Особливості правового регулювання праці неповнолітніх

Трудове законодавство України встановлює особливості правового регулювання праці неповнолітніх, що обумовлено фізіологічними, психологічними й віковими особливостями неповнолітніх.

Права неповнолітніх у трудових відносинах базуються на принципі їх рівності з повнолітніми особами, а в галузі охорони праці неповнолітні користуються додатковими пільгами, вста­новленими законодавством України.

Особливості правового регулювання праці неповнолітніх полягають в наступному:

• встановлюється мінімальний вік прийняття на роботу. Не допускається приймання на роботу осіб віком до 16 років. За згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть як виняток прийматись на роботу особи, які досягли 15 років. Для підготовки молоді до продуктивної праці допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров'ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час по досягненні ними 14-річного віку за згодою одного з батьків або особи, що його замінює;

• встановлюється бронь прийняття на роботу і професійне навчання на виробництві молоді, яка закінчила загальноосвітні школи, професійні навчально-виховні заклади, а також інших осіб віком до 18 років;

• працездатній молоді (громадянам України віком від 15 до 28 років) після закінчення або припинення навчання у загально­ освітніх, професійних навчально-виховних і вищих навчальних закладах, завершення професійної підготовки і перепідготовки, а також після звільнення зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби надається перше робоче місце на строк не менше 2 років;

4) забороняється залучення неповнолітніх до робіт зі шкід­ливими і небезпечними умовами праці. Перелік важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31 березня 1994 р. № 46. До цього переліку включені як підземні роботи, так й інші роботи зі шкідливими та небезпечними умовами праці;

5) забороняється залучення неповнолітніх до піднімання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені граничні норми. Граничні норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22 березня 1996 р. № 59;

6) забороняється призначення неповнолітніх на роботи, які пов'язані винятково з підніманням, утриманням або переміщен­ням важких речей;

7) забороняється залучення осіб, віком до 15 років, до три­ валої роботи з піднімання та переміщення важких речей;

8) проводяться обов'язкові (перед прийняттям на роботу та періодично) медичні огляди неповнолітніх до досягнення ними 21 року;

9) зменшуються норми виробітку. З метою встановлення полегшених умов праці для працівників віком до 18 років норми виробітку встановлюються, виходячи з норми виробітку для дорослих працівників пропорційно скороченому робочому часу. Для неповнолітніх працівників у встановлених законодавством випадках (ст. 193 КЗпП України) можуть затверджуватися зни­жені норми виробітку;

10) встановлюється скорочена тривалість робочого часу. Для працівників віком від 16 до 18 років — 36 годин на тиждень, віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) — 24 години на тиждень. Трива­лість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати поло­ вини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої для осіб відповідного віку;

11) надається щорічна основна відпустка подовженої трива­лості (31 календарний день) у зручний для неповнолітнього час та надаються додаткові відпустки у зв'язку з навчанням;

12) забороняється залучення неповнолітніх до нічних, над­ урочних робіт і робіт у вихідні дні;

13) встановлюється особливий порядок звільнення непов­нолітніх. Звільнення неповнолітніх працівників з ініціативи роботодавця допускається, крім додержання загального порядку звільнення, тільки за згодою районної (міської) комісії в справах неповнолітніх. При цьому звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 ст. 40 КЗпП, провадиться лише у виняткових випадках і не допускається без працевлаштування. Крім цього, батьки, усиновителі і піклувальник неповнолітнього, а також державні органи та службові особи, на яких покладено нагляд і контроль за додержанням трудового законодавства, мають право вимагати розірвання трудового договору з неповнолітнім, у тому числі й строкового, коли продовження його чинності загрожує здоров'ю неповнолітнього або порушує його законні інтереси.

Для неповнолітніх працівників законодавством можуть бути передбачені й інші особливості правового регулювання їх праці.

Дата добавления: 2014-01-07