Сутність організації виробництва та її роль у загальній системі виробничої діяльності підприємства

Тема 2.1 Організація основного виробництва

ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА

Виробництво являє собою природну умову людського життя і матеріальну основу інших видів діяльності. Його зміст визначає процес праці, що припускає наступні три компоненти:

- доцільну діяльність, чи безпосередньо працю;

- предмет праці, тобто все, на що спрямовано доцільну діяльність людини;

- засоби праці, насамперед знаряддя праці — машини, устаткування, інструменти, за допомогою яких людина перетворить предмети праці, пристосовуючи їх для задоволення власних потреб.

Слово «організація» має безліч значень, серед яких особливо виділяються три:

- організація як система;

- організація як стан системи;

- організація як процес.

Організації як системі характерні:

- цілісність — передбачається, що система являє собою сукупність конкретних елементів із властивими тільки ним властивостями і характером взаємозв'язку. Таким чином, система виділяється з нескінченного різноманіття об'єктів матеріального світу;

- подільність — передбачається, що система допускає розподіл на підсистеми й елементи, що, у свою чергу, мають системні властивості. Досліджувана система входить як складова або підсистема в більш широку сукупність елементів, тобто в систему більш високого рівня.

Функціонування системи як єдиного цілого забезпечується зв'язками між її елементами. Відомі три типи зв'язків:

- функціонально необхідні — за допомогою їх формуються відносини, визначені для тієї або іншої системи, наприклад, соціально-економічної (відносини керування, підпорядкованості, соціальні тощо);

- синергетичні (спільної дії) — при спільних діях деяких частин елементів системи забезпечують збільшення їхнього загального ефекту до величини, що перевищує суму ефектів від тих же частин, що діють незалежно;

- надлишкові — зайві або суперечливі.

Організація як стан системи має на увазі її організованість, тобто наявність визначеного порядку або ступінь упорядкованості системи, у тому числі в її будівлі і функціонуванні.

Багато недоліків у виробничій діяльності пояснюються організаційними ознаками. Тому підвищення організованості на основі застосування теорії організації і її законів — важливий резерв підвищення ефективності виробничих систем.

Організація як процес є прояв суспільної діяльності, що виникла на основі суспільного поділу праці. Функціональне призначення організації як процесу — створення нових і якісне удосконалювання раніше створених і функціонуючих систем будь-якого типу. Тому організувати — значить або створити систему знову, або поліпшити її стан у процесі функціонування відповідно до мінливого внутрішніми і зовнішніми умовами. Організація як форма суспільної діяльності завжди конкретна, як і інші види праці. Конкретність організації обумовлюється її об'єктом. Для виробничої системи велике значення має організація виробництва, організація праці й організація управління.

З урахуванням вимог ринкової економіки у вітчизняній літературі сформувалося визначення організації виробництва: це координація й оптимізація в часі й у просторі всіх матеріальних і трудових елементів виробництва з метою досягнення у визначений термін найбільшого виробничого результату з найменшими витратами.

Дата добавления: 2014-01-07