Поняття ринкової рівноваги

Загальна рівновага та економіка добробуту.

Рівновага обміну.

Поняття ринкової рівноваги.

ТЕМА 13. ЗАГАЛЬНА РИНКОВА РІВНОВАГА ТА ЕКОНОМІКА ДОБРОБУТУ

Мета: надати студентам знання стосовно сутності загальної ринкової рівноваги та умов формування економіки добробуту.

Питання для самостійної роботи:

1 Критерії оцінки добробуту

Перелік літератури:

Основна:

1 [1. С. 574 – 616].

2 [2. С. 414–447].

3 [3. С. 197 – 205].

4 [4. С. 308 – 330].

Додаткова:

5 [5. С. 92 – 99].

6 [6. С. 161 – 175].

Інтернет-ресурси:

http://korolenko.kharkov.com

http://www.library.kharkov.ua

http://library.if.ua

http://alexlib.com.ua

http://readbookz.com

http://apelyacia.org.ua

http://www.vuzlib.net

http://almamater.com.ua

http://zakon.rada.gov.ua

Загалом рівновага це деякий стан стабільності під впливом рівних протилежних сил. В економіці це стан економіки, при якому сформовані в ній кількісні пропорції забезпечують гармонічне сполучення товарних і грошових потоків, стабільність цін і ефективне функціонування економічного апарату. Рівновага економічної системи характеризується рівністю попиту та пропозиції всіх ресурсів.

Ефективність функціонування конкурентної ринкової системи оцінюється за двома рівнями – часткової та загальної рівноваги. Часткова конкурентна ринкова рівновага – рівновага на ізольованому ринку певного товару. У точці рівноваги економічна цінність продукту для споживача і граничні витрати його виробництва співпадають. Загальна рівновага – це стан рівноваги, за якого у всій економічній системі, на всіх ринках встановлюються ціни рівноваги. Цінами загальної рівноваги називаються ціни, за якими загальний обсяг споживання кожного блага не перевищує обсягу його виробництва. Загальна рівновага відображає ефекти зворотного зв'язку. Ефектом зворотного зв'язку називається зміна цін і кількості товарів на певному ринку як реакція на зміни, що виникають на споріднених ринках.

Часткова рівновага – рівновага, що встановилася на окремому ринку.

Однак ринки є взаємозалежними і вся їх чисельність переплітається в надзвичайно складну ринкову систему. І ця с-ма теж прагне рівноваги, але значно більшзагального хар-ру. Заг.рівновага – рівновага, що виникла в рез-ті взаємодії всіх ринків, коли зміни попиту чи пропозиції на одному ринку впливають на рівноважний стан усіх інших ринків. Можна вважати, ща стан заг.ринк.рівноваги є композицією усіх станів часткової рівноваги на взаємопов’язаних ринках факторів і продукції

Ринкова рівновага – це стан ринку, за якого обсяги попиту та пропозиції збігаються. Ціна рівноваги – це ринкова ціна, за якої обсяг попиту дорівнює обсягу пропозиції. Це ціна, яка задовольняє і продавців, і покупців, за цією ціною їхні інтереси співпадають. У точці рівноваги відсутні як дефіцит, так і надлишок продукції, отже, зникають чинники, які спричиняють зміну ціни.Таким чином, економічна рівновага – стан економіки, при якому досягається стале урівноваження та взаємне збалансування структур, що протистоять одна одній (виробництво і споживання, попит і пропозиція).

За визначенням П.Самуельсона, рівновага – це такий стан економіки, при якому зберігається здатність її до саморегулювання. Автоматичним механізмом самонастроювання економічних зв'язків є механізм досконалої конкуренції. Отже, економічна рівновага є конкурентно-ринковою. Формування її відбувається за певних умов:

- функціонування на ринку економічно самостійних суб'єктів;

- можливість еластичного використання виробничих ресурсів і вільне ціноутворення;

- відсутність монополії та адміністративного втручання держави в систему підприємницької діяльності;

- наявність розвинутої ринкової інфраструктури.

