Відкриття та використання банками для здійснення міжбанківських переказів кореспондентських рахунків

Основні умови міжбанківських переказів

Умови та підстави проведення міжбанківських переказів

Основними умовами міжбанківських розрахунків можна вказати:

Згідно з п. 7.1.3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» кореспондентський рахунок – це рахунок, що відкривається одним банком іншому банку для здійснення міжбанківських переказів. Відкриття кореспондентських рахунків здійснюється шляхом встановлення між банками кореспондентських відносин у порядку, що визначається НБУ, та на підставі відповідного договору. Кореспондентський рахунок є єдиним інструментом здійснення міжбанківських безготівкових розрахунків і призначений саме для них.

У п. 7.1.3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» встановлено, що кореспондентські рахунки відкриваються (лише) банкам і (лише) банками. Однак, враховуючи те, що Державне казначейство України виконує функцію централізації бюджетних розрахунків, Державному казначейству України відкрито єдиний казначейський рахунок в НБУ, на якому консолідуються всі бюджетні рахунки. Через такий по-суті кореспондентський рахунок здійснюються розрахунки за операціями з виконання бюджетів та управління бюджетними коштами. Також сформовано внутрішню платіжну систему Держказначейства відповідно до постанови КМУ та НБУ від 15 вересня 1999 р. № 1721 «Про створення внутрішньої платіжної системи Державного казначейства».

Відносини з відкриття кореспондентського рахунку, а також інші договірні відносини між банками, метою яких є здійснення платежів, розрахунків та надання інших банківських послуг за взаємними дорученнями називаються кореспондентськими відносинами.

Кореспондентські відносини можуть установлюватися:

- між банками і НБУ;

- безпосередньо між банками.

Таким чином, електронні міжбанківські перекази можуть здійснюватися:

- через систему електронних платежів НБУ за кореспондентськими рахунками банків (філій) у територіальних управліннях НБУ (розділ II Інструкції № 320);

- через банки-кореспонденти за кореспондентськими рахунками, відкритими у них (розділ III Інструкції № 320, де регулюються питання виконання міжбанківського переказу через кореспондентські рахунки, що відкриваються банками-резидентами в інших банках-резидентах).

Крім цього, згідно з п. 27.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та Розділом IY Інструкції № 320 міжбанківський переказ може здійснюватися через кореспондентські рахунки, що відкриваються банками в розрахунковому банку (ним є банк, уповноважений платіжною організацією відповідної платіжної системи, що відкриває рахунки членам платіжної системи та бере участь у проведенні взаєморозрахунків між ними – п. 1.34 згаданого закону. За допомогою таких кореспондентських рахунків відбувається кліринг між членами платіжної організації - банками).

Слід зазначити, що серед всіх видів кореспондентських рахунків найбільш важливим для банків України є відкриття кореспондентського рахунку в НБУ та робота в СЕП НБУ, яка є в Україні державною системою міжбанківських розрахунків. Всі банки відкривають у НБУ кореспондентські рахунки, що дозволяє здійснювати їм в межах України через СЕП НБУ платежі на рахунок будь-якого одержувача коштів з рахунку будь-якого відправника коштів. Саме робота в СЕП НБУ є основною технічною умовою здійснення банками внутрішньодержавних грошових переказів. Зокрема, через СЕП НБУ у 2010 р. було здійснено переважну більшість (98, 2 %) міжбанківських переказів, тоді як через кореспондентські рахунки, відкриті банками в інших банках, - 1,8 % таких переказів[6].

НБУ регламентує та забезпечує функціонування СЕП НБУ, гарантує її надійність і безпеку, організовує та бере участь у проведенні через неї банківського переказу (п. 11.3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»). Згадаємо, що тим самим НБУ реалізує функцію «банку банків», встановлену п.п. 6,7 ст.7 Закону України «Про Національний банк України»;

Дата добавления: 2014-01-07