ДОДАТОК 2. Можливі помилки

Спеціальність: 5.14010301 «Туристичне обслуговування» Курс IІ

Тема: Поняття цивілізації: історія, тенденції розвитку

Навчальна мета: розкрити сутність понять «цивілізація», «первісна цивілізація», «міфологія»; охарактеризувати закономірності розвитку первісних цивілізацій у ІV – ІІІ тис. до н. е.

Виховна мета: формувати якості особистості студента та пізнавальний інтерес; показати значення теми для формування культурної компетенції й освіченості в суспільстві, поваги до людей.

Розвивальна мета: спонукати до пізнавальної, наукової, творчої діяльності; розвивати самостійність та творче мислення.

Методична мета: використання презентації та відеороликів на занятті як засобу активізації процесу навчання.

1. Співвідношення понять «культура» і «цивілізація»

2. Характеристика первісної культурної цивілізації та її основні етапи розвитку. Винайдення писемності. Джерела давньої міфології

Забезпечувані: Інформатика та комп’ютерна техніка, комп’ютерна програма «Power Point», філософія, археологія, історія.

Забезпечуючі: Культурологія «Культура і цивілізація».

1. Співвідношення понять «культура» і «цивілізація»

Особливе місце в культурологічних дослідженнях посідає проблема співвідношення культури і цивілізації.

Термінологічний словник дає таке означення поняття цивілізація (лат. сivilis – громадянський, державний):

2) синонім культури, сукупність духовних і матеріальних досягнень суспільства;

3) ступінь розвитку матеріальної і духовної культури;

4) процес становлення громадянського суспільства;

5) відносно самостійне соціально-історичне утворення, локалізоване у просторі і часі, що може мати ієрархічні рівні.

На побутовому рівні під терміном «цивілізація» розуміється найвищий ступінь у розвитку певної спільноти. У науковому дослідженні «Занепад Заходу» О.Шпенглер, заперечуючи існування загальнолюдської культури, доводить, що кожна відома нам культура – це є певний «живий організм» з тривалістю життя близько 1000 років. Потім наступає «смерть» і залишається форма – цивілізація.

Інший дослідник М.Данілевський (1822-1885) сформулював такі зумовлені ідеями циклізму закони історичного розвитку культурно-історичних типів:

1) Кожне плем'я або родина народів, що характеризуються окремою мовою або групою мов, досить близьких між собою, утворює самобутній культурно-історичний тип.

2) Для того щоб цивілізація, властива самобутньому культурно-історичному типу, могла розвиватися, необхідно, щоб належні до нього народи мали політичну незалежність.

3) Засади цивілізації одного культурно-історичного типу не передаються народам іншого типу.

4) Цивілізація, властива кожному культурно-історичному типу, тільки тоді досягає повноти, різноманітності й багатства, коли є різноманітними етнографічні елементи, що його складають.

5) За ходом розвитку культурно-історичні типи уподібнюються багаторічним одноплідним рослинам, у яких період росту може бути невизначено довгим, але період цвітіння і плодоношення відносно короткий і виснажує раз і назавжди їх життєву силу.

Данілевський звертав увагу на те, що різні народи робили різної ваги і характеру внески в культурний розвиток людства. На цій підставі він виділяв народи-творці, народи-руйнівники і народи суто етнографічні.

Означене теоретичне протиріччя між поняттями «культура» та «цивілізація» було в певній мірі подолане в дослідженнях А. Тойнбі. У своїй 12-ти томній роботі «Дослідження історії» автор структурує історію людства на локальні цивілізації.

Посилений інтерес до проблеми співвідношення цивілізації і культури був пов'язаний із початком науково-технічної революції. У другій половині XX ст. досліджуються:

3) засади формування загальнолюдської цивілізації.

Отже, відмінності понять «культура» і «цивілізація»:

1) поняття «культура» семантична ширше, ніж поняття «цивілізація», воно застосовується як до невеликого племені (наприклад, культура ірокезів), так і до цілих континентів (наприклад, «культура Європи»);

2) поняття «культура» включає в себе як НТП, так і духовно-гуманістичну спадковість між племенами, а в понятті «цивілізація» явно відчуваються матеріально-виробничі пріоритети;

3) поняття «культура» тісно пов'язане з расовою і національною специфікою людських груп, в той час як поняття «цивілізація» тяжіє до загальнолюдських глобальних масштабів;

4) поняття «культура» обов'язково передбачає наявність в ній цементуючого релігійного начала, без якого неможлива будь-яка духовність-пружина будь-якої культури.

