Ставки ЄСВ, що застосовуються до заробітної плати, і зменшують базу оподаткування ПДФО

Платники ЄСВ	Ставки, %	База нарахування
Працівники-громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами) та особи без громадянства, які працюють: - на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб, зазначених в абз.2п.1 ч. 1 ст.4 Закону №2464; - у фізичних осіб-підприємців на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством; - у фізичних осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) Працівники-інваліди, які працюють на підприємствах УТОГ, УТОС Платники, які працюють на посадах, робота на яких зараховується до стажу, що дає право на одержання пенсії відповідно до спеціального законодавства, а також для льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації Працівники, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності	3,6     2,85   6,1   2,0	Сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у т.ч. в натуральній формі, відповідно до Закону про оплату праці         Допомога по тимчасовій непрацездатності

На кожен рік встановлюється максимальний розмір заробітної плати із якої утримується ЄСВ, який дорівнює п`ятнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Оскільки, розмір прожиткового мінімуму протягом року змінюється, то і максимальний розмір заробітної плати, з якої сплачується ЄСВ, теж зростає.

Статтею 167.1. ПКУ встановлено помірно-прогресивну шкалу ставок податку для оподаткування доходів фізичних осіб.

Базова ставка становить 15% бази оподаткування щодо доходів, одержаних у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, або інших виплат і винагород, які виплачуються платнику у зв`язку з трудовими відносинами та цивільно-правовими договорами.

У разі, якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів перевищує зазначену межу (десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (у 2011р. – 9410 грн., у 2012 р. - 10730гр., у 2013 р. – 11470 грн.), ставка податку становить 17 % суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою 15 %).

Крім того, Податковим кодексом передбачені інші ставки податку, що залежать від виду оподатковуваного доходу – 0%, 1%, 5%, 10%, 30%

(ст.167 ПК).

При перевірці важливо визначити, чи має право працівник на застосування податкової соціальної пільги, які визначені у ст.169 ПКУ.

Платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати,а також прирівняних до неї виплат, на суму податкової соціальної пільги (ПСП), розмір якої визначається залежно від категорій платників.

Відповідно до ст.169 ПКУ встановлено три види податкової соціальної пільги: «загальна» –100% від прожиткового мінімуму для працездатної особи (ПМПО)”, «підвищена» – 150% від суми загальної пільги, «максимальна» – 200% від суми загальної пільги.

До 2015 року розмір соціальної податкової пільги складатиме:

1) «загальної» - 50% розміра прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року (у 2011 р.- 470, 5 грн., у 2012 р. – 536, 5 грн; у 2013 р.- 573,5 грн.):

а) для будь-якого платника податку;

б) для платника податку, який утримує двох и більш дітей, віком до 18 років, - у розрахунку на кожну таку дитину.

2 ) «підвищеної» - 150% суми пільги «загальної» пільги, визначеної за правилами пункту 1 (у 2011 р. -705,75 грн., у 2012 р. – 804,75 грн; у 2013 р. – 860,25 грн.) - для платника податку, який:

а) є самотньою матір'ю або самотнім батьком (опікуном, піклувальником), вдовою (вдовцем)- у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;

б) утримує дитину-інваліда - у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;

в) є особою, віднесеною законом до 1 або 2 категорії осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв'язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;

г) є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад'юнктом;

д) є інвалідом I або II групи, у тому числі з дитинства;

е) є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів;

ж) є учасником бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на якого поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3551;

3) «максимальної» - 200% суми загальної пільги, визначеної за правилами пункту 1 (у 2011 р.- 941 грн., у 2012 р.- 1073 грн.; у 2013 р. – 1147 грн.), - для платника податку, який є:

а) особою, що є Героєм України, Героєм Радянського Союзу, Героєм Соціалістичної Праці або повним кавалером ордена Слави чи ордена Трудової Слави, особою, нагородженою чотирма і більше медалями «За відвагу»;

б) учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу, та інвалидом I і II групи, з числа учасників бойовтх дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3551;

в) колишнім в'язнем концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни або особою, визнаною репресованою чи реабілітованою;

г) особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками;

д) особою, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року;

У разі якщо платник податку має право на застосування податкової соціальної пільги з двох і більше підстав, податкова соціальна пільга застосовується один раз з підстави, що передбачає її найбільший розмір, при дотриманні процедур, визначених законом.

Податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого місячного доходу платнику податку у вигляді заробітної плати виключно за одним місцем його нарахування (виплати).

