Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Питання1. Шляхи впливу соціальної реклами




План

1.Питання Шляхи впливу соціальної реклами

2. Питання «Залучення» в соціальній рекламі

Література основна:

1.Закон України "Про рекламу" вiд 23.02.2006, N№ 3480-IV http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi

2.Карпенко О.Г., Стрелковська А.Л. 3. Вплив різних типів реклами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді на рівень поінформованості, усвідомлення та поведінку дітей, молоді // Громадська думка, ІІІ. - К.: Держсоцслужба, 2005. – 95 с.

3. Організація та проведення рекламно-інформаційної кампанії: метод. посібник/Авторький колектив: Т.А.Марочко, Є.В.Ромат, А.Л.Стрелковська, Т.В.Хімченко.– К.:Фенікс, 2007. – 107 с.

4. Обритько Б.А. Реклама і рекламна діяльність: Курс лекцій. - К.: МАУП, 2002. - 240

Література додаткова:

1. Бове К.Л. Современная реклама / Бове К.Л. Аренс У.Ф.; ред. О.А. Феофанов, перевод с англ. Д.В. Вакин, автор предисловия М.А. Назарушкин. – Тольятти: Изд. Дом Довгань, 1995. – 704 с.: ил. –(Сер. изданий «Irwin» по маркетингу).

2. Мякота В. Реклама и рекламная деятельность / Мякота В., Рудяк Ю. – [2.изд., перераб. и доп.] – Х.: Издательский дом «Фактор», 2004. – 256 с.

3. Николайшвили Г. Социальная реклама: теория и практика / Николайшвили Г. – М.: Виртуальная галерея. – 2006 (рус.). – 200 с.

4. Сватенков О.В. Педагогічні умови захисту права дитини на сім’ю засобами соціальної реклами: автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.05 – соціальна педагогіка / Сватенков О.В. – Київ, 2010. – 20 с.


Вступ
Соціальна реклама дедалі глибше проникає в наше життя і свідомість. Кожного дня ми бачимо її на біл-бордах та екранах телевізорів, на сторінках газет і журналів, чуємо по радіо, переглядаємо в Інтернеті. Інколи вона дратує, як і будь-яка інша реклама, інколи викликає цікавість, дивує, шокує, захоплює, обурює, змушує або не змушує про щось замислитись, щось змінити в своєму житті або ж змінитися самому. Але чи багато знаємо ми – «пересічні громадяни» про цю сферу людської діяльності, про те, хто і навіщо створює соціальну рекламу, як вона працює, як впливає на нашу свідомість та свідомість наших дітей

Громадські медіа, часто пов'язані з «громадськими комунікаціями» та можуть приймати різні форми, можуть стосуватись різних груп людей та бути пов'язані з великим числом різних напрямків. В той же час, громадські медіа уявляють собою спосіб для створення дискусії та залучення звичайних громадян, що об'єднані певними цілями. Головна риса громадських медій в тому, що вони не залежать від комерційних тенденцій та популярних тем для обговорення. Це дозволяє створювати різні моделі громадських медій, які можуть або пропонувати відкриту редакційну політику, або більш сфокусований на залученні громадян.

Соціа́льна рекла́ма — інформація будь-якого виду, розповсюджена в будь-якій формі, яка спрямована на досягнення суспільно корисних цілей, популяризацію загальнолюдських цінностей і розповсюдження якої не має на меті отримання матеріальногоприбутку.

Соціальна реклама — вид неприбуткової реклами, направленої на зміну моделей суспільної поведінки і залучення уваги до проблем соціуму.

Соціальна реклама — різновид соціального продукту (у США та Європі для позначення традиційно використовується термін PSA — public service announcement), істотно відрізняється від державної і політичної реклами.

Найчастіше замовниками такої реклами виступають державні органи або некомерційні організації, а рекламні агентства і розповсюджувачі реклами у ряді випадків виготовляють і розміщують її на безвідплатній основі або за зниженими цінами.