В умовах сьогодення в системі економічної рівноваги поряд з ринковими відносинами значне місце має державне регулювання. Формування економічної рівноваги неможливе без поглиблення суспільного поділу праці. За змістом система економічної рівноваги багаторівнева. В економічній теорії розмежовують рівновагу обміну, виробництва, розподілу та споживання. У сукупності вони формують загальну систему економічної рівноваги відтворювального процесу. Вихідною ланкою механізму ринкової рівноваги є рівновага між платоспроможним попитом населення і пропозицією. Наявність конкуренції автоматично забезпечується рівність попиту і пропозиції. Ця взаємозалежність попиту і пропозиції була вперше обґрунтована в 1803 р. у роботі французького економіста Ж.Б.Сея "Трактат політичної економії". В роботах К.Маркса, "закон Сея" справедливо критикувався за його абсолютизацію та формування на цій основі ідеалістичних уявлень про повну гармонію ринкових відносин.

Деякі впливи на ринкову рівновагу цін передбачити неможливо, вплив інших врахувати важко, оскільки вони лише переміщають точку рівноваги, не порушуючи законів попиту та пропозиції. До числа останніх впливів відноситься оподатковування та державне регулювання цін.

Податок виступає одним з економічних важелів регулювання ринку. Оподаткування відбивається на ціні товару і на обсягах виробництва. Підвищена ціна викликає скорочення споживчого попиту, унаслідок чого скорочується обсяг продажу товарів, що потрапили під оподатковування. Виробники відреагують та скоротять виробництво і пропозицію товарів, попит на які знизився.

Податок створив передумови для переміщення точки рівноваги попиту та пропозиції на новий, більш високий рівень.

Р D S₁ S

P₁ E₁

E

P_E

P_A A D

S₁ S

O Q_E1 Q_E Q

Рисунок 13.1 – Вплив податків на рівноважну ринкову ціну

Точка ринкової рівноваги Е переміщується на новий, більш високий рівень внаслідок зсуву кривої пропозиції товарів.

Рівновага попиту та пропозиції тепер знаходиться в точці Е₁, а нова рівноважна ціна дорівнює Р₁, тому що продавець включає податок у ціну пропонованих до продажу товарів.

Зниження обсягу продажу, що відбувається внаслідок підвищення ціни, викликає падіння обсягів виробництва товарів. Податок безпосередньо платить виробник, однак велику частину перекладає на покупця шляхом збільшення ціни. Розмір податку, що сплачується, дорівнює заштрихованій на графіку області.

Але головний негативний ефект – загальне зниження виробництва і недоспоживання суспільством товарів.

Контроль над цінами, здійснює держава на законодавчій основі. Втручання такого роду здатні блокувати ринковий механізм конкурентного ціноутворення на основі рівноваги попиту та пропозиції.

Контроль над цінами не тільки порушує, але і руйнує механізм ринкового ціноутворення на основі законів попиту та пропозиції.

Державне втручання в ринкове ціноутворення найчастіше зводиться до примусового встановлення ціни на рівні нижче ринкової рівноваги.

Мотивацією такого втручання виступають, як правило, соціальні проблеми: різна для тих чи інших груп населення ступінь доступу до ресурсів чи споживчих благ, нерівність у доходах. Наслідки контролю над цінами чи будь-якого втручання в ринкову конкурентну рівновагу:

- товарний дефіциті

- недостача та недовиробництво товарів

- розвиток тіньової економіки

- дефіцитні товари продаються за цінами ще більш високими, ніж колишня рівноважна ринкова ціна, оскільки тепер ця ціна містить у собі ще і спекулятивну надбавку

- соціально незахищеним групам суспільства ці товари і ціни стали ще більш недоступні, а число неплатоспроможних громадян зросло

- скорочуються реальні можливості для соціального захисту соціально незахищених груп суспільства, оскільки знижується доходна частина бюджету від податків

- підсилюються криміногенні, мафіозні компоненти соціально-економічного середовища суспільства.

Зовнішніми, найбільш очевидними наслідками зруйнованої рівноваги ринкового ціноутворення стануть черги споживачів за товарами, соціальна напруженість і загальне невдоволення. Будуть потрібні такі урядові міри, як нормування, раціонування споживання відсутніх, дефіцитних товарів, їхній розподіл у продаж по картках, талонам і іншим адміністративним «регуляторам» суспільного споживання.

Р D S

D₁

P_E E -

E₁

P₁

S D₁ D

O Q₁ Q_E Q

Дата добавления: 2014-01-07