Попит та закон попиту

Еластичність пропозиції.

Еластичність попиту за доходом та перехресна еластичність попиту.

Цінова еластичність попиту.

Взаємодія попиту та пропозиції.

Пропозиція та закон пропозиції.

Попит та закон попиту.

ТЕМА 5. ПОПИТ, ПРОПОЗИЦІЯ, ЇХ ВЗАЄМОВІДНОСИНИ

Мета: надати студентам знання відносно фундаментальних економічних категорій попиту та пропозиції, їх взаємодії та еластичності.

Питання для самостійної роботи:

Взаємозв’язок ціни та валової виручки за різної еластичності

Перелік літератури:

Основна:

1 [1. С. 55 – 100].

2 [2. С. 52 – 93].

3 [3. С. 53 – 63].

4 [4. С. 62 – 122].

Додаткова:

5 [5. С. 32 – 42].

6 [6. С. 53 – 61].

Інтернет-ресурси:

http://korolenko.kharkov.com

http://www.library.kharkov.ua

http://library.if.ua

http://alexlib.com.ua

http://readbookz.com

http://apelyacia.org.ua

http://www.vuzlib.net

http://almamater.com.ua

http://zakon.rada.gov.ua

У попередніх темах ми проаналізували закономірності поведінки споживача, який намагається максимально задовольнити свої потреби виходячи із існуючих обмежень. Як відомо, це бажання набуває на ринку форму платоспроможного попиту, який саме узгоджує бажання і об’єктивні можливості споживача. Але ж поведінка споживачів описується також за допомогою понять як «індивідуальний попит» та «ринковий попит». З’ясуємо їхню сутність.

Індивідуальний попит – це обсяг благ, який споживач бажає і в змозі придбати на ринку при даному рівні цін.

Ринковий попит – це сума обсягів благ, на які пред’являється індивідуальний попит усією масою споживачів на даному локальному ринку. Він обчислюється додаванням показників величини індивідуального попиту всіх покупців даного товару за кожного значення ціни.

Ринковий попит залежить від тих же факторів, що й індивідуальний, крім того, він залежить від кількості носіїв індивідуального попиту, тобто від кількості споживачів.

Рисунок 5.1 – Формування ринкового попиту

Залежність обсягу попиту від детермінант, що його визначають, виражає функція попиту:

Qd = f (Px, I, Ps, Pc, A)

(5.1)

Дана функція може бути задана як табличним (за допомогою шкали), так і аналітичним або графічним способами. Наприклад:

Табличний спосіб (шкала D):

P, за од.
Q, в од.

Аналітичний спосіб (математично):

функція попиту, що є математичним виразом закону попиту, якщо інші «нецінові» детермінанти, що впливають на попит, вважати незмінними.

Іноді для аналізу використовується інша функція – функція ціни попиту, яка встановлює залежність ціни блага від обсягу попиту на нього:

P = f(Qd )

(5.2)

Графічний спосіб (за допомогою графіка):

Рисунок 5.2 – Графік кривої попиту (традиційний вигляд)

Крива ринкового попиту демонструє загальний обсяг попиту усіх споживачів при будь-якому рівні цін. Вона формується шляхом сумування множини кривих індивідуального попиту. Оскільки останні мають низхідний нахил, то й крива ринкового попиту також є низхідною.

Як відомо, поведінка споживачів на ринку підкорюється дії закону попиту, який наголошує: при інших незмінних умовах, зростання ціни блага призводить до скорочення обсягу попиту на нього (і навпаки). Це означає, що існує зворотній зв’язок динаміки попиту від рівня цін, який визначається наступними причинами:

- зниження ціни блага стимулює зростання кількості покупців, що бажають його придбати;

- зниження ціни блага розширює купівельну спроможність споживачів;

- насичення ринку призводить до падіння корисності додаткових одиниць блага, внаслідок чого споживачі готові купувати його тільки за більш низькими цінами.

Тимчасові відхилення від закону спадаючого попиту спостерігаються у випадках:

- «парадокса Гіффена»;

- «ефекту Веблена»;

- ажіотажного попиту;

- колі випускається нове благо з підвищеною ціною тощо.

На величину попиту, тобто на пересування точки по незмінній кривій попиту, впливає виключно ціна товару. Всі інші фактори, що впливають на попит, належать до нецінових. Їхня дія призводить до пересування самої кривої попиту на графіку вправо (збільшення попиту) чи вліво (зменшення попиту).

Графічно інтерпретація зміни величини (обсягу) попиту (під впливом зміни ціни блага) і зміни в самому попиті (під впливом його нецінових детермінант) представлена на рис. 5.3, 5.4.

Рисунок 5.3 – Зміна величини попиту під впливом цінового фактору

Рисунок 5.4 – Зміна в попиті під впливом зміни одного з нецінових факторів попиту

Найбільш простим варіантом функції попиту є лінійна залежність виду:

або

(5.3)

де a та b – константи.

Таким чином, ринковий попит, з одного боку, залежить від тих факторів, що впливають на індивідуальний попит, а, з іншого боку, – від самої кількості носіїв цього попиту, тобто від кількості споживачів. Умовно детермінанти попиту прийнято розділяти на цінові (ціна блага) та «нецінові» (усі інші, включно і ціни на інші блага).

До нецінових факторів ринкового попиту належать:

- доход споживача (I) ( вплив доходу на попит є досить складним. Здебільшого зростання доходу призводить до зростання попиту. Проте споживання деяких товарів може скорочуватися, якщо споживач замінює їх дорогими і якісними товарами );

- зміна цін на інші товари, зокрема товари - субститути або товари-замінники (P_s) чи товари - комплементи або товари – доповнюючи (P_c) (зокрема для товарів-замінників (товарів субститутів) при зростанні цін на один із них попит на інший збільшується. Взаємодоповнюючі (товари-комплементи) товари споживаються одночасно, тому із зростанням ціни на один такий товар скорочується попит на інший і навпаки);

- зміна споживацьких переваг під впливом зміни потреб споживача, моди чи реклами ( можлива зміна попиту в обох напрямках. );

- цінові очікування споживачів;

- кількість споживачів (A), що пред’являють попит на дане благо або місткість ринку;

В реальній господарчій практиці жоден з перелічених факторів не діє відокремлено, у чистому вигляді. Їхня дія переплітається, створюючи складну й суперечливу систему, але вивчення механізму дії кожного з них дозволяє зрозуміти реалії економічного життя.

Кількісну реакцію попиту на зміну детермінант відображають коефіцієнти еластичності попиту.

Дата добавления: 2014-01-07