Приклад. Додавання альтернативного шлюзу

Нехай в локальній мережі 192.168.1.0/24 є шлюз мережі Інтернет 192.168.1.1 (що використовує, наприклад трансляцію мережевих адрес - NAT) і шлюз видаленої мережі 192.168.24.0/24, адресу, що має, 192.168.1.2 (рис.10.14).

Рисунок 10.14 – Використання маршруту за умовчанням і альтернативного маршруту

Для того, щоб комп'ютер з адресою 192.168.1.100/24 (рисунок 10.15) мав доступ в мережу Інтернет і до локальної мережі 192.168.24.0/24, необхідно внести в таблицю маршрутизації відповідні записи, наприклад за допомогою команди ip route add:

Перша команда додає маршрут за умовчанням (default) через вузол 192.168.1.1 (параметр via). Друга команда встановлює маршрут на мережу 192.168.24.0/24 через вузол 192.168.1.2.

Для виводу на екран вмісту таблиці маршрутизації використовується команда ip route show. В даному випадку в таблиці маршрутизації три записи: перша про те, що мережа 192.168.1.0/24 доступна безпосередньо на інтерфейсі eth1 (запис додається автоматично), і два записи, додані користувачем,: альтернативний маршрут і маршрут за умовчанням.

Ті ж дії (см вищий) можна виконати, використовуючи команду route:

Примітка: При декількох альтернативних маршрутах, можливих для цього вузла вибирається той, у якого маска підмережі "більше заповнена":

У цьому прикладі є декілька маршрутів (1-3 записи), що перекриваються. Відповідно до "заповненої" маски, пакети для вузла 192.168.10.3 вирушатимуть шлюзу 192.168.56.2, т. до. у цього запису "найбільша" маска (/32). Пакети інших вузлів мережі 192.168.10.0/25 вирушатимуть шлюзу 192.168.56.3, оскільки у другого запису в таблиці маршрутизації маска (/25) більша, ніж у третьої (/24). Пакети, призначені вузлам 128-255 мереж 192.168.10.0/24 вирушатимуть шлюзу 192.168.56.2.

Висновки:

1. Протокол IP є протоколом, що маршрутизується, без встановлення з'єднання. IP адреса є комбінацією номера мережі і номера вузла в цій мережі. Кількість біт, використовуваних для номера мережі визначається по класу адреси або задається бітовою маскою.

2. Для того, щоб вузол міг взаємодіяти з іншими вузлами підмережі у рамках локального сегменту (широкомовного домена) на нім має бути встановлений IP -адрес і визначена маска підмережі. Для управління IP -адресами в Linux можна використовувати команду ip addr або традиційну команду ifconfig (детальний синтаксис і параметри більшості команд Linux можна подивитися за допомогою довідкової підсистеми man, наприклад: man ifconfig).

3. У локальній мережі цей вузол для визначення фізичних адрес по IP - адресам інших вузлів використовує протокол ARP і локальний ARP -кэш (таблиця). Управління ARP -таблицей здійснюється командою ip neigh або arp.

4. Для взаємодії з видаленими підмережами на цьому вузлі необхідно визначити шлюз за умовчанням або/і альтернативні шлюзи. Усі шлюзи повинні знаходитися в тій же підмережі, що і початковий вузол. Управління таблицею маршрутизації на вузлі може здійснюватися командою ip route або route.

Дата добавления: 2014-01-07