Види банкрутства

Сутність та види банкрутства підприємства

Банкрут /від італ. Bancarotto – banco — лавка, банк і rotto — розбита/ — юридична або фізична особа, яка розорилася і неспроможна оплатити свої зобов'язання (економічний словник довідник).

Банкрутство - фінансова неспроможність, розорення, що призводить до припинення виплат по боргових зобов’язаннях (Академічний тлумачний словник української мови).

Банкрутство – визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Ознаки:

1) нездатність без застосування ліквідаційної процедури

- відновити платоспроможність за допомогою санації та мирової угоди;

- погасити вимоги кредиторів.

2) визнається господарським судом.

Тобто визнання підприємства банкрутом означає його обов’язкову ліквідацію з метою задоволення вимог кредиторів.

Ліквідація - припинення суб’єкта підприємницької діяльності, який визнаний господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Не можуть бути визнані банкрутом:

· відособлені підрозділи юридичної особи (філії, представництва, відділення);

· сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи;

· іноземні юридичні особи і міжнародні організації з постійним місцезнаходженням поза межами України.

Не можуть бути суб’єктами банкрутства також казенні підприємства та підприємства, що є об’єктами права комунальної власності. Держава та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень, як власники, повинні своєчасно вживати всіх необхідних заходів для запобігання неспроможності казенного або комунального підприємства – боржника.

1. Приховане банкрутство - навмисне приховання факту стійкої фінансової нездатності, шляхом надання недостовірних даних.

Ознаки прихованого банкрутства:

- надання недостовірних даних про фінансовий стан боржника;

- причинний зв'язок між такими даними і збитками, що несе кредитор;

- максимальні стягнення за навмисне банкрутство застосовуються увипадках, коли сформована ситуація є наслідком різного роду зловживань і некомпетентного ведення фінансово-господарської діяльності.

2. Фіктивне банкрутство - свідомо помилкове оголошення підприємством про свою неспроможність з метою введення в оману кредиторів для одержання від них відстрочки (розстрочки) виконання своїх кредитних зобов 'язань або знижки сум кредитної заборгованості.

3. Умисне банкрутство - навмисне створення (або збільшення) керівником або власником підприємства його неплатоспроможності; нанесення ними економічного збитку в інтересах інших осіб; свідомо некомпетентне фінансове керування.

Умисне та фіктивне банкрутство тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

4. Реальне банкрутство - повна нездатність підприємства відновити в майбутньому періоді свою фінансову стійкість і платоспроможність у силу реальних втрат використання капіталу.

Катастрофічний рівень втрат капіталу не дозволяє підприємству здійснювати ефективну діяльність, і воно стає банкрутом.

5. Технічне банкрутство - неплатоспроможність підприємства, викликана істотним простроченням його дебіторської заборгованості. Дебіторська заборгованість перевищує розмір кредиторської заборгованості, а сума активів значно перевершує обсяг фінансових зобов 'язань.

Дата добавления: 2014-01-06