Структура особистості

А. Г. Ковальов виділяє в структурі особистості наступні підструктури:

• темперамент (структуру природних властивостей);

• спрямованість (систему потреб, інтересів та ідеалів);

• здатності (систему інтелектуальних, вольових і емоційних властивостей).

К. К. Платонов (системно-діяльнісний підхід) виділяє в структурі особистості наступні рівні:

• соціально обумовлені особливості (спрямованість, моральні якості);

• біологічно обумовлені особливості (темперамент, задатки, інстинкти, найпростіші потреби);

• досвід (обсяг та якість наявних знань, навичок, умінь і навичок);

• індивідуальні особливості різних психічних процесів.

За концепцією персоналізації А.В. Петровського, в структурі особистості є:

1. внутрішньоіндівідна підсистема (темперамент, характер, здібності, всі характеристики її індивідуальності)

2. інтеріндивідна підсистема, що виявляється у спілкуванні з ін. людьми, і в якій особистісне виступає як вияв групових взаємовідносин, а групове – в конкретній формі виявів особистості

3. надіндивідна підсистема, в якій особистість визначається «внесками» в інших людей.

Б. Г. Ананьєв вважає, що до структури особистості входять такі властивості:

• певний комплекс корелюється властивостей індивіда (віково-статевих, нейродинамічними, конституційно-біохімічних);

• динаміка психофізіологічних функцій та структура органічних потреб, також відносяться до індівідних властивостей. Вища інтеграція індівідних властивостей представлена в темпераменті і задатках;

• статус і соціальні функції-ролі;

• мотивація поведінки і ціннісні орієнтації;

• структура і динаміка відносин.

Інтеграція особистісних властивостей представлена в характері людини і його схильностях. Структура особистості, по Ананьєву, формується в процесі індивідуально-психологічного розвитку, що виступає в трьох площинах:

1) онтогенетична еволюція психофізіологічних функцій;

2) становлення діяльності та історія розвитку людини як суб'єкта праці, пізнання та спілкування;

3) життєвий шлях людини (історія особистості).

Б. Г. Ананьєв вважає, що структура особистості будується за двома принципами одночасно:

4) субординаційних, або ієрархічним, при якому більш складні і більш загальні соціальні властивості особистості підпорядковують собі більш елементарні і приватні соціальні та психофізіологічні властивості;

5) координаційному, при якому взаємодія здійснюється на паритетних засадах, що допускають ряд ступенів свободи для корелюється властивостей, тобто відносну автономію кожного з них.

Дата добавления: 2014-01-07