Питання 3. Концепції переходу постсоціалістичних країн до ринкових відносин

Питання 2. Сутність і основні риси перехідних економік

В процесі свого розвитку будь-яка система проходить декілька стадій:

1) Становлення

2) Зрілість

3) Занепад

Стадія становлення передбачає закінчення панування старої системи і початок розвитку нової.

Процес становлення досить складний, тому що стара система більш міцна, а нова значно слабка, йде боротьба нового і старого. Цей перехід є трансформацією і має такі загальні закономірності:

- Зародження нової системи в надра старої

- Хаотичний розвиток всіх процесів

- Існування одночасно нового і старого

- Вплив зовнішнього середовища, що ініціює трансформаційні перетворення

- Тривалість, поступовість і поетапність перетворень

Перехідні економічні процеси – складне явище, яке існує практично в кожному історичному періоді, коли стара ЕС занепадає, а в її просторі зароджуються елементи нової системи.

В межах кожної цивілізації є перехідні стани від однієї стадії розвитку до іншої.

Для ринкової трансформації характерно:

- Поглиблення суспільного характеру виробництва:

- Розвиток ЕС визначається ступенем розвитку ринку

- Виникнення монополії усуває обмеженість вільного конкурентного ринку

- Розподіл функцій та сфер діяльності між державою, монополіями і немонополізованим сектором зменшує рівень непередбачуваності в суспільстві, формує систему економічних зв’язків як єдине ціле

Зміни у розвитку технологічного способу виробництва – вимагають нових та відповідної адаптованості існуючих господарських форм.

Кожна наступна форма соціально – економічного розвитку породжує нові фактори ЕЗ, не відкидаючи при цьому надбань попередніх: вільна конкуренція головним фактором ЕЗ вважала НТП.

Риси перехідної економіки:

1) Нестійкість (на відміну від стабільності ЕС в перехідних системах змінюється сам механізм розвитку – всі системи розбалансовані)

2) Невизначеність (теоретично і практично не завжди співпадає, крім того існує багато варіантів розвитку)

3) Висока ризиковість (кардинальні перетворення, тому ризик їх реалізації високий)

4) Виникнення перехідних економічних форм (окремі форми господарювання існують лише на етапі переходу)

5) Особливий характер суперечностей (суперечність між новим і старим, економічними і політичними, економічними і ідеологічними, соціальними верствами, що супроводжуються закликами повернутися до попереднього етапу.)

6) Історичність перехідних економік (перехідні процеси зумовлені умовами переходу: природні, економічні, політичні, та ін.)

Усі досоціалістичні ЕС спочатку виникали в процесі еволюційного розвитку і лише пізніше наука осмислювала їх.

Так теорія соціалізму значно пізніше чим виникла(1840) була реалізована практично.

Існували різні теорії соціалізму: утопічний, державний, анархічний, ринковий.

Теоретичною основою реалізованої моделі соціалізму є марксистська(державний соціалізм):

Капіталізм не спроможній вирішити свої внутрішні суперечності і мусить поступитися місцем наступній економічній формації – комунізму, кий передбачає 2 ази: 1 – соціалізм, 2 – комунізм.

Особливості комуністичної ЕС:

1. Суспільна власність – економічна основа ЕС

2. Все загальність праці

3. Безкласовість

4. Колективізм

5. Нетоварні зв’язки суб’єктів(відсутність грошей)

6. Розподіл благ: 1 фаза – за працею, 2 фаза – за потребами.

7. Самоуправління як антипод державному управлінню

8. Повне відмирання державного апарату, насильства над суспільством

Реалізація марксистської конституції модифікувалася в марксистсько – ленінську теорію соціалізму, яка мала такі етапи:

Політика „воєнного комунізму” – була спрямована на ліквідацію ринкових відносин, приватної власності та класів, перехід до безпосереднього продуктообміну(продрозверстка)

НЕП – внесла в теоретичні концепції соціалізму суттєві корективи(тимчасове повернення до капіталізму):

- Ринкові форми

- Дві форми власності – державна, коперативна

- Прямий розподіл ресурсів

- Жорстка ієрархія управління

- Розподіл за волею держави, без об’єктивного визначення частки індивіда у суспільному результаті.

