеризується недостатнім ступенем розпушування, тому для виготовлення азбестоцементних виробів його піддають розпушуванню сухим, напівсухим та мокрим способами. Розпушування виконують у дві стадії: на першій стадії від­бувається руйнування зв'язків між фібрилами (скупченнями волокон), а на дру­гій — розщеплення фібрил на окремі волокна.

Азбестоцементні труби виготовляють для напірних та безнапірних трубопроводів, меліорації, димових та вентиляційних каналів, сміттєпроводів та телефонізації.

Азбестоцементні труби (порівняно з металевими) в 2...4 рази дешевші й у 3...4 рази легші, на них не діють блукаючі струми. До недоліків азбестоцементних труб слід віднести крихкість, а також низьку кислотостійкість, яку можна підвищити, застосовуючи спеціальні цементи.

Азбестоцементні короби розтрубного типу призначені для систем вентиляції та кондиціонування повітря в будівлях різного призначення. Короби виготовляють завдовжки 3,1 м з товщиною стінок до 10 мм і внутрішніми перерізами 150x150, 150x200, 200x200, 200x300 і 300x300 мм.





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 1370; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.016 сек.