Ряд вчених вважає, що сучасні блага цивілізації в майбутньому можуть обернутися катастрофою для усієї культури.

Первісна культура — культура первісної доби, найбільшого періоду в історії людства

1. Цілі, задачі, принципи, стадії проектування ЗРГ, їх характеристика.

2. Сутність технологічного проектування ЗРГ. Типи проектів, їх зміст. Відмінні особливості. Характеристика документації яка регламентує проектування ЗРГ.

3. Основні напрямки підвищення та нормативи розвитку галузі ресторанного господарства.

4. ТЕО підприємств що проектуються. Порядок узгодження і затвердження, затвердження проектів.

Томишин-Лелекач М.М.,Канчі В.В. «Технологічні розрахунки при проектуванні підприємств харчування»Ужгород. В-во Падяка.2002р

Н.О.П'ятницька «Організація обслуговування у підприємствах ресторанного господарства.» КНТЕУ, Київ 2006р.

В.В.Архіпов. «Організація ресторанного господарства», Київ «Центр учбової літератури». Фірма Індекс, 2007р.

1. Склад приміщень підприємств ресторанного господарства: торговельні, виробничі, складські, побутові, технічні. їх характеристика і вимоги до взаємозв'язку.

Для обслуговування відвідувачів на підприємствах ресторанного господарства виділяють спеціально обладнані приміщення. До них належать основні приміщення - вестибюль (з гардеробом і туалетними кімнатами), аванзал (зал чекання), загальний і бенкетний зали, буфети (основний, кавовий і буфет-хліборізка), а також підсобні приміщення - сервізна і відділення для миття столового посуду і приборів.

Вестибюль - приміщення, де розпочинається обслуговування відвідувачів, у ньому розміщують гардероб для верхнього одягу, взуття, сумок, дзеркала, м'які меблі (крісла, напівкрісла), телефони-автомати, автомати для чищення взуття.

Гардероб розміщують у вестибюлі біля входу.

Туалетні кімнати відокремлюють від вестибюля декоративними перегородками, вертикальним озелененням.

Аванзал - приміщення для зустрічі гостей або чекання. Його розміщують перед загальним і бенкетним залами. В аванзалі створюють затишок для відпочинку відвідувачів.

Загальні і бенкетні зали - приміщення для обслуговування відвідувачів, місце для приймання їжі та відпочинку. Найбільш затишними вважають невеликі зали, тому великі зали (200 місць і більше) рекомендується розділяти декоративними або стаціонарними перегородками на бокси, ніші. Для забезпечення нормального температурного режиму 16 - 18°С при вологості повітря 60 - 65% зали обладнують припливно-витяжною вентиляцією, кондиціонерами.

Сучасний інтер'єр залів характеризується чіткістю стилю, лаконічністю і виразністю художніх засобів, спокійною кольоровою гамою, нестандартними меблями, поєднанням старовини із сучасністю. При оформленні залів ресторанів, кафе, барів використовують різьбу по дереву, чеканку по металу, вітражі на вікнах, гіпсові декоративні плити, розписи на стінах, дзеркала, декоративні тканини, кольорове скло тощо.

На підприємствах, які працюють за методом самообслуговування, використовують недорогі декоративні засоби: кольорову гаму, освітлення, керамічну або полістирольну плитку.

Одним із найважливіших елементів інтер'єру є штучне освітлення.

Загальне освітлення рівномірно освітлює весь зал світильники розміщують під стелею.

Місцеве освітлення використовують для окремих зон або ділянок залу, столів, елементів оформлення з допомогою бра, торшерів, настільних ламп.

Змішане освітлення передбачає одночасне застосування двох систем освітлення. Світильники виготовляють з різних матеріалів(металу, скла, дерева) у вигляді ліхтарів, свічок, гасових ламп. Меблі підприємств ресторанного господарства повинні бути гігієнічними, зручними, міцними, відповідати сучасним естетичним вимогам і вписуватися в загальний інтер'єр залу.

Сервізна - приміщення для зберігання і видавання офіціантам столового посуду з фарфору, скла, кришталю, металу, столових приборі, столової білизни (скатертин, серветок, рушників, ручників) Розміщують сервізну поруч із відділенням для миття столового посуду і приборів.

Для зберігання столового посуду, приборів і столової білизни сервізну обладнують спеціальними шафами і стелажами, зберігання розміщують за видами окремо з фарфору, скла, кришталю, металу.

