Психологічна характеристика особистості

V. Пояснення нового матеріалу

Підсумки опитування

Пізнай себе, і ти пізнаєш світ» Платон.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Завдання для самостійного опрацювання до теми

1. Дати характеристику структурі особистості за К.К.Платоновим та А.В.Петровським.

Поради по виконанню завдання:

А) розібратися в поняттях «індивід», «особистість», «індивідуальність»;

Б) провести аналіз поняття «особливості особистості»;

В) ознайомитися із запропонованими К.К.Платоновим та А.В.Петровським елементами структури особистості; виписати в словничок поняття «темперамент», «характер», «задатки»; і на основі зробленої попередньої роботи (пункти А, Б) дати порівняльну характеристику кожній із структур.

Хід проведення

І. Організація студентів.

ІІІ. Актуалізація опорних знань студентів:

- Що вивчає наука психологія? Або що є предметом науки психології?

- Які головні завдання розв’язує сучасна психологія?

- Що таке метод наукового дослідження?

- Які методи використовуються в психології? Які із них належать до групи головних? Які – до групи другорядних?

ІV. Індивідуальне опитування студентів.

Розкрийте питання:

1. Структура та галузі психологічної науки.

2. Методи психологічних досліджень.

А) Охарактеризуйте методи, що відносяться до головних. Дайте порівняльну характеристику методу спостереження та природного експерименту. Охарактеризуйте метод лабораторного експерименту.

Б) Розкрийте суть додаткових методів психологічного дослідження (метод тестів, соціометрії, бесіди, анкети, інтерв’ю, аналізу продуктів діяльності, психологічна експертиза)

3. Обробка експериментальних даних.

Перевірка виконання студентами завдання для самостійного опрацювання

Порівняльний аналіз методу спостереження та методу експерименту в умовах дошкільного навчального закладу у вигляді таблиці.

На питання, що таке особистість, психологи відповідають по-різному. Саме в цьому і проявляється складність самого феномену особистості

Для розуміння природи особистості потрібно з’ясувати співвідношення цього поняття з іншими поняттями, що використовуються як у класичній, так і в сучасній психології. Це на сам перед поняття індивід, особистості, індивідуальності.

Людина народжується на світ з генетично закладеними в неї потенційними можливостями стати саме людиною. Не слід вважати, що немовля—це „чиста дошка”, на якій під впливом соціуму „пишуться” ознаки людяності. Немовляті притаманні анатомічні та фізіологічні властивості тіла й мозку, що належать тільки людині. Вони забезпечують у перспективі оволодіння прямоходінням, знаряддями праці та мовою, розвиток інтелекту, самосвідомості тощо. Але система біологічних, генетичних, анатомічних, фізіологічних чинників передбачає становлення людини лише в певних соціальних, культурно-історичних умовах цивілізації. Щоб підкреслити біологічно зумовлену належність новонародженої дитини і дорослої людини саме до людського роду та відрізнити їх від тварин, використовують поняття індивіда як протилежне поняттю особини тварини.

Індивід – одиничний представник людського роду.

Тільки індивідні якості, тобто притаманні людині задатки, анатомо-фізіологічні передумови, закладають підвалини створення особистості. Людину як особистість розглядають у системі взаємин, що складаються у неї з іншими людьми.

Особистість—це індивід із соціально зумовленою системою вищих психічних якостей, що визначається залученістю людини до суспільних, культурних, історичних відносин. Ця система виявляється і формується в процесі свідомої продуктивної діяльності і спілкування. Особистість опосередковує та визначає рівень взаємозв’язків індивіда з суспільним та природним середовищем. У філософсько-психологічному аспекті особистість — це об’єкт і суб’єкт історичного процесу і власного життя.

Дата добавления: 2014-01-07