Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Історичний огляд розвитку біохімії




Контрольні запитання

1. Які види матеріалів і виробів з штучного каменю ви знаєте?

2. Охарактеризуйте матеріали та вироби на основі портландцементу.

3 Назвіть галузі застосування матеріалів та виробів на основі вапняних в'яжучих речовин.

4. Які заповнювачі використовуються для матеріалів та виробів на основі гіпсових в'яжучих речовин?

5. Якими властивостями характеризуються фіброліт, ксилоліт?

 

Література

 

1. Кривенко П.В., Пушкарьова К.К., Барановський В.Б. та інші - Будівельне матеріалознавство: Підручник.- К.: ТОВ УВПК “Ексоб”, 2004. – 704 с., с.457-509.

2. Кривенко П.В., Барановський В.Б., Безсмертний М.П. та інші - Будівельні матеріали: Підручник.- К.: Вища школа, 1993. – 389 с., с.

 

 

В епоху Відродження і до другої половини ХІХ століття відбувалося накопичення знань з хімії взагалі і хімії живої матерії зокрема.

Успіхи різних наук, в тому числі математики, хімії, фізики, біології, медицини обумовили розвиток біохімії як самостійної науки. Основою її становлення було відкриття великим російським вченим М.В.Ломоносовим закону збереження матерії і енергії, який пізніше був підтверджений французьським хіміком А.Лавуаз’є.

Важливий вклад у розвиток біохімії внесли шведський вчений Й.Берцеліус і німецький хімік Ю.Лібіх, які розробили кількісні методи дослідження хімічного складу живої матерії і змін, що відбуваються у процесі життєдіяльності.

В ХІХ столітті вдалося синтезувати речовини,які характерні тільки для живої природи.

У 1828 році німецький вчений Ф.Вьолер вперше синтезував сечовину, пізніше О.М.Бутлеров синтезував вуглеводи, а М.Бертло – жири.

Бурхливий розвиток біохімії відбувається на початку ХХ ст.

Засновником вітчизняної біохімії є О.Я.Данилевський. Він сформулював ряд положень про первинну структуру білків. Англійський біохімік Ф.Сенгер розшифрував амінокислотну послідовність інсуліну.

Значний вплив у розвиток динамічної біохімії здійснили праці І.М.Сеченова, який вивчав фізіологію і біохімію дихання, вплив на ці процеси складу їжі, функціонального стану організму та ін. фактори.

Важливе значення мали роботи І.П.Павлова та його учнів. В лабораторії вченого були дослідженні склад шлункових соків, ферментативне перетворення харчових речовин і процеси їх всмоктування.

Важливим досягненням вітчизняної біохімії стали дослідження А.Н.Баха і В.І.Палладіна про біологічне окиснення; В.А.Енгельгарда про роль АТФ; А.І.Опаріна про походження життя на Землі; С.Є.Северина про обмін вуглеводів та ін. відкриття.

У першій половині ХХ століття почалася диференціація біохімії за різними направленнями: вітамінологія, ензимологія, біохімія гормонів та ін. Цей час характеризується активним використанням фізико-хімічних і математичних методів в біохімічних лабораторіях; вивченням молекулярних основ збереження і передачі генетичної інформації, розшифровки структури білку. До числа найважливіших досягнень відносяться відкриття моделі подвійної спіралі ДНК американськими вченими Дж. Уотсоном і Ф. Криком; характеристика співвідношень окремих азотистих основ ДНК в різних організмах, яку дав біохімік академік А.Н. Бєлозерський.

Сучасна біохімія – це обширна область знань, яка поділяється на цілий ряд галузей і направлень.

Статична біохімія – вивчає хімічний склад живих організмів, тобто хімічну природу і кількісний склад різних речовин та їх комплексів в організмі. Цей розділ тісно пов’язаний з органічною хімією.

Динамічна біохімія – вивчає всі процеси обміну речовин в здоровому організмі; розкриває механізми перетворення речовин від моменту надходження їх в організм до утворення кінцевих продуктів. Цей розділ тісно пов’язаний з фізіологією тваринних, рослинних оганізмів і організму людини, гігієною харчування, мікробіологією і технологією приготування їжі.

Функціональна біохімія – досліджує хімічні процеси, що лежать в основі формування і функціонування діяльності окремих органів і систем, а також біохімічні основи змін цих функцій. Цей розділ також тісно пов’язаний із фізіологією організмів, медициною та гігієною харчування.

У відповідності до особливостей об’єктів вивчення живого світу біохімія поділяється на біохімію тварин (зоохімію), біохімію рослин (фітохімію), біохімію мікроорганізмів і вірусів. Велику роль у виробництві грає технічна біохімія, яка розробляє технологічні методи для харчової, фармацевтичної промисловості та ін. виробництв.

В свою чергу розвиток таких дисциплін, як загальна фізіологія, фізіологія харчування, гігієна харчування, товарознавство харчових продуктів, технологія виробництва продуктів харчування неможливі без знань біохімії.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 1059; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.009 сек.