Економічні потреби суспільства. Закон зростання потреб

У процесі життєдіяльності у людини виникає ціла низка бажань – потреб. Потреба – це бажання людини в будь-чому що забезпечує і поліпшує її життєдіяльність.

Економічні потреби – це ставлення людей до економічних умов їх життєдіяльності, які дають їм задоволення і спонукають до діяльності, з метою забезпечення економічними благами.

Економічні блага виступають у формі товарів і послуг. Серед них розрізняють:

- споживчі блага – товари і послуги, призначені для безпосереднього використання людиною;

- виробничі блага – товари і послуги, призначені для виробництва споживчих благ;

- матеріальні блага – товари і послуги сфери матеріального виробництва;

- нематеріальні блага –- створюються у сфері нематеріального виробництва (освіта, культура, спорт);

- теперішні блага – перебувають в безпосередньому користуванні економічних суб’єктів;

- майбутні блага – товари і послуги, якими можна скористатися у майбутньому.

Класифікація економічних потреб:

· За суб’єктами впливу:

- особисті – виникають у індивіда у процесі життєдіяльності і різняться в залежності від смаків і вподобань, умов життя і виховання (їжа, одяг, житло, відпочинок, розваги);

- колективні, групові (потреби певного трудового колективу у кваліфікованому керівництві, відповідних умовах праці);

- суспільні (потреби в економічному розвитку країни, зниженні рівня інфляції, безробіття, криміналізації суспільства тощо).

· За участю у відтворювальному процесі:

- виробничі (потреби у засобах виробництва);

- споживчі (потреби у споживчих благах).

· За засобами задоволення:

- матеріальні;

- духовні.

· За нагальністю задоволення:

- першочергові (предмети першої необхідності);

- другорядні (предмети розкоші).

· За можливостями задоволення:

- насичувані (мають чітку межу і можливість повного задоволення);

- невгамовні (не можуть бути задоволені повністю, не мають межі насичення).

· За характером виникнення:

- базові, пов’язані з самим існуванням людини (їжа, одяг, безпека, житло);

- вторинні, виникнення та зміна яких зумовлені розвитком цивілізації (модний одяг, комфортне житло, інформація тощо).

· За ступенем реалізації:

- дійсні потреби формуються залежно від досягнутого рівня виробництва і є нормою для певного періоду;

- платоспроможні потреби визначаються платоспроможним попитом відповідно до доходів людини і рівня цін;

- абсолютні - це перспективні потреби в матеріальних благах і послугах, виробництво яких лише починає освоюватися. Вони ще не є загальними усіх членів суспільства, а лише орієнтиром для економічного розвитку.

Суть економічного закону зростання потреб полягає в поступовому і безперервному зростанні потреб людини внаслідок розвитку суспільного виробництва і вдосконаленні людини як особистості. Економічний і духовний прогрес суспільства зумовлює кількісне і якісне зростання потреб. Потреби і виробництво перебувають у діалектичній залежності: потреби у споживанні породжують стимули до виробництва. Виробництво, в свою чергу, задовольняє існуючі потреби і породжує нові

Особливості економічного закону зростання потреб:

- незворотність характеризує зміну потреб тільки у бік зростання;

- в міру розвитку виробництва і людської особистості вдосконалюється структура потреб: по-перше,) від домінування матеріальних до пріоритетного розвитку духовних потреб; по-друге, від масового виробництва і споживання до індивідуалізації потреб та засобів їх задоволення; по-третє, від прагнення нарощування обсягів споживання до розумного самообмеження; по-четверте, в бік поступового зростання питомої частки послуг в структурі споживання.

Фактори суспільного виробництва:

· Робоча сила – це сукупність фізичних і розумових здібностей людини, її здатність до праці. Праця представлена інтелектуальною або фізичною діяльністю, спрямованою на виготовлення благ і надання послуг. Західні економісти вважають за доцільне використовувати категорію «людський капітал» - накопичений людиною певний запас знань і навичок, здібностей і мотивацій, які приносять своєму власнику прибуток (інтелектуальна квазірента).

· Засоби праці – це річ або комплекс речей, за допомогою яких людина діє на предмети праці. Використовуються багаторазово, зношуються в процесі виробництва і поступово переносять свою вартість на створений продукт.

· Предмети праці – це сировина і матеріали, що підлягають обробці. Використовуються повністю в одному виробничому циклі.

· Природні ресурси: серед них, в якості факторів виробництва, виокремлюють родовища корисних копалин, земельні, лісові і водні ресурси, які використовуються в процесі виробництва.

· Підприємницькі здібності -особливий вид людського капіталу, що відображає діяльність людини стосовно поєднання, комбінування та ефективного використання усіх інших факторів виробництва з метою створення благ і надання послуг.

· Наука – вид діяльності людини спрямований на отримання нових знань, які матеріалізуються в нових засобах виробництва, технологіях, нових методах організації виробництва.

· Інформація – система збирання, обробки та систематизації різноманітних знань. У відповідності до цивілізаційного критерію періодизації суспільного розвитку інформаційне суспільство є закономірним етапом і вищим щаблем розвитку людської цивілізації.

· Екологічний фактор – система спеціалізованих видів людської діяльності, спрямована на раціональне використання природних ресурсів, збереження та відтворення навколишнього середовища.

Співвідношення між будь-яким набором факторів виробництва і обсягом виробленої продукції описується за допомогою виробничої функції.

Виробнича функція – являє собою модель технологічної залежності обсягу виробництва продукції від будь-якої комбінації факторів виробництва.Виробнича функціявиявляє альтернативні варіанти виробництва на основі різних комбінацій факторів, серед яких оптимальний варіант описує ситуацію максимізації обсягу випуску на одиницю затрачених ресурсів.

Дата добавления: 2014-01-07