Найбільш відомими прикладами такої реклами є кампанії по боротьбі з наркотиками, дотриманню правил дорожнього руху, пропаганда здорового способу життя, охорона навколишнього середовища та інші.

Будь яка реклама – це інформаційний вплив на свідомість людини з метою зміни її поведінки. Комерційна реклама змінює нашу споживацьку поведінку: ми не користувались даним видом товарів або послуг – почали користуватися, купували один товар – почали купувати інший.
Політична реклама змінює електоральну поведінку: не ходив на вибори або якісь політичні акції – почав ходити, голосував за одних – почав за інших, був простим прихильником – став переконаним агітатором, тощо.
Соціальна ж реклама змінює нашу соціальну поведінку: по відношенню до себе, суспільства та окремих його членів або груп, екології, певних соціальних проблем, явищ, тощо. Сюди умовно можна віднести й релігійну рекламу, взявши до уваги те, що релігія, на відміну від віри, є явищем більше соціальним, ніж особистісним.
Хибним є сприйняття реклами у виключно інформаційному плані: привернення уваги користувача до певного товару, політика або соціальної проблеми, інформування про них. Рекламісти зараз розуміють, що завоювати увагу користувача до рекламного оголошення – дуже важливе та складне завдання, але це лише половина справи, навіть «менша половина». Набагато складніше переконати споживача діяти тим чи іншим чином – купити товар, прийти на вибори, перестати палити, тощо. Зараз вони вирішують дві основні задачі: «впровадження» - розповсюдження «витвору рекламного мистецтва» таким чином, щоб з ним ознайомилась якомога більша кількість споживачів на яких дана реклама розрахована, і «залучення», ефективність виконання якої вимірюється кількістю або відсотком людей які, отримавши інформацію, змінили свою поведінку так як того хотіли рекламісти.
«Впровадження» соціальної реклами.
У випадку з комерційною рекламою, її вартість закладається в ціну товару, і ми, купуючи його, фактично самі платимо за рекламу, яка й спонукала нас зробити відповідне придбання.
Соціальна ж реклама не приносить її замовникам прибутку (принаймні – прямого), фінансові можливості замовників завжди є більш обмеженими, тому стає актуальнішим питання підвищення якості рекламного оголошення, а не збільшення кількості контактів з ним цільової аудиторії. Така реклама має «кидатися в очі», запам’ятовуватись, викликати певні почуття, тощо.
Мрією кожного рекламіста є створення «вірусного» рекламного продукту: такого відеоролика, яким би користувачі Інтернету ділилися з друзями в соціальних мережах, ставили на сайти та блоги, або якогось слогана, плаката, ролика, про який би люди розповідали одне одному.
Рекламісти використовують найсучасніші досягнення психології та інших наук щоб завоювати нашу увагу, «прикувати» її до своїх творінь.

Напис «Щастя - це зараз» і зображення пісочного годинника, - такі плакати побачили одного разу жителі Санкт-Петербурга, проте не всі зрозуміли глибокий сенс послання. Представники рекламного агентства розкрили його так: «Піщинки часу в пісочному годиннику падають, і людям необхідно задуматися про нинішнє життя - може, не все так погано». Завдання плакатів полягало в тому, щоб підвищити життєву активність городян. Фінансувала проект компанія «Союзконтракт» - за даними Міського центру розміщення реклами, новий проект охопив близько третини всіх лайт-боксів (підсвічених стендів) міста, майже п'яту частину всіх білбордів. Багато хто вважає соціальну рекламу видом благодійної діяльності. Однак це не так, - благодійна діяльність і соціальне спонсорство (фонди допомоги, федерації освіти і т. п.) ставлять метою надання конкретної допомоги незаможним і малозабезпеченим. При цьому компанія вбиває одразу кількох зайців: підвищує соціальну стабільність в підопічному регіоні, а заодно створює у свідомості людей образ себе як «компанії-благодійника».




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-06; Просмотров: 875; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.