Лекція 10

Тема 8. МЕТОДИ СТЕГАНОГРАФІЧНОГО ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ

Контрольні запитання.

1. Яки рубежі захисту об'єкту, на якому проводяться роботи з цінною інформацією?

2. Мета створення системи охорони об'єкту.

3. Який склад системи охорони об'єкту у загальному випадку?

4. Визначить призначення інженерних конструкцій.

5. Які інженерні конструкції використовують для створення системи охорони об’єкту?

6. Яке призначення охоронної сигналізації?

7. Якім вимогам повинна відповідати охоронна сигналізація?

8. Що являє собою охоронна сигналізація?

9. Визначить призначення телевізійної системи відеоконтролю.

10. Якій склад телевізійної системи відеоконтролю у загальному випадку?

11. Якім шляхом досягається мінімізація наслідків аварій і стихійних лих для об'єктів інформаційних систем?

План

Вступ.

1. Комп'ютерна и цифрова стеганографія, цифрові водяні позначки

2. Модель комп'ютерної стеганографічної системи

3. Атаки на стеганографічні системи

Стеганографія ‑ у перекладі з грецької мови («steganos» - «таємний», «graphos» - «пишу»), означає «тайнопис». Це наука про приховану передачу інформації та збереження у таємниці власне факту її передавання. На відміну від криптографії, яка змінює зміст таємного повідомлення, стеганографія приховує факт існування таємної інформації або каналу передавання.

Такім чином, стеганографія, як наука, досліджує та розробляє методи інформаційного обміну, у разі застосування яких приховується факт існування спеціального (секретного) зв'язку. Вона не підмінює технології технічного або криптографічного (шифрування) захисту даних, а лише доповнює їх ще одним рівнем безпеки.

Під час оброблення даних стеганографічними методами відбувається приховування інформації, яка передається, в деяких масивах іншої інформації (аудіо та відео файли, статичні малюнки великого розміру) так, щоб стороння особа навіть не здогадувалася про існування прихованого таємного повідомлення. При цьому виявити таке повідомлення доволі складно, а якщо додатково застосовується надійне зашифрування порушник не зможе зясувати зміст повідомлення, навіть у випадку його виявлення.

Вперше про стеганографію згадується ще у 5-ому сторіччі до н.е. Літописи Геродоту донесли до нас цікаву історію. Тиран Гистий, захоплений перськими військами у Сузах, захотів надіслати листа своєму родичу у Милиет, що в Анатолії. Для цього він наказав поголити наголо раба та його голові у вигляді тату відобразити план розміщення військ персів. Після того, як волосся знову виросли, раб доставив повідомлення.

Методи стеганографії застосовувалися російськими революціонерами у листах з тюрем. Це були повідомлення, що написані молоком між рядків зовнішньо звичайного листа. Таємний текст з'являвся, якщо папір нагрівався за допомогою гарячого утюга або свічки. Також застосовувалися з аналогічною метою різні хімічні речовини.

За часів другої світової війни німецькі спеціальні служби активно застосовували так звані мікроточки ‑ мікроскопічні фотознімки, що вклеювалися у тексти листів, документів.

З часом, з впровадженням науково-технічних досягнень у повсякденне життя, елементи стеганографії почали з’являтися в телеграфних повідомленнях, радіограмах, потім, на носіях цифрової інформації.

У поточний час стеганографія все частіше асоціюється з приховуванням інформації у графічних або текстових файлах комп'ютерних систем за допомогою спеціального програмного забезпечення.

Дата добавления: 2014-01-07