Валовий внутрішній продукт за категоріями кінцевого використання

Валовий внутрішній продукт:

Кінцеві споживчі витрати

домашніх господарств

некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства

сектору загального державного управління

індивідуальні споживчі витрати

колективні споживчі витрати

Валове нагромадження основного капіталу

Зміна запасів матеріальних оборотних коштів

Придбання за виключенням вибуття цінностей

Експорт товарів і послуг

Імпорт товарів і послуг (–)

ВВП = С + І + G + NE, де

ВВП – сума витрат всіх суб’єктів економіки

C – витрати домогосподарств на придбання споживчих товарів та послуг;

І – валові приватні інвестиції (витрати підприємств на придбання сировини, матеріалів, обладнання, технологій тощо);

G – державні витрати на управління, оборону, соціальні потреби тощо

NE – чистий експорт (різниця між вартістю вивезених з країни і ввезених до країни товарів та послуг).

· За категоріями доходу ВВП обчислюється додаванням всіх доходів економічних суб’єктів країни

ВВП = А + W + Р + і + r + Tn, де

А – амортизаційні відрахування

W -заробітна плата

Р – прибуток підприємств

і – % від заощаджень (що його отримують домогосподарства)

r – рентні доходи

Tn – непрямі податки (ПДВ, акцизи, мито)

Обчислення ВВП ускладнюється інфляцією. У зв’язку з цим розрізняють:

Номінальний ВВП – це річний обсяг виробництва, обчислений за поточними цінами;

Реальний ВВП – це річний обсяг виробництва, обчислений в цінах періоду, який прийнятий за базу порівняння; тобто це номінальний ВВП, вартість якого скоригована на величину річного зростання цін.

Дефлятор ВВП – це сукупність індексів цін, які надають узагальнену характеристику їх змін у звітному періоді порівняно з цінами періоду, прийнятого для порівняння.

Дефлятор _ВВП = ВВП _{номінальний /} ВВП _{реальний}

Валовий національний дохід (ВНД), показник, який в СНР зразка 1968 року називався валовий національний продукт (ВНП) – сумарна вартість кінцевих товарів і послуг, створених за пев­ний період вітчизняними підприємствами в країні і за її межами. ВНД відрізняється від ВВП на величину, яка дорівнює сальдо розрахунків із зарубіжними країнами. У закритій економіці за відсут­ності зовнішніх потоків товарів і капіталів ВНД і ВВП рівні. Але в дійсності певна частина створених у країні факторних доходів (від капіталу, робочої сили і землі) може являти собою власність іноземців, тому в складі ВНД такі доходи не враховуються, але вони включаються у ВВП. Разом з тим доходи, отримані громадянами даної країни за кордоном, враховуються у ВНД, але не враховані у ВВП.

У системі національних рахунків існує також низка інших вза­ємопов'язаних

макроекономічних показників, які можуть бути розраховані на основі ВВП (ВНД).

Чистий національний дохід (ЧНД) – це валовий національний дохід (ВНД), за вирахуванням спожитого основного капіталу (амортизаційних відрахувань).

В результаті вторинного розподілу доходів, через отримання і виплату трансфертів, валовий національний дохід (ВНД) трансформується у валовий наявний дохід – сумарний дохід, що його отримує сектор домогосподарств за участь у процесі виробництва (трудові доходи), від власних факторів виробництва (дивіденди, процента, рента) та шляхом перерозподілу національного доходу (через виплату трансфертних платежів) за вирахуванням виплат на соціальне страхування. Валовий наявний дохід – це одержаний дохід, а національний дохід – це зароблений дохід.

Якщо від суми валового наявного доходу відняти всі індивідуальні податки, одержимо особистий використаний дохід, що безпосередньо використовується на споживання та заощадження домогосподарствами.

Витрати на кінцеве споживання – це вартість продуктів і послуг, які використано для задоволення індивідуальних та колективних потреб населення.

Валове заощадження – це сума заощаджень усіх фінансових і нефінансових корпорацій, загального державного управління, некомерційних організацій і домашніх господарств. Воно дорівнює наявному доходу за вирахуванням витрат на кінцеве споживання.

Дата добавления: 2014-01-07