Камеральна та безвиїзна документальна перевірка

Порівняльна характеристика податкових перевірок

Елемент	Камеральна перевірка	Документальна перевірка	Фактична Перевірка
1. Суб`єкт	Територіальні податкові органи	Податкові органи всіх рівнів	Територіальні податкові органи
2. Об`єкт	Сукупність фінансово-господарчих операцій тільки за звітний період	Сукупність фінансово-господарчих операцій за весь період, але не більше ніж за три роки	Обіг готівки, здійснення розрахункових, касових операцій, наявність документів щодо державної реєстрації платників, ліцензій, патентів, свідоцтв, дотримання законодавства з оформлення трудових відносин з працівниками.
3. Підстава для проведення	Спеціального рішення не потребує. Суцільним методом.	План-графік проведення перевірок. Наказ керівника ДПС та направлення на перевірку	Не передбачається в плані-графіку перевірок та проводиться при наявності окремих підстав, передбачених законодавством. Наказ керівника ДПС та направлення на перевірку
4.Періодичність	Регулярно з періодичністю представлення звітності	Вибірково у залежності від степені ризику у діяльності платника податків (висока, середня, незначна)	Вибірково у залежності від основаній для проведення
5. Місце проведення	Місцезнаходження податкового органу	Місцезнаходження платника податку	Місце фактичного здійснення платником податків діяльності або розміщення господарських об`єктів
6.Строк проведення перевірки	Протягом 30 календарних днів після отримання звітності	Для великих платників податків - 30 (45) * робочих днів; для СПД – 10 (15)* робочих днів; для інших платників податків – 20 (30)* робочих днів.	10 діб (15)*

* - максимально продовжений термін перевірки згідно наказу керівника ДПС [1]

Всі види податкових перевірок є взаємопов`язаними, обумовленими, доповнюють одна одну і спрямовані на ефективне виконання функцій податкового контролю.

Камеральна перевірка проводиться уповноваженими посадовими особами органу ДПС згідно зі службовими обов`язками без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Перевірка проводиться у приміщенні органу ДПС ії зміст полягає у встановленні правильності обчислення сум податків, зборів і податкових платежів, заповнення відповідних форм звітності, незалежно від способу їх подачі та перевірці їх взаємозв`язку.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова [1].

Існує нормативно затверджена методика проведення камеральної перевірки, згідно з якої перевірка складається з декількох етапів.

Основними етапами камеральної перевірки є:

1 ) візуальна перевірка правильності оформлення документів податкової звітності (повноти та чіткості заповнення всіх необхідних реквізитів тощо); перевірка своєчасності представлення податкової звітності; перевірка обґрунтованості застосування платником ставок податку й пільг, їх відповідності чинному законодавству; перевірка правильності арифметичного підрахунку підсумкових сум податків, що підлягають сплаті до бюджету; перевірка правильності обчислення бази оподаткування.

Слід зазначити, що обов`язок платника щодо подання податкової звітності не може вважатися виконаним за умов неможливості ідентифікувати подані документи, а саме:

а) за відсутності у документах будь-якого з обов`язкових реквізитів, передбачених нормативними правовими актами;

б) при нечіткому заповненні окремих реквізитів документа, що робить неможливим їхнє однозначне прочитання;

в) при заповненні документів олівцем;

г) за наявності виправлень, що не підтверджені підписом платника податків, тощо.

При виявленні таких фактів податковий орган повинен повідомити платника про невиконання ним обов`язку щодо внесення відповідних виправлень у встановлений термін та застосувати до нього міри відповідальності згідно з чинним законодавством.

При проведенні перевірки здійснюється аналіз, що включає перевірку логічного зв`язку між окремими звітними і розрахунковими показниками, необхідними для обчислення бази оподаткування, взаємозв`язок показників фінансової звітності та податкових декларацій (розрахунків), оцінку фінансової і податкової звітності з погляду к відповідності наявним у податковому органі даним про діяльність платника тощо;

2 ) безпосередньо камеральна перевірка і звірки. Перевірка з місцевих податках і зборах, збору за першу реєстрацію транспортних засобів, фіксованому сільськогосподарському податку, збору за спеціальне використання лісових ресурсів, збору за спеціальне використання води тощо проводиться протягом 30 календарних днів після граничного терміну представлення звітності. Камеральна перевірка по вказаних податках проводиться інспекторами в ручному режимі. По деяких податках (ПДВ, податок на прибуток) камеральна перевірка включає «доперевірочний аналіз», який включає аналіз податкової історії і податкових ризиків платника податків. В ході цього етапу можливі зустрічі з платниками податків, прийняття від них пояснень і підтверджуючих додаткових документів, що стосуються їхньої фінансово-господарської діяльності. За результатами до перевірочного аналізу складається довідка довільної форми, яка в подальшому використовується при камеральній перевірці і в податковій історії платника податків;

3 ) реалізація результатів камеральної перевірки та її оформлення. Результати камеральної перевірки оформляються актом і є підставою для подальшого проведення перевірок.

Акт камеральної перевірки складається у разі виявлення порушень методологічного і арифметичного характеру. В акті камеральної перевірки фіксується короткий зміст порушення і у вигляді таблиці вказується найменування податку (збору), сума податкового зобов`язання за даними платника податку і за даними камеральної перевірки, а також суми відхилень.

В акті про результати камеральної перевірки обов`язково вказується:

1) повна назва платника податку (збору);

2) код за ЄДРПОУ чи номер ДРФО;

3) назва платежу;

4) дата й місце складання акта;

5) особа, якою складений акт;

6) звітний податковий період.

Якщо виявлено порушення і передбачається накладення штрафних санкцій, про це теж зазначається у висновку акта.

Акт камеральної перевірки складається у двох примірниках, один із яких отримує платник податку.

Акт підписується інспектором і представником платника податків - директором або головним бухгалтером.

При проведенні камеральної перевірки податковий орган має право вимагати від платника додаткові матеріали, пояснення й документи, що підтверджують правильність розрахунків і своєчасність сплати податкових платежів.

На суми донарахувань податкових платежів, виявлених за результатами камеральної перевірки, податковий орган направляє платнику відповідну податкову вимогу про сплату належної суми і пені.

Проведення аналізу сприяє формуванню уявлення про динаміку розвитку діяльності платника податків, основні напрями його діяльності, фінансовий стан тощо. При цьому різкі зміни в основних показниках можуть стати причиною для подальшої документальної перевірки.

Крім камеральних, безвиїзними інколи можуть бути і документальні перевірки, тобто кабінетний аудит. Проведення кабінетного аудиту доцільне у таких випадках:

1) якщо підприємство, що повідомило про свою ліквідацію, не має вже фактичної адреси місцезнаходження, а необхідні для перевірки документи знаходяться у будь-якого з відповідальних керівників за домашньою або іншою адресою;

2) за відсутності можливості організувати перевірку на території підприємства (юридична адреса співпадає з домашньою адресою керівника; відсутність адміністративних приміщень, приміщення опечатане правоохоронними або контролюючими органами; наявність небезпеки для життя і здоров`я перевіряючих та інше);

3) якщо платник податків належить до категорії дрібних і обсяг облікової документації у нього незначний.

Матеріали за результатами проведення камеральної перевірки використовуються для організації та проведення інших видів перевірок платників податків.

Дата добавления: 2014-01-07