Амортизація ОЗ

Особливості нарахування амортизації ОЗ.

Метод нарахування амортизації ОЗ	Характеристика методу та сфера його застосування
Прямолінійний метод	Річну суму амортизації (ВА-річ) визначають діленням вартості, що підлягає амортизації (Ва) (первісна (Вп) мінус ліквідаційна вартість (Вл) на очікуваний строк корисного використання (Т)): ВА-річ=ВА/Т=(Вп-Вл)/Т. Переваги: простота розрахунку амортизації; можливість рівномірного розподілу амортизації в кожному звітному періоді, що зручно для зіставності собівартості продукції, яка випускається, з доходами від її реалізації. Недоліки: не враховується моральний знос ОЗ і чинник зростання витрат на ремонт і міру їх експлуатації. Застосовують для амортизації ОЗ, знос яких не залежить від обсягу виробництва (будівлі адміністративного призначення, виробничі цехи)
Метод зменшення залишкової вартості	Нараховують множенням залишкової на початок року (ВЗал. на поч. року) або первісної вартості (ВП)об’єкта на річний відсоток амортизації(%Ам):   ВА-річ = ВП ´ %Ам; або В А-річ = ВЗал. на поч. року ´ % Ам Річний відсоток амортизації визначається за формулою: % Ам = 1 -, де п – кількість років користування, використання об’єкта. Переваги: упродовж перших років експлуатації об’єкта за допомогою нарахування амортизації накопичується значна сума коштів, необхідних для відновлення ОЗ. Недоліки: метод базується на порівняно складних математичних розрахунках і через це є не дуже зручним у використанні. Застосовують тільки тоді, коли передбачається наявність ліквідаційної вартості. А також коли потрібно накопичити кошти з метою заміни ОЗ у випадку їх морального старіння та інформації
Кумулятивний метод	Суму амортизації визначають множенням первісної вартості об’єкта за вирахуванням ліквідаційної вартості на кумулятивний коефіцієнт, який розраховується за формулою: Кількість років, що залишилася до кінця очікуваного строку використання об’єкта ОЗ Кк = Сума числа років його корисного використання Перевагианалогічні методу зменшення залишкової вартості Недолікисума зносу часто не узгоджується ні з фактичним використанням ОЗ, ні з обсягом виробленої продукції. Застосовують, якщо продуктивність обладнання в перші роки експлуатації значно вища, ніж у наступні
Метод прискореного зменшення залишкової вартості	Річну суму зносу амортизації визначають множенням залишкової вартості об’єкта на початок звітного року (або первісної вартості) на річну норму амортизації, яку обчислюють виходячи зі строку корисного використання об’єкта та подвоюють:   А річ = В зал. на поч. року ´ НАабоА річ = Вп ´ На,деНа = 2 ´ Н Переваги і недоліки: тотожні методу зменшення залишкової вартості. Застосовують, якщо продуктивність обладнання в перші роки експлуатації значно вища, ніж у наступні
Виробничий метод	Місячну суму амортизації (А МІС) визначають множенням фактичного місячного обсягу продукції (О Ф.МІС) на виробничу ставку амортизації (С ВА), що обчислюється діленням вартості об’єкта ОЗ на обсяг робіт(ОР), які очікується виконати з його використанням. А МІС = С ВА ´ О Ф.МІС; С ВА = ВА/ОР Переваги: простота та раціональність розрахунку. Недоліки: неможливо або дуже складно визначити фактичний обсяг продукції, виробленої з використанням того чи іншого активу. Застосовують: у випадку, коли інтенсивність використання об’єкта впливає на його експлуатаційні властивості і коли можливо визначити фактичний обсяг виробництва.
Податковий метод	Амортизацію податковим методом нараховують, за правилами ст. 8 Закону про прибуток. Амортизують тут затрати не на усі ОЗ, які експлуатуються на підприємстві, а лише такі витрати: - На придбання основних фондів для власного виробничого використання; - Несамостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб; - На проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів; - На капітальні поліпшення землі, не пов’язані з будівництвом. Основними фондами у податковому обліку вважають матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом. Основні фонди ділять на чотири групи: - Група 1– будинки, споруди, передавальні пристрої, вартість капітального поліпшення землі; - Група 2 – автомобільний транспорт та вузли до нього; меблі; побутові електронні, оптичні та електромеханічні прилади та інструменти, телефони, інше офісне обладнання; - Група 3 – інші основні фонди, що не включені до групи 1, 2 і 4; - Група 4обчислювальна техніка та програмне забезпечення для неї, інші інформаційні системи, телефони, мікрофони і рації, вартість яких вище вартості малоцінних предметів. Облік основних фондів групи 1 ведуть по об’єктах груп 2,3 і 4 – тільки цілої вартості групи. За ними щоквартально визначають балансову вартість групи (для груп 2,3,4) або об’єкта групи 1: Ба = Б(а-1) + П (а-1) – У (а-1) – А (а-1) Де: Ба- балансова вартість групи на початок звітного періоду; Б(а-1) - балансова вартість групи на початок періоду, що передував звітному; П (а-1)- сума витрат на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкції, модернізації та інших покращень основних фондів упродовж періоду, що передував звітному; У (а-1)- сума виведених з експлуатації основних фондів упродовж періоду, що передував звітному; А (а-1) - сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у період, що передував звітному. Амортизацію нараховують від суми балансової вартості на початок розрахункового кварталу один раз на квартал за такими нормами: - Група 1 – 2%; - Група 2 – 10%; - Група 3 – 6%; - Група 4 – 15%. По групі 1 амортизація нараховується за кожним об’єктом до досягнення ним балансової вартості 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян; по групах 2, 3 і 4 – у цілому по групі до досягнення групою балансової вартості 0 грн. Переваги: застосування цього методу дає змогу зблизити бухгалтерський і податковий облік ОЗ. Недоліки: метод не економічно виправданий, оскільки не враховує реальні строки служби ОЗ; не дає можливості визначити залишкову вартість по об’єктах, де облік ведеться по групах

Дата добавления: 2014-01-07