Модель Г. Лассуелла (1948 р.)

В процесі комунікативного процесу виділяють 5 складових елементів:

• Хто - комунікатор (той, хто передає та формує повідомлення);

• œ

  Що – повідомлення;
• Як - спосіб передачі повідомлення, канал;
• Кому - аудиторія, якій адресується повідомлення;
• Навіщо - з яким эфектом, эфективність.

У відповідності з цією структурою Лассуелл виокремлює наступні розділи дослідження комунікації, кожний з яких представляє собою відповідь на питання:

‼ аналіз управління ______________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________;

‼ аналіз змісту _________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________;

‼ аналіз засобів та каналів _______________________________

________________________________________________________________________________________________________________________;

‼ аналіз аудиторії ______________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________;

‼ аналіз результатів («ефектів») _________________________

________________________________________________________________________________________________________________________

Модель Шеннона-Уівера (1949 р.)

Перевага моделі Шеннона-Уівера має ряд обмежень:

Ë вона механістична - _____________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________;

Ë вона абстрагується від змісту ___________________________

________________________________________________________________________________________________________________________;

Ë комунікаційний процес __________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________

Циркулярна модель _____________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Модель двоступеневої комунікації ________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

œ

Модель «ВПКО» Д. Берло (1960 р.)

ВІДПРАВНИК – ПОВІДОМЛЕННЯ – КАНАЛ – ОТРИМУВАЧ

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Нелінійна модель Т. Ньюкомба __________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Мозаїчна модель Л. Бейкера _____________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Спіральна модель Ф. Деніса ____________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Модель Осгуда-Шрамма ________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Складові елементи комунікативного процесу за Осгудом-Шраммом:

P відправник ____________________________________________

____________________________________________________________;

P кодування_____________________________________________

____________________________________________________________;

P декодування____________________________________________

œ

____________________________________________________________;

P повідомлення__________________________________________

____________________________________________________________;

P канал_________________________________________________

____________________________________________________________;

P отримувач_____________________________________________

____________________________________________________________;

P одержувач_____________________________________________

____________________________________________________________;

P зворотній зв’язок_______________________________________

____________________________________________________________

Модель ритуалу: модель Дж. Карея.

Комунікативний процес на ритуальній моделі спілкування являє собою акт об"єднання людей в одну групу або підтримання такої єдності.

Модель привернення уваги (розголосу): комунікація як демонстрація й привернення уваги. Модель охоплює масово-медійні процеси і розрахована на масовий вплив.

Модель рецепції (сприймання): кодування й декодування висловлювання.

Основні представники: Ю. Лотман, Дж. Гербнер та ін.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Теорії масової комунікації

Догматична теорія А. Моля

___________________________________

___________________________________

___________________________________

___________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

œ

Франкфуртська школа комунікації (Т. Адорно, В. Беньямін, Г. Маркузе, Ю. Хабермас та ін.)

___________________________________

___________________________________

___________________________________

___________________________________

___________________________________

___________________________________

___________________________________

___________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Емпірична теорія (Е. Кац, П. Лазарсфельд, Г. Лассуелл)

__________________________________

__________________________________

__________________________________

__________________________________

__________________________________

__________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Теорія Лумана

__________________________________

__________________________________

__________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Неефективним є той комунікативний процес, який має ____________________________________________________________.

Якісна комунікація, коли ________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2.

œ

Загальна характеристика аудиторії ЗМК та врахування її інтересів.

Сутність аудиторії полягає не в тому, що вона складається з окремих людей, а в тому, що вона відображає їх взаємозв’язки між собою, із суспільством у цілому в процесі масового спілкування.

Аудиторія безумовно є однією з різновидностей маси, як суб’єкта суспільної свідомості.

Аудиторія – це

Величина аудиторії є показником значимості засобу масової комунікації і, з іншого – масштабів у масовій комунікації і, з іншого – масштабів його впливу.

Сутність аудиторії може бути емпірично зафіксована у двох специфічних сукупностях ознак:

v перша ознака – _________________________________________

____________________________________________________________

v друга ознака – __________________________________________

____________________________________________________________

Інша специфічна група ознак реалізується у вигляді оціночного ставлення аудиторії до системи засобів масової комунікації, її компонентів. Ця сукупність ознак аудиторії ЗМК проявляється ________________________________________________________________________________________________________________________

œ

реальна потенційна

спеціалізована цільова масова

Включення аудиторії в процес духовного спілкування за допомогою засобів масової комунікації - _________________________

____________________________________________________________

Підставою для розподілу аудиторії на потенційну і реальну часто є тільки володіння засобом інформації.

Спеціалізована і масова аудиторія. Важливим є ____________________________, яка вичленовується в межах масової комунікації, сприйняття якої не передбачає спеціальної підготовки аудиторії, але розрахована на специфічну структуру інтересів, яка передбачає підвищену орієнтацію на визначений вид інформації.

