Характеристика методів вибуття запасів

Методи вибуття запасів

У бухгалтерському обліку використовуються такі методи вибуття запасів:

Ø ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

Ø середньозваженої собівартості;

Ø собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

Ø нормативних затрат;

Ø ціни продажу.

Методи вибуття запасів	Характеристика методу та сфера його застосування
Ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів	Запаси, які випускаються, та послуги, що виконуються для спеціальних замовлень і проектів, а також запаси, які не замінюють один одного, оцінюються за ідентифікованою собівартістю
Середньозваженої собівартості	Оцінка проводиться по кожній одиниці запасів шляхом діленням сумарної вартості залишків таких запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів. де: Сс- середньозважена собівартість; Сп і Кп – собівартість та кількість запасів на початок періоду; Сні Кн –собівартість та кількість запасів, що надійшли впродовж періоду. Оцінка кожної операції з вибуття запасів може здійснюватися за середньозваженою собівартістю діленням сумарної вартості таких запасів на дату операції на сумарну кількість запасів на дату операції. Чистий прибуток, який розраховують із застосуванням цього методу, набуває середнього
	значення (найбільш рівної величини прибутку) порівняно з результатами застосування методу ФІФО. В умовах зростання цін собівартість запасів на кінець звітного періоду є нижчою за ринкову вартість. Метод середньозваженої собівартості забезпечує найбільш рівну величину прибутку, зазнає меншого впливу коливання купівельних цін, проте його застосування потребує здійснення складніших розрахунків.
Собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО)	Запаси використовуються у тій послідовності, у якій вони надходили на підприємство (відображені в бухгалтерському обліку), тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж, інше вибуття), оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів. У результаті застосовування даного методу вартість кінцевих запасів наближена до їх поточної ринкової вартості, а собівартість реалізованої продукції знижується, що призводить до максимального значення чистого прибутку. Якщо ціни зростають у звітному періоді, виникає найнижча собівартість реалізованої продукції внаслідок низьких цін на раніше придбану продукцію, і в результаті розраховується найвищий чистий прибуток.
Нормативних затрат	Оцінка полягає у застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлені підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей та діючих цін. Для забезпечення максимального наближення нормативних затрат до фактичних норми затрат і ціни повинні регулярно у нормативній базі перевірятися і переглядатися.
Ціна продажу	Оцінка застосовується підприємствами роздрібної торгівлі.

У бухгалтерському обліку для накопичення транспортних витрат та витрат, пов’язаних з доведенням запасів до стану, придатного для використання у запланованих цілях, доцільно застосовувати додатковий субрахунок „Транспортно-заготівельні витрати” (далі „ТЗВ”) для відповідного рахунка запасів.

За дебетом даного рахунка відображаються всі понесені транспортні витрати та витрати, пов’язані з доведенням запасів до належного для використання стану, за кредитом – списують на собівартість реалізованих (спожитих) запасів середній відсоток транспортно-заготівельних витрат, які розраховують за формулою:

Дата добавления: 2014-01-07