Ознаки і поширення монополістичної конкуренції

Монополістичну конкуренцію не слід плутати з монопольним ринком. Хоча ці терміни досить співзвучні, вони відображають зовсім різні ситуації на ринку. Риси монопольного ринку ми розглянули у попередній темі. Зупинимося тепер на характеристиці особливостей монополістичної конкуренції.

1. На ринку діє досить велика кількість продавців. Що означає "досить велика"? Для існування монополістичної конкуренції кількість продавців має бути:

– не надто великою, щоб попит не перетворився на абсолютно еластичний, що властиво для чистої конкуренції;

– не надто малою, щоб кожна фірма володіла відносно незначною часткою ринку та мала обмежений контроль над ціною (але все-таки мала)',

– досить значною, щоб уникнути таємних угод, погоджених дій окремих фірм з метою обмеження обсягів виробництва та штучного підвищення цін;

– достатньою, щоб фірми галузі не відчували взаємної залежності, мали можливість визначати власну політику, не зважаючи на реакцію конкурентів.

Отже, якщо для чистої конкуренції на ринку необхідно мати сотні або й тисячі фірм, то для монополістичної конкуренції досить 30, 50 чи 70 фірм. В типовому випадку кожна фірма має від 1% до 10% продаж на ринку протягом року і ні одна з них не має значних переваг над іншими.

2. Продукти, що пропонуються на ринку, хоча й належать до однієї товарної групи, досить диференційовані. Ця диференціація ґрунтується як на реальних, так і на удаваних відмінностях. Реальні відмінності досягаються за рахунок:

а) якості товару. Товари можуть відрізнятися певними функціональними особливостями, матеріалами, з яких вони виготовлені, дизайном, якістю роботи тощо. Товарні ринки України переповнені товарами з однаковою товарною маркою, але виготовленими у різних країнах: Польщі чи Італії, Японії чи Малайзії, Кореї чи Болгарії. При цьому їхня якість може мати досить суттєві відмінності;

б) поглиблення після продажного обслуговування. Фірми намагаються виділити свій товар серед інших аналогічних тим, що збільшують термін гарантійного обслуговування, безкоштовно доставляють товар покупцеві, на місці збирають і встановлюють меблі тощо;

в) місця продажу товару. Це особливо стосується товарів, потреба в яких виникає у певному місці. Скажімо, кафе, розташоване у людному місці на березі Дніпра з чудовим краєвидом, чи бензоколонка на трасі з активним рухом автомобілів будуть привабливішими для покупців за інших рівних умов;

г) стимулювання збуту. З метою виділення свого товару серед інших фірма може стимулювати збут, встановлюючи призи для покупців. Наприклад, Тростянецька кондитерська фабрика "Корона" у разі придбанні0,5 кг цукерок видає кожному покупцеві спеціальний пакет з фірмовим знаком, а бензоколонка "Південь" за умови придбання 30 л бензину безкоштовно вручає водію пляшку мінеральної води.

Проте диференціація товару часом ґрунтується на удаваних відмінностях. Це досягається за допомогою активної рекламної політики фірми ("Наша зубна паста – це єдиний надійний захист від карієсу!" чи "Наш пральний порошок чистить усе, крім ваших кишень!"). Цьому також підпорядковане використання відомих торгових знаків або торгових марок, іміджу фірми.

3. Обмежена можливість впливу на ціну. Було б помилковим вважати, що при монополістичній конкуренції фірма взагалі не може вплинути на ціну продукту, який вона реалізовує. Вдале розташування, яскрава упаковка, результативна рекламна кампанія дають фірмі певні переваги над іншими, що зумовлює можливість реалізувати свою продукцію дещо дорожче. Однак ця можливість обмежена тим, що на ринку монополістичної конкуренції існує багато близьких товарів-субститутів, а тому покупець має змогу придбати товар у іншого продавця, якщо його ціна виявиться привабливішою.

4. Легкий вступ у галузь. Оскільки на ринку досить велика кількість конкуруючих фірм, створити якісь бар'єри для вступу у галузь нових виробників практично неможливо. Разом з тим, існує певний виняток з цього правила. Скажімо, кількість місць, найзручніших для встановлення кіосків, обмежена, а тому для додаткових конкурентів з'являються бар'єри. В якості бар’єрів також можна назвати такі: необхідність відповідного розміру капіталу, власне ноу-хау, певний термін необхідний для визнання покупцями товарів нових торгових марок. Це особливо важливо для розуміння моделі поведінки фірми на ринку з монополістичною конкуренцією у довготерміновому періоді. Тобто на цей ринок можуть вільно прийти нові фірми, однак уже існуючі будуть мати деякі переваги над ними, подолати які досить складно.

5. Крива попиту на продукцію фірми в умовах монополістичної конкуренції має низхідний нахил, оскільки на ринку продаються товари-замінники. А її висока еластичність пояснюється залежністю попиту не тільки від ціни даного товару, але і від цін інших товарів даного виду;

6. щоб стимулювати попит на свій товар, фірми використовують методи нецінової конкуренції, такі як диференціація продукту та реклама. Чим сильніша нецінова конкуренція, тим менше покупці звертають увагу на ціну товару (тим меншою стає цінова еластичність попиту і тим більшою стає монопольна влада фірми).

Монополістична конкуренція виникає там, де господарюють десятки фірм, таємна змова між якими практично неможлива. Кожна фірма діє на свій страх і ризик, сама визначає власну цінову політику. Передбачити і врахувати дії усіх інших учасників конкуренції майже неможливо. Ця ринкова модель широко представлена у галузях, які виробляють товари споживання (харчова і легка промисловість, сфера послуг тощо)

Особливості ринку монополістичної конкуренції яскраво проявляються під час ціноутворення фірм і визначення обсягів випуску продукції.

Ринку монополістичної конкуренції належить проміжне місце між монопольним ринком та ринком чистої конкуренції. Тому і механізм визначення ціни та обсягів виробництва при монополістичній конкуренції є переплетенням моделей, розглянутих у трьох попередніх темах.

Дата добавления: 2014-01-07