Ця система не могла не породити і загострити суперечності, головна серед яких між проголошенням та реалізованими цілями.

Ця суперечність призвела до поглиблення кризи ЕС і її розпаду.

Країни колишнього соціалізму здійснюють перехід до ринкової економіки.

ЕС до якої прямують ці країни – соціально – орієнтована, тобто в її основі переважає приватна власність, свобода підприємства, вільний продаж усіх факторів виробництва, товарів та послуг.

Головні завдання перехідного періоду:

- Реформування відносин власності

- Роздержавлення – захист конкурентного середовища

- Лібералізація – усунення тотального державного контролю

- Макроекономічна стабілізація – мінімалізація дефіциту д/б, грошової емісії.

- Формування ринкової інфраструктури

- Соціальний захист найвразливіших верств населення.

Змішаний тип ЕС в Україні передбачав преш за все утвердження механізмів приватної власності, розширення корпоративного сектору економіки. Сьогодні більш як 70 % загального обсягу промислової продукції виробляється на недержавних підприємствах.

Але ЕС орієнтована на соціально – орієнтований тип тобто держава повинна згладжувати негативи ринкового впливу на населення.

Основними інструментами держави є:

- Правова база

- Захист конкуренції

- Зменшення нерівності доходів у суспільстві

- Перерозподіл доходів

Важливу роль у цьому процесі відіграють спілки підприємств(головна ланка)

Останні – генеральні штаби монополій. Вони мають великі капітали і фінансують витрати політ партій, під час виборів диктують склад законодавчих органів в парламенті, склад законів, які потрібно прийняти.

Особлива роль цих спілок –створення лобістських груп, які впливають на прийняття(або не прийняття) парламентом законопроектів, потрібних монополістичному капіталу.

Ще одним важливим каналом поєднання сили монополії і держави є створення спілками підприємств консультаційних комісій при міністерствах і правительстві, де працюють монополії і уряд.

Нерівність в доходах – най болісна проблема в суспільстві, том удержава перерозподіляє доходи.

Основні канали перерозподілу:

1) Податкова система – рівень оподаткування перебуває у залежності безпосередньо від конкретного доходу і рівня матеріального становища людини, тобто використовується прогресивна система оподаткування.

2) Цінова система – відмова від державного регулювання цін. Разом з тим, держава встановлює верхню межу цін(тарифів) на продукцію природних монополій, забезпечуючи їм нормальний прибуток. На заході набула поширення диференційована система торгівлі – існують магазини для людей з високими і низькими рівнями доходів де один і ой же товар має різні ціни. В Україні держава гарантує ряд пільг для певних груп населення – пільгові тарифи.

3) Трансфертні платежи - (перерозподіл через державний бюджет) – грошові виплати певним громадянам: безробітнім, ветеранам війни із соціального страхування. Трансферти не впливають на зростання споживання за рахунок особистого доходу, а лише змінюють особисте споживання.

Основні форми монопольних утворень:

1. Природна монополія – ринкова ситуація, за якою мінімалізація витрат на одиницю продукції досягається при н7аявності однієї фірми, що виготовляє даний продукт чи послугу. Приклад: енерго -, водо -, газопостачання.

2. Адміністративна – монополії, що усвідомлено створюються державою: окремим підприємствам держава надає виключні права на певну діяльність: алоголь, тютюнові вироби, видобуток золота.

В умовах ринку існують монополії:

1) Чиста – в галузі існує одна фірма, яка виробляє унікальний продукт диференційований, вступ в галузь конкурентів відносно легкий

2) Олігополія – в галузі декілька фірм, продукт стандартизований, існує таємна домовленість про розподіл ринків збуту та рівень цін.

Дата добавления: 2014-01-07