Особливості прокладання та розміщення теплових мереж

Теплопроводи (тепломережі) комунікативні системи та обладнання на них для транспортування теплоносія по території об`єкта та розподілу його між споживачами.

Для забезпечення новозабудованих районів міста водою, газом, теплом і електроенергією підземні мережі слід прокладати до початку забудови мікрорайонів:

магістральні (міські й районні) мережі уздовж вулиць,

розвідні (мікрорайонні) мережі уздовж внутрішньомікрорайонних проїздів.

При трасуванні магістральних підземних мереж необхідно враховувати:

структурно-планувальні рішення населеного місця;

розміри міжмагістральних територій;

характер шляхово-транспортної мережі;

рельєф;

розміщення теплопостачаючих установок;

місце розташування найбільш великих споживачів тепла.

Як правило, магістральні підземні тепломережі трасують через щільно забудовані території житлових районів у напрямку до великих споживачів тепла.

Магістральні міські мережі прокладають уздовж транспортних вулиць у технічних смугах, що відводяться спеціально для них, а магістральні районні мережі - уздовж житлових вулиць і проїздів.

Магістральні міські й районні мережі теплопостачання (як і водопостачання) по можливості трасують на місцевості із підвищеними відмітками поверхні землі.

Це дозволяє більш раціонально використовувати напори в мережах.

Схема підземних мереж населеного місця повинна передбачати можливість будівництва об'єкта по черзі, а також його подальше розширення і реконструкцію.

Теплові мережі прокладають або над поверхнею землі (надземні мережі), або в землі (підземні мережі).

Зазвичай, з огляду на необхідність забезпечення нормального наземного руху, з архітектурних міркувань, у містах теплові мережі прокладають, як правило, під землею.

Споруджують також і повітряні лінії.

Траси повітряних ліній вибирають так, щоб опори і труби не порушували руху автотранспорту й по можливості гармонізували із навколишньою забудовою.

При будівництві тепломережі, так само як і інших підземних споруд, слід враховувати гідрогеологічні умови місцевості.

Тепломережі можуть прокладатися як роздільно, так і сумісно з іншими комунікаціями.

Відстань від траси теплових мереж до інших споруд і паралельно прокладених комунікацій повинна забезпечувати цілісність цих споруд і комунікацій.

Розміщення підземних мереж, що прокладаються роздільно, проектують з урахуванням строку їх служби.

Магістральні мережі теплопроводів, як правило, мають тривалий термін служби, тому їх розташовують під смугами зелених насаджень, а у випадку, якщо ширина їх виявиться недостатньою у дворовій частині кварталу, але ніколи під проїзною частиною вулиці.

Підземні прокладки теплових мереж ведуть:

§ безканальним способом (роздільно і сумісно);

§ у напівпрохідних каналах (роздільно);

§ у прохідних каналах (сумісно з іншими мережами).

ПРИМІТКА: При цьому слід прагнути проектувати спільне прокладання підземних комунікацій (в одній траншеї або в загальному колекторі (каналі)).

Безканальна прокладка на 25-35% зменшує вартість мереж у порівняні з вартістю мереж, прокладених у непрохідних каналах.

Досвід експлуатації мереж при безканальній прокладці свідчить і про їх довговічність.

Як було наведено раніше (див.тема №4), теплові мережі можуть бути як кільцевими, так і тупіковими.

Магістральні теплові мережі прокладають вздовж проїзних частин вулиць тільки у випадках, коли джерелами постачання теплоносія є крупні ТЕЦ.

У випадках застосування місцевих (районних) котелень, бойлерних і ЦТП магістральні і розподільні теплові мережі прокладають вздовж внутрішньо квартальних проїздів.

Розподільні теплові мережі ТО(2) прокладають по вулицях міста від джерела до інженерних споруд:

при роздільному методі прокладки - під тротуаром (рис.1);

при суміщеному методі прокладки в міському колекторі разом з В1, W1, V0 також під тротуаром (рис. 2,3).

Рис.1 Роздільний метод прокладки теплових мереж

Розвідні теплові мережі ТО(4) виходять із ЦТП до будинків мікрорайону при роздільному методі прокладки в непрохідних каналах, розташованих у землі, як правило, з боку дворових фасадів, на відстані не менше 2 м від фундаментів будинку, а при безканальній прокладці на відстані не менше 5 м.

Ввід ТО(4) і відгалуження при транзитному методі прокладки по технічних підпіллях закінчуються індивідуальним тепловим пунктом (ІТП), в якому відбувається зниження температури теплоносія від 150⁰ до 95-105⁰С, використовуваного для опалення будинку.

ІТП розміщується в технічних підпіллях будинку.

ПРИМІТКА: Можлива установка одного ІТП на кілька секцій будинку або одного на весь будинок.

При суміщеному методі прокладки теплові мережі розміщують у прохідному каналі (мікрорайонному колекторі) під мікрорайонними проїздами або в технічних підпіллях будинків і "зчіпках" між ними.

Рис.2 Суміщений метод прокладки теплових мереж ГК(Рс), (КВ)(МК)

Рис. 3 Суміщений метод прокладки теплових мереж Рс - ГК, Рз - технічні підпілля і "зчіпки"

В умовах міста слід прокладати теплові мережі таких |сіті|| конструкцій, які дозволили б вести виробництво робіт індустріальними методами і в максимально стислі терміни.

Окрім|крім| земляних робіт, що виконуються механізмами, на трасі теплопроводу повинні проводитися|виробляти| тільки|лише| монтажні роботи, тобто стикування| елементів, що доставляються із заводів в готовому вигляді|виді|.

Незалежно від способу прокаладння теплових мереж (бесканальным| способом, у напівпрохідних каналах і у прохідних каналах) теплові мережі|сіті|, як правило, повинні мати надійну тепло- і гідроізоляцію.

ПРИМІТКА: В інших випадках тепловтрати через| труби зростуть в 5—10 разів.

Дата добавления: 2014-01-07