Для оцінки боргової безпеки держави

Мінімальна стандартна модель Світового банку

Назва	Формула	Економічний зміст
Відношення валового зов­нішнього боргу до ек­спор­­ту товарів і послуг	EDT / XGS (%)	Демонструє відносну довгостро­ко­ву спро­мож­ність держави аку­му­лю­вати валютні над­ход­ження без до­дат­ко­во­го пресингу на сальдо пла­тіжного балансу
Відношення валового зов­нішнього боргу до ВНП	EDT / GNP (%)	Показує загальний рівень боргової складової економіки
Відношення загальних пла­тежів з обслу­го­вуван­ня боргу до ек­спор­ту то­ва­рів і послуг	TDS / XGS (%)	Коефіцієнт обслуговування бор­гу, який показує, яка частина валютних надходжень спрямовується у сферу погашення бор­гу
Відношення відсоткових пла­тежів до ВНП	INT / GNP (%)	Визначає можливість обслуговуван­ня зовнішнього боргу
Відношення відсоткових пла­те­жів до експорту то­варів і послуг	INT / XGS (%)	Визначає частину валютних над­ход­жень, які використовуються на об­слу­говування боргу
Відношення міжнародних резервів до валового зов­нішнього боргу	RES / EDT (%)	Показує чи може країна використо­вувати свої резерви (і яку їх части­ну) для погашення зовнішнього бор­гу)
Відношення міжнародних ре­зер­вів до імпорту това­рів і послуг	RES / MGS (%)	Відображає запас фінансової міц­нос­ті держави
Відношення короткостро­кового боргу до валового	Short-term / EDT	Показує, яку частку становить ко­ротко­тер­мі­но­вий борг у загальній сумі
зовнішнього боргу	(%)	зовнішнього боргу
Відношення боргу міжна­род­ним організаціям до ва­лового зовнішнього боргу	Multil­ateral / EDT (%)	Відображає питому частку заборго­ва­ності міжнародним фінансовим орга­нізаціям у за­галь­ній сумі зов­ніш­нього боргу, або, свого ро­ду, залеж­ність дер­жави від фінансу­вання цими організаціями

На­ве­де­нні показники ха­рак­­те­ризують валютно-фінан­со­вий стан країни-бор­ж­ни­­ка, а також рівень її загальної пла­то­спроможності та тимчасової лік­від­ності. З ана­­лі­тич­ною метою ці показники прийнято обмежувати по­ро­говими або граничними значен­нями опти­маль­ного рівня зов­ніш­ньої заборгованості, оскільки до кон­крет­них меж си­ту­ація із впли­вом боргу на економіку і стан фі­нансово-кредитної сфе­ри країни в цілому може пере­бу­ва­ти під контролем держави, а перевищення меж веде до ство­рен­ня і поглиблення кризо­вих явищ в країні.

Оцінити безпечність дер­жа­ви за рівнем зовнішньої забор­го­ва­нос­ті можна шляхом експер­т­них оцінок, порів­ню­ючи боргові індикатори конкрет­ної дер­жави із їх граничними зна­чен­нями, що використовуються у світо­вій практиці. Однак, прог­нозна точність зазначених інди­ка­то­рів та методика їх розрахунку часто не спрацьовує і має виклю­чен­ня (наприклад, Австралія у 30-х роках і Бразилія в 70-х роках ХХ ст. успішно ви­рі­шу­ва­ли проблеми обслугову­ван­ня зовнішнього боргу, не дивлячись на те, що кое­фі­ці­єнт обслуговування боргу у них помітно перевищував 20%, і, навпаки, Індонезія в кінці 60-х роках ХХ ст. і Заїр в 1975 році змирилися з банкрутством, хоча їх кое­фі­ці­єнт обслуговування боргу не перевищував відповідно 10% і 12%). Тому порогові зна­чен­ня бор­го­вих індикаторів не потрібно сприймати як єдині загальноприйняті для всіх без винятку країн, оскільки:

- по-перше, такі показники мо­жуть відображати певний стабіль­ний рівень розвитку економіки держави і реальні перспективи її економічного зростання у майбутньому; натомість, в умовах кризового економічного стано­вища держави, від’ємному сальдо її торгового балансу і достатньо неодно­знач­них перс­пек­ти­вах економічного зростання, наведені індикатори і їх порогові значен­ня не можуть бути вичерпними і потре­бують постійного допов­нення і коректуван­ня;

- по-друге, подані спів­від­но­шення не дають ви­черп­ної інформації про бюджет­ну ліквідність. Вони не можуть, наприклад, адекватно аргументувати спро­мож­ність обслуговувати борг тих країн, в яких бюджетні обме­жен­­ня уряду є ключовими у погашенні заборго­ваності. Уря­ди можуть стикну­ти­ся з труднощами бюджету щодо обслу­го­­ву­ван­ня зов­ніш­­нього дер­жавного боргу (наприклад, пікові навантаження платежів щодо обслу­го­ву­вання зов­ніш­ньо­го державного боргу на Дер­жавний бюджет України у 1999, 2000 та 2001роках), які необов’язково відображаються у зведеному ба­лан­сі зов­ніш­­ніх платежів.

Удосконалюючи систему індикаторів, що характеризують борговий тягар держави, Світовий банк розробив нову методологію (відповідно до якої при розрахунку індикаторів до уваги беруть поточну (теперішню), а не номінальну величину запланованого погашення заборгованості. Тобто платежі на погашення заборгованості оцінюються не по вартості боргу на момент підписання кредитного договору (як було до 1993 року), а на основі концепції чистої поточної вартості на певну дату по поточній відсотковій ставці (так звана чиста дисконтна вартість). Дана методологія використовується з 1994 ро­ку для оцінки загальної платоспроможності країн-боржників та їх класифікації за рівнем заборгованості. Згідно нової методоло­гії, рівень заборгованості держави визна­чають за такими двома індикаторами заборгованості:

1) співвідношення поточної (теперішньої) вартості обслуговування заборго­ва­нос­ті до ВНП;

2) співвідношення поточної (теперішньої) вартості обслуговування боргу до експорту.

Ці співвідношення оцінюють рівень заборгованості країн за двома важливими аспектами їх потенційної здатності обслуговування боргу:

ü експорт (через те, що він забезпечує іноземну валюту для обслуговування боргу);

ü ВНП (через те, що це узагальнюючий вимірник створення доходу в економіці).

Згідно з методикою Світового банку, якщо хоча б один із цих двох індикаторів перевищує критичний рівень – 80% (поточної вартості погашення заборгованості до ВНП) або 220% (поточної вартості погашення заборгованості до експорту), то країна відноситься до категорії країн з надмірною заборгованістю. У випадку, коли критичного рівня не досягнуто, але співвідношення складає ³/₅ критичного показника (тобто 48% поточної вартості погашення заборгованості до ВНП і 132% поточної вартості погашення заборгованості до експорту), країна відноситься до категорій країн з помірною заборгованістю. Якщо ж обидва співвідношення менші за ³/₅ критичного значення, рівень заборгованості країни вважається низьким.

Окрім цього Світовий банк також класифікує країни залежно від рівня ВНП на душу населення. Країна вважається з низьким рівнем доходу, якщо ВНП на душу населення не перевищує 765 дол. США і з середнім рівнем доходу, якщо ВНП на душу населення становить більше 765 дол. США, але менше 9 386 дол. США.Комбінація зазначених вище критеріїв дає змогу класифікувати країни за певними категоріями (див. табл. 6.2.2).

Таблиця 6.2.2

Дата добавления: 2014-01-07