Прийняття рішень в ситуаціях з ризиком

Ефект зміни та ефект доходу.

Криві Енгеля.

ТЕМА 4. АНАЛІЗ ПОВЕДІНКИ СПОЖИВАЧА

4.1 Лінія "дохід-споживання".

4.3 Лінія "ціна-споживання".

Мета: надати студентам знання про сутність ліній "дохід-споживання", "ціна-споживання", кривих Енгеля та факторів, що впливають на поведінку споживача.

Питання для самостійної роботи:

1 Надлишок споживача

Перелік літератури:

Основна:

1 [1. С. 151 – 199].

2 [2. С. 94 – 179].

3 [3. С. 40 – 48].

4 [4. С. 26 – 57].

Додаткова:

5 [5. С. 19 – 32].

6 [6. С. 44 – 52].

Інтернет-ресурси:

http://korolenko.kharkov.com

http://www.library.kharkov.ua

http://library.if.ua

http://alexlib.com.ua

http://readbookz.com

http://apelyacia.org.ua

http://www.vuzlib.net

http://almamater.com.ua

http://zakon.rada.gov.ua

4.1. Лінія "дохід-споживання"

У попередніх темах ми з’ясували, що раціональний вибір споживача визначають не тільки його потреби та вподобання, але рівень цін і величина бюджету. Більш того, зміна кожного з цих факторів може корінним чином змінити стан споживача, а, відповідно, і вплинути на його поведінку. Спробуємо дослідити цю ситуацію. Почнемо із моделювання поведінки споживача у разі зміни доходу. Для цього введемо в модель споживчого вибору припущення про вибір між даним благом Х та всіма іншими благами Y_i. За таких умов рівняння бюджетного обмеження прийме наступний вигляд:

(4.1)

Як пам’ятаємо, гранична норма заміщення благом Х витрат споживача на інші блага означає міру його готовності пожертвувати можливістю витратити бюджет на інші блага задля споживання додаткової одиниці Х, залишаючись на даній кривій байдужості. Якщо припустити, що гранична корисність грошей для споживача залишається незмінною, то його рівновага буде досягатися за умови рівності цінності товару для нього (у грошовій формі) та витрат на його придбання, тобто: . Для побудови графічної моделі, визначимо координатні осі, а саме: на осі абсцис відобразимо кількість блага Х, яку може купити споживач, виходячи із свого доходу, а на осі ординат – витрати у грошовій формі на придбання усіх інших благ P_yiQ_yi (рисунок 4.1).

Збільшення доходу при фіксованих цінах зміщує бюджетну лінію вправо і робить можливим придбання товарних наборів, які раніше були недоступними. При зниженні доходу – ситуація протилежна. Зсув бюджетної лінії приводить до нової точки рівноваги, тому що при кожному рівні доходу споживач обирає найбільш корисний набір благ. Якщо ми з’єднаємо усі точки рівноваги, які відповідають різним величинам доходу, то отримаємо криву "дохід-споживання" або криву життєвого рівня, як її назвав Дж. Хікс, і яку прийнято обозначати IEP (Income Expansion Path).

Лінія " дохід-споживання " – це крива, яка поєднує всі точки оптимуму споживача, що відповідають різним величинам його доходу.

Рисунок 4.1 – Лінія "дохід – споживання"

Як бачимо, крива "дохід-споживання" являє собою множину усіх оптимальних наборів (Е, Е^’, Е^’’) при зміні доходу споживача (I^’’ > I^’ >I) та незмінному співвідношенні цін (P_x/P_yi = const). Характер кривої залежить від оцінки товару споживачем. У нашому випадку IEP має позитивний нахил, оскільки обидва блага є суперіорними, тобто благами нормальної якості. Нормальні або повноцінні товари – це такі товари, які людина споживає у більшій кількості, коли зростає її дохід. Наприклад: освіта, туризм, медицинські послуги, червона ікра. Неякісні або неповноцінні ( інферіорні) товари – це такі товари, споживання яких зменшується за умови зростання доходу споживача. Разом з тим, є група товарів, яка не належить ні до нормальних, ні до неякісних. Обсяги їх споживання не залежать від рівня доходу споживача. Це порівняно дешеві товари, які не мають ефективних замінників. Наприклад: сіль.

Належність товарів до тієї чи іншої групи залежить не стільки від його специфічних властивостей, скільки від сприйняття цього товару споживачем. Те, що для одного споживача буде нормальним товаром, інший оцінюватиме як неякісний. Крім того, оцінка товару змінюється залежно від доходу споживача. Так, при певному рівні доходу користування міським транспортом буде сприйматися як нормальний товар. Проте, коли доходи зростуть до певного рівня, споживач віддаватиме перевагу таксі або власному автомобілю, а тому поїздки у трамваї або в автобусі перетвориться у неякісний товар.

Можлива ситуація, коли благо, при досягненні доходу споживача певного рівня, перетворюється для нього із суперіорного у інферіорне (рис. 4.2). Її виникнення пов’язане із тим, що у міру збільшення доходу споживач, як правило, починає відмовлятися від низькоякісних товарів, замінюючи їх на більш якісні (напр., заміна виробів із штучної шкірі на шкіряні).

Рисунок 4.2 – Перехід блага Х із суперіорного в інферіорне при зростанні доходу споживача

Графічно, для нормальних благ крива «дохід-споживання» має зростаючий характер, для неякісних – спадний, а для тих, обсяги яких не залежать від рівня доходів споживача (напр., сіль), – вигляд вертикальної прямої лінії (рис. 4.3).

Рисунок 4. 3 – Криві IEP для різних груп благ: а) нормальне благо; б) неякісне благо; в) нейтральне благо

Дата добавления: 2014-01-07