Цільова аудиторія може обмежуватися епізодичним і коротким існуванням у зв’язку з актуалізацією визначеної низки проблем. При вивченні процесу формування громадської думки цільова аудиторія становить значний інтерес.

Для конкретного аналізу відношення аудиторії до масової інформації представлена система рівнів відношень, які побудовані «по лінії споживання», вибору масової інформації:

ü місце системі масової інформації, вибір засобів (газети, журнали, радіо. телебачення);

ü

ü вибір джерел інформації у рамках окремих засобів (_________

______________________________________________________);

ü ______________________________________________________

______________________________________________________;

ü _______________________________________________________

______________________________________________________;

ü актуалізація інформації у свідомості й поведінці споживача інформації.

œ

Ефекти задоволення аудиторної потреби:

пізнавальний ефект ефект

самоствердження

ефект самопізнання ефект

солідарності,

узагальнення

емоційний ефек

Результати впливу ЗМІ можуть проявлятись у трьох сферах:

інформаційна мотиваційна поведінкова

Три основні параметри, які визначають досягнення сприйняття аудиторією інформації:

v параметр _____________________ змісту;

v параметр _____________________ змісту;

v параметр _____________________ змісту.

Існує три групи характеристик аудиторії:

формально-ситуативна:

· місце проведення зустрічі;

· розмір аудиторії;

· __________________________;

· __________________________.

соціально-демографічні:

· соціальний статус;

· рівень освіти і культури;

· __________________________;

· __________________________;

· __________________________;

·

œ

__________________________.

психологічні характеристики людей:

· психічні процеси (пізнавальні, вольові, емоційні);

· психічні стани (_______________________

_________________________________________________________________________);

· психічні властивості особистості (спрямованість, ______________________

_________________________________________________________________________);

· психічні утворення (знання, навички, уміння, звички).

Психологічні якості аудиторії:

Установка _________________________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Очікування_________________________________________

___________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Темперамент _______________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Висновки

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

œ

________________________________________________________________________________________________________________________

Питання для самоконтролю:

1. Що таке комунікативний процес?
2. Хто є учасниками комунікативного процесу?
3. Які існують аспекти комунікативного процесу?
4. Які моделі комунікації виділяє МакКвайл?
5. Що таке аудиторія?
6. Які існують загальні ознаки аудиторії
7. Які види/типи аудиторії ви запам’ятали?
8. Назвіть потреби аудиторії.
9. Назвіть ефекти, які існують для задоволення потреб аудиторії?
10. Які психічні якості властиві аудиторії?

œ

ТЕМА 4. ФІГУРА КОМУНІКАТОРА В МАСОВО-КОМУНІКАЦІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ.

План лекції:

1. Комунікатор як суб’єкт масової комунікації.
2. Типи комунікаторів в масовій комунікації.

Рекомендована література:

Основна література: 2, 7, 10.

Додаткова: 11, 16, 18, 21.

39, 40, 44, 46.

Міні – лексикон: комунікатор, комунікант, комунікат, професійний комунікатор, непрофесійний комунікатор, професійний мовець, професійний співбесідник, агітатор, пропагандист, журналіст, іміджмейкер, піарник, рекламіст, прес-секретар, публіцист, редактор.

1. Комунікатор як суб’єкт масової комунікації.

Масова комунікація є середовищем, в якому працюють різні фахівці слова. Одним із важливих компонентів системи масової комунікації є КОМУНІКАТОР.

Комунікатор -

Необхідність аналізу комунікаторів як учасників процесу спілкування є беззаперечним.Власне, характер, зміст, спрямування комунікації залежить від постатей комунікаторів.

Процес комунікації відбувається у формі породження висловлювання, повідомлення, твору, тексті і у формі сприймання та розуміння висловлювання, повідомлення, твору.

œ

З погляду форми комунікації комунікатори поділяються на:

комунікат комунікант

Комунікат -

Комунікант -

Комунікатори шляхом змін комунікативних потоків впливають на цінності та мотиваційні установки комуніканта та прагнуть досягнути змін в поведінці аудиторії.

Від особи комунікатора в більшій мірі залежать ефективність його виступу, адже сприйняття будь-якого повідомлення, опосередковується сприйняттям особистості комунікатора.

M відсутність страху виступу;

M__________________________________;

M ____________ ________________;

Mпрофесійна приналежність;

M_____________________________

_____________________________________

œ

Індивідуально-особистісні характеристики комунікатора:

	Фізичні дані та зовнішність

Характеристики зовнішності _________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

В комунікативних характеристиках ___________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Внутрішні характеристики __________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Якщо створити соціально-психологічну модель образу комунікатора, потрібно виділити два основні фактори:

Дата добавления: 2014-01-07