Антимонопольне законодавство

Монополістична конкуренція

Монополістична конкуренція – такий тип ринкової структури де:

1. на ринку діє багато продавців і покупців, частка кожного з яких в обсягах ринкових продажів не є значною;

2. продукція різних виробників не однорідна (диференційована);

3. вхід на ринок і вихід з нього є вільним;

4. виробники не взаємодіють між собою.

5. існує повна поінформованість щодо ринкових цін, обсягів, попиту споживачів.

Завдяки диференціації споживачі здатні розрізнити на ринку продукцію різних фірм, тому попит на продукцію окремої фірми не є абсолютно еластичним, хоча і залишається високо еластичним. Типовим прикладом є ринки безалкогольних напоїв, виробів побутової хімії, ліків, продукції харчування (наприклад кава).

Модель монополістичної конкуренції вперше описали в 30-х роках ХХ століття Едвард Чемберлінг і Джон Робінсон. Основною особливістю моделі Чемберліна є абсолютна симетрія положення всіх фірм даної галузі. На практиці вважається, що модель Чемберліна більш реальна ніж модель досконалої конкуренції, що досягається за рахунок вищої за граничні витрати ціни.

У 1890 році у США був прийнятий закон Шермана, згідно з яким монополістичне обмеження вільної торгівлі розглядалось як карний злочин.

В Україні основними антимонопольними законами є:

- «Закон України про захист економічної конкуренції» від 11 січня 2001 року.

- «Закон України про антимонопольний комітет України» від 26 листопада 1993 року.

Стаття 12 закону про антимонопольний комітет України свідчить: «монопольним вважається становище суб’єкта господарювання, частка становища якого перевищує 35%, якщо він не доведе, що він зазнає значної конкуренції.»

Однією з формальних ознак, яку можна застосовувати при аналізі монопольного становища на ринку є показник перехресної еластичності попиту для товарів-замінників.

За законом, для визначення монопольного становища беруться до уваги такі аспекти:

- чи можуть фірми блокувати входження на ринок конкурентів;

- чи зустрічають вони конкуренцію від імпорту;

- чи є конкуренція за цінами;

- чи існує змова за щодо цін;

- чи існує конкуренція між фірмами в сфері інноваційної діяльності, та інших нецінових сферах.

Майже в усіх країнах світу так чи інакше обмежують такі анти-конкурентні дії як: злиття та фіксація цін.

Злиття – об’єднання 2-х або більше фірм при згоді власників об’єднати їхні капітали у власність однієї нової фірми. Розділяють:

· Горизонтальне злиття – злиття фірм, що конкурують на одному ринку;

· Вертикальне злиття – злиття фірм, що пов’язані стосунками як постачальник-покупець;

· Конгломератне злиття – злиття фірм, які діють на різних ринках.

Фіксація цін – спроба кількох фірм об’єднатися з метою встановлення певної ціни на товар, або послугу.

Дата добавления: 2014-01-07