Безспірне стягнення та безакцептне списання коштів

У законодавчих актах та на практиці часто використовуються терміни безспірне стягнення та безакцептне списання коштів, однак при цьому зміст цих термінів не розкривається. Виходячи із практики банківських розрахунків, включаючи міжбанківські розрахунки, є підстави стверджувати, що безспірне стягнення застосовується у випадках, прямо передбачених законами України і здійснюється на підставі виконавчих документів. Тобто це поняття ідентичне поняттю примусового списання, приведеному в п. 1.39 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

Стосовно безакцептного списання, то воно у сучасній практиці розрахунків законодавчо на формальному рівні не закріплене, хоча до прийняття нової редакції Закону України «Про банки і банківську діяльність» часто де-факто мало місце (як правило, банки без згоди клієнта списували з його рахунку плату за розрахунково-касове обслуговування, відсотки за видані кредити, іноді самі кошти кредитів). Тобто безакцептне списання – це найчастіше був платіж за чинними зобов’язаннями, який провадився без подання платником відповідного платіжного документа про ініціювання переказу (розпорядження на здійснення банком платежу). При цьому ініціаторами та одночасно операторами безакцептного списання виступали, як правило, банки, списуючи борги своїх клієнтів з їх рахунків. Безакцептне списання в банківські практиці було своєрідним попередником договірного списання.

Після прийняття нової редакції Закону України «Про банки і банківську діяльність» банки перестали порушувати законодавство, оскільки у них з’явилася легальна можливість списувати кошти з рахунків клієнтів без їх прямої на це згоди. Так, згідно зі ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» «у разі несвоєчасного погашення кредиту або відсотків за його користування банк має право видавати наказ про примусову оплату боргового зобов’язання, якщо це передбачено угодою». Звертаємо увагу, що безакцептність має місце лише як відсутність окремого прямого розпорядження власника коштів на конкретний платіж, однак згідно з законодавством безакцептне списання має під собою за основу загальний дозвіл на списання коштів банком з рахунку клієнта, зафіксований у відповідному договорі.

У ст. 73 Закону України «Про Національний банк України» зазначається, що НБУ має переважне і безумовне право задовольняти будь-яку основану на здійсненому рефінансуванні банку вимогу, оформлену у встановленому законом порядку, за якою настав строк погашення. Переважне і безумовне право здійснюється у разі, якщо це передбачено угодою, реалізується НБУ шляхом списання у безспірному порядку заборгованості з банківських рахунків і продажу інших активів, що перебувають у заставі як забезпечення вимог НБУ, та задоволення вимог за рахунок чистого доходу від їх продажу. Як бачимо, не зважаючи на термінологію, таке списання є договірним списанням.

Дата добавления: 2014-01-07