Платник податку подає працедавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі - заява про застосування пільги) за формою, визначеною центральним податковим органом.

Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання працедавцем заяви платника податку про застосування пільги. Пільга не застосовується до доходу, нарахованого до моменту отримання такої заяви, крім окремих випадків.

Платник податку, який змінює за самостійним рішенням місце отримання податкової соціальної пільги, зобов'язаний надати працедавцю за попереднім місцем її застосування заяву про відмову від такої пільги (далі - заява про відмову від пільги) за формою, визначеною центральним податковим органом. Така заява не подається, якщо платник податку припиняє трудові відносини з таким працедавцем з будь-яких підстав, а також у випадках, визначених Законом.

Працедавець відображає у складі річної податкової звітності всі випадки отримання заяв платників податку про застосування пільги та заяв про відмову від такої пільги.

Податкова соціальна пільга не може бути застосована до інших доходів платника податку, якщо він отримує протягом звітного податкового місяця одночасно такі доходи, як:

1) плата за виконання громадських робіт, яка повністю або частково фінансується за рахунок бюджету або відповідного фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування;

2) стипендія, грошове чи майнове (речове) забезпечення, одержувані учнями, студентами, аспірантами, ординаторами, ад'юнктами, військовослужбовцями строкової служби, що виплачуються з бюджету;

3) заробітна плата під час відбування покарання у вигляді позбавлення волі;

4) заробітна плата, нарахована (виплачена) за здійснення роботи за наймом у складі екіпажу (команди) транспортного засобу, який перебуває за межами території України, її територіальних вод (виключної економічної зони), у тому числі на якірних стоянках, та належить резиденту на правах власності або перебуває у його тимчасовому (строковому) користуванні та/або є зареєстрованим у Державному судновому реєстрі України чи Судновій книзі України;

5) заробітна плата осіб, які відповідно до закону є державними службовцями;

6) доходи самозайнятої особи від підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

Платник податку, який має право на застосування податкової соціальної пільги більшої, ніж передбачена пунктом 1, зазначає про таке право у заяві про застосування пільги та додає відповідні підтверджуючі документи за формою, визначеною центральним податковим органом.

Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та відшкодування), якщо його розмір не перевищує суми, яка дорівнює сумі місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень (у 2012р.1073х1,4=1502,2грн. = 1500 грн; у 2013р. 1147 х 1,4= 1605,8 грн. = 1610 грн.)

При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадках та розмірах, визначається як добуток суми, визначеної Законом, та відповідної кількості дітей.

Працедавець платника податку за місцем застосування податкової соціальної пільги здійснює перерахунок сум доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також сум наданих податкових соціальних пільг:

1) за наслідками кожного звітного податкового року;

2) під час проведення розрахунку за останній місяць застосування податкової соціальної пільги при зміні місця її застосування за самостійним рішенням платника;

3) під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким працедавцем.

Якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає недоплата цього податку, то така сума стягується працедавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а при недостатності суми такого доходу - за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати.

Якщо внаслідок проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з працедавцем, виникає сума недоплати, що перевищує суму оподатковуваного доходу платника податку за останній звітний період, то непогашена частина такої недоплати включається до складу податкового зобов'язання платника податку за наслідками звітного податкового року.

Якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає переплата цього податку, то на її суму зменшується сума нарахованого податкового зобов'язання платника податку за відповідний місяць, а при недостатності такої суми - сума податкових зобов'язань наступних податкових періодів, до повного повернення суми такої переплати. Якщо внаслідок проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з працедавцем, виникає сума переплати, що перевищує суму податкового зобов'язання, нарахованого за останній звітний період, то така сума підлягає відшкодуванню з бюджету у встановленому порядку.

При перевірці треба упевнитися, що платник подав працедавцю заяву про застосування податкової соціальної пільги за встановленою формою, а також відповідні документи, що підтверджують його право на таку пільгу.

З метою контролю за своєчасним і повним перерахуванням в бюджет податку використовують записи по особових рахунках форми 15, що ведуться в ДПІ, а при перевірках на підприємствах порівнюють їх з даними бухгалтерського обліку підприємств та платіжними документами. При виявленні розбіжностей щодо перерахованих до бюджету сум податку між даними ДПІ і бухгалтерії підприємства слід порівняти ці документи з даними платіжних повідомлень на сплату податку, що знаходяться в установах банку. Відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного місцевого бюджету несе юридична особа або її уповноважений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.

Дата добавления: 2014-01-07