Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Характеристика основних параметрів відкритості еко­номіки України




Формування відкритої економіки України та шляхи входження в світове господарство

Відкрита економіка — це стан вільної взаємодії національної економіки з економіками інших країн, що виникає на ґрунті міжнародних переміщень товарів, капіталу та валют, інтенсивність яких визначає ступінь відкритості національної економіки.

Закрита економіка - це національне господарство, в якому політика протекціонізму домінує над лібералізмом у зовнішньоекономічній діяльності.

В ХХст. посилилось державне регулювання економіки. Проте в останні десятиріччя переважає тенденція до дерегулювання (лібералізації). Виокремлюють внутрішню і зовнішню лібералізацію. Зовнішня лібералізація - це антипод зовнішньоекономічної політики протекціонізму. Країни, в яких проводиться політика зовнішньої лібералізації, характеризуються як відкриті.

Передумови формування відкритої економіки:

- високий рівень конкурентоспроможності економіки;

- можливість прогнозування тенденцій змін зовнішньо­економічного середовища;

- оптимальне поєднання зовнішніх та внутрішніх чиників розвитку національної економіки;

- запровадження світових економічних, екологічних, правових, соціальних тощо стандартів розвитку на макро- і мікрорівні;

- реалізація внутрішньої та зовнішньоекономічної політики у відповідності до стратегії національного розвитку.

- відносно високий рівень відкритості за співвідно­шенням обсягів експортно-імпортної діяльності та ВВП;

- низький рівень конкурентоспроможності;

- відсутність цілісної концепції захисту національного виробника на внутрішньому та міжнародному ринку;

- нераціональна структура виробництва та експорту: переважання в ній низько технологічних товарів і напівфабрикатів з невисоким рівнем доданої вартості та високим рівнем енерго-, матеріало- і трудомісткості;

- одновекторність у географічній структурі експор­ту і, як наслідок, загроза одномоментного припинення експорту і втрати традиційних ринків збуту;

- відсутність диверсифікації експорту послуг: домінування в його структурі транспортних послуг, недостатнє використання потенціалу інших їхніх видів;

- наявність некритичного, низькоякісного імпорту, в тому числі генетично модифікованих продуктів харчування;

- переважання в структурі зовнішнього фінансування системних позик і інвестиційних кредитів на противагу прямим іноземним інвестиціям;

- значні масштаби нелегального переміщення капі­талу за кордон: прибутки експортоорієнтованих компаній осідають в «податкових гаванях» - офшорних зонах і не трансформуються в заробітну плату, внутрішні інвестиції, дивіденди тощо.

Поглиблення інтернаціоналізації, прискорене відкриття національних економік здійснює неоднозначний вплив на розвиток країн світу з різним ступенем економічної зрілості, що функціонують в умовах жорсткої ринкової конкуренції. Для розвинутих країн глобалізація збільшує можливості для залучення інвестицій, технологій, розширення ринків збуту, в слаборозвинутих - призводить до втрати їх конкурентних переваг. За таких обставин, інтеграції країн з середнім та низьким рівнем розвитку у світовий економічний простір має передувати етап якісного і кількісного вдосконалення національної економічної системи на основі залучення власних ресурсів, інвестицій, новітніх технологій. В міру здійснення комплексу заходів щодо приведення різних сфер суспільного життя країни до рівня стандартів розвинутих країн, вона зможе з часом органічно вписатися в світові економічні структури. Ефект від зовнішніх зв’язків можливо отримувати лише за наявності високого рівня конкурентоспроможності господарюючих суб’єктів та значного впливу держави на світогосподарські процеси і на поведінку інших держав.

Лібералізація зовнішньоекономічної діяльності, яка не узгоджена з рівнем розвитку внутрішнього ринку, призводить до економічної і політичної залежності від країн – технологічних лідерів. Необгрунтовано високий рівень екзогенної залежності на початку трансформаційного періоду (1990-1999 рр.) мав значні деструктивні наслідки для економіки України (див. табл. 17.1).


Таблиця 17.1.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 482; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.