План лекції. 1. Поняття шумового забруднення довкілля

1. Поняття шумового забруднення довкілля.

2. Параметри, що оцінюють шумовий вплив на довкілля.

3. Джерела шумового впливу.

4. Оцінка шумового впливу на довкілля.

5. Вибір точок для оцінок рівня шуму.

6. Підходи до оцінки шуму шинного транспорту.

7.

Шум — одна з форм фізичного (хвильового) забруднення навколишнього середовища. Під шумом розуміють усі неприємні та небажані звуки чи їхню сукупність, які заважають нормально працювати, сприймати інформаційні звукові сигнали, відпочивати.

Одиницею вимірювання шуму е Бел — відношення діючого значення звукового тиску до мінімального значення, котре сприймається вухом люди­ни. На практиці використовується десята частина цієї фізичної одиниці — децибел (дБ).

Рівень шуму навколишнього природного середовища складає 30—60 дБА. До цього природного фону за сучасних умов додаються виробничі й транспортні шуми, рівень яких нерідко перевищує 100 дБА.

Джерелами шумів є всі види транспорту, промислові об'єкти, гучномовні пристрої, ліфти, телевізори, радіоприймачі, музичні інструменти, юрби лю­дей і окремі особи.

Необхідність оцінки шумового впливу визначена п. 2.9 ДБН А.2.2-1-2002.

Перелік вимог щодо оцінок наслідків будівництва або реконструкції в частині визначення шумового впливу на населення:

- основними є оцінки еквівалентного шуму (L.A. екв. дБА), додатковими – максимального шуму (L.A. мак. дБА). Оцінки виконуються окремо для денного (7.00 – 23.00 год.), і нічного (23.00 – 7.00 год.) періодів доби;

- в якості вихідних даних використовують прогнозовані на розрахунковий період параметри: інфраструктура територій, еколого-технічні характеристики установок, характеристики руху потоків...

- рівень шуму обчислюється в розрахункових точках (РТ) при існуючому стані (ВО) та при умові реалізації проекту (ВК);

- розрахунок шумового впливу до і після реалізації проекту здійснюється на розрахунковий період Т.рп;

- рівень шуму проектованого об’єкту за варіантами визначається з урахуванням фонового рівня шуму L.Aф..

- обчислюється різниця еквівалентних рівней шуму (L.A. екв В.К. - L.A. еквВО) для проектного і існуючого стану, що є оцінкою продуманості проектних рішень;

- визначаються перевищення санітарних норм ГДР шуму в проектному варіанті, що є оцінкою необхідного зниження рівня шуму і необхідної ефективності шумозахисту;

- проектуються шумозахисні заходи щодо джерел шуму, умов розповсюдження шуму та шумозахисту окремих обєктів; оцінюється достатність шумозахисних заходів; оцінюються побічні газозахисні властивості прийнятих шумозахисних екранів, споруд та насаджень;

- порівнюються варіанти ВК та ВО із урахуванням шумо- і газозахисних заходів за містобудівними та соціальними критеріями.

Вибір точок для оцінок рівня шуму

Розрахункові точки (РТ) при натурних чи розрахункових оцінках рівнів шуму вибираються у приміщеннях будівель і споруд, на робочих місцях, на території та інших місцях постійного перебування людей на висоті 1,2-1,5 м від рівня поверхні – підлоги, робочого майданчика. У приміщенні вибирається не менше 2-х РТ для джерел з однаковими октавними рівнями звукового тиску та не менше 3-х точок для джерел, якщо октавні рівні відрізняються на 10 дБ і більше. На робочому місці РТ вибираються біля джерел з найбільшими і найменшими рівнями звукового тиску в зонах прямого і відбитого звуку. На території населених міст РТ вибираються: на рівні середини 1-го і верхнього поверхів житлових будинків, лікарень і санаторіїв в 2м від огороджуючи конструкцій; на висоті 1,5 м від поверхні майданчиків відпочинку населення; у 3-х точках зони взльотно-посадочної смуги за стандартом на шум літаків.

Якісні і кількісні параметри шуму

Шумами прийнято називати звуки, які сприймаються дискомфортно й можуть викликати негативний вплив на організм людини.

Звуковий тиск Р_зв – перевищення тиску повітря над його значенням у не збудженому середовищі. При розповсюдженні гармонічних коливань тиск змінюється за законом синусоїди. Людина сприймає звук у широкому діапазоні від порогу чутливості 2*10^-5 Па до порогу больового відчуття (сотні Па). Амплітудна характеристика – слухової системи – залежність гнучкості, яку спиймає людина, від рівня Р_зв. Амплітудна характеристика нагадує логарифмічну залежність. Тобто приріст рівня звуку, який виражено в Дб приблизно відповідає приросту гнучкості, яку відчуває людина.

L = 20,01 lg(P_зв/Р_зво),

L – звуковий тиск, виражений в Дб;

P_зв – звуковий тиск, виражений в Па

Р_зво - поріг чутливості людини на частоті 1000 Гц, = 0,00002 Па

Частотна характеристика слуху людини нелінійна. Низькі і високі частоти сприймаються значно слабше, ніж частоти біля 1 кГц. Форма частотної характеристики слухової системи людини ураховується коригуванням низькочастотної складової характеристики шумомірів так, щоб виміри рівнів шуму співпадали з відчуттям людини – шкала А (дБа). Застосовується також прямолінійна характеристика С, яка є об’єктивною фізичною характеристикою рівня шуму, та Д – в комунальній гігієні для оцінки швидкозмінного перервного шуму. Сумарний коригований (А) рівень шуму L.А. з складним спектром:

L.А = 10lgΣ10^+0,1LAі, L.А_і = L_і - d L_і,

L.А – сумарний коригований за шкалою А рівень звуку, дБА

L.А_і – коригований за шкалою А рівень звуку на частоті F, дБА

L_і – рівні звукового тиску,дБ

d L_і, - коригуючи поправки до рівнів звукового тиску, дБ

F - частоти, Гц

Максимальний рівень звуку – рівень звуку, що відповідає максимальному значенню шумоміра при візуальному відліку або значенню, що перевищується на протязі 1 % часу при реєстрації авто шумоміром. Еквівалентний рівень звуку даного непостійного шуму – рівень постійного широко смужного шуму, який має той же середньоквадратичний звуковий тиск на протязі визначеного інтервалу часу.

Постійний шум – шум, рівень звуку якого змінюється в часі не більше ніж на 5 дБА при вимірі з характеристикою „повільно” шумоміра. Непостійний шум -шум, рівень звуку якого змінюється в часі більше ніж на 5 дБА при вимірі з характеристикою „повільно” шумоміра. Широко смужний шум – шум з безперервним спектром шириною більше однієї октави. Тональний звук – звук, в якому відчувається дискретні тони. Імпульсний шум – непостійний шум, що складається з одного чи більше звукових сигналів тривалістю менше 1 с кожний, при цьому рівні звука за вимірами з характеристикою шумоміра „повільно” і „імпульс” повинні відрізнятися не менше ніж на 7 дБ.

Гігієнічні вимоги до оцінки шумового впливу

Ступінь небезпечності акустичного впливу визначають гігієнічні норми. Для джерел, що створюють сталий шум на протязі більше 30 хв, оцінюється еквівалентний рівень звуку, при меншому часі впливу – максимальний рівень звуку. Характеристикою промислових та комунальних джерел з постійними акустичними характеристиками є рівні звуку і рівні звукового тиску в октавних смугах частот.

Дата добавления: 2014-01-07