Посуд ставлять так, щоб його зручно було брати, наприклад, чашки, соусники, ручками вправо, зали, вазочки, фужери, келехи, чарки - ніжками догори. Прибори розміщують у шухлядах із відділеннями для ножів, виделок, ложок.

Мийну столового посуду і приборів розміщують так, щоб вона мала, ручний зв'язок із залом для обслуговування відвідувачів, сервізною, гарячим і холодним цехами. Відділення обладнують машиною для миття посуду, мийними ваннами, виробничими столами, шафами і стелажами для зберігання чистого посуду, бачками з кришками для збирання відходів.

Використаний посуд, надходить у мийну через вікно. Біля нього встановлюють стіл з отвором, під яким ставлять бачок для збирання залишків їжі. Далі розміщують виробничий стіл для сортування посуду,а видами (тарілки, склянки, прибори). Потім розміщують мийні ванни для миття посуду і приборів уручну (три - для миття тарілок і дві - для миття скляного посуду і приборів), стіл для чистого посуду і шафи для його зберігання. Машину для миття посуду встановлюють посередині мийної.

Група адміністративних приміщень розташовується на будь-якому поверсі єдиним блоком. До них повинен вести окремий вхід від складських і виробничих приміщень і водночас підтримуватися зв'язок з усіма цехами і службами підприємства.

Побутові приміщення (гардеробні, душові, санітарні вузли для обслуговуючого персоналу) також розташовуються єдиним блоком, але ізольовано від виробничих приміщень підприємства.

Для технічних приміщень передбачається самостійний вхід з вулиці (господарчого двору). Вентиляційні камери повинні мати безпосередній зв'язок з вентиляційними комунікаціями, а тепловий пункт - із системами опалення і водопостачання.

Камеру харчових відходів розташовують на першому поверсі приміщення (окремо від загальних продовольчих камер) з виходами через тамбур назовні і в коридор приміщення. Вона повинна бути поєднана (по вертикалі або горизонталі) з мийними столового посуду.

Мийна кухонного посуду повинна сполучатися безпосередньо з гарячим цехом, а також з іншими виробничими цехами і камерою відходів. Вона повинна мати натуральне освітлення, вологостійкі стіни і підлогу. Мийну обладнують: підтоварниками для використаного посуду, мийними ваннами з двома відділеннями, стелажами для зберігання чистого посуду й інвентарю, спеціальною тарою для збирання залишків їжі. Відходи збирають у герметичні бачки і періодично виносять у камеру відходів. На підприємствах невеликої потужності (до 50 місць) мийна кухонного посуду може бути розташована на площі гарячого цеху або сполучена з мийною столового посуду У такому випадку її відокремлюють бар'єром висотою 1,6 м.

Виробничі приміщення треба розташовувати на підприємстві таким чином, щоб забезпечувався їх зв'язок зі складськими приміщеннями, мийною напівфабрикатів, тари, а також між окремими приміщеннями цієї групи. Дану групу приміщень розташовують, як правило, у наземних поверхах так, щоб створювалася послідовність технологічного процесу обробки СИРОВИНИ, приготування страв і відпускання їх відвідувачам, у виробничих цехах має бути природне освітлення. Інтер'єр цехів повинен враховувати вимоги технологічного процесу, правил безпеки праці, протипожежної безпеки. Підлога має бути водонепроникною, з нахилом до трапу не менше 0,015 м. Підлогу облицьовують метлаською плиткою або мозаїчною або приготування страв (доготівельні цехи), що відображає послідовність технологічного процесу і ступінь механізації окремих операцій.

Умови комфортності в приміщеннях створюють за рахунок приточно- витяжної вентиляції. Секційно- модульне обладнання встановлюють з місцевими прточно-витяжними і витяжними вентиляційними відсмоктувачами.

Овочевий цех призначений для холодної обробки овочів, коренеплодів, грибів, зелені, квашеної капусти та соління. Виробництво овочевих напівфабрикатів здійснюється централізовано на заготівельних підприємствах, у спеціалізованих цехах при овочевих базах заготконтор, а також у цехах підприємств ресторанного господарства з повним виробничим циклом. Овочевий цех розташовують поряд з коморою для овочів. Подавання сировини до цеху треба максимально механізувати.

В овочевих цехах підприємств ресторанного господарства із закінченим виробничим циклом організовують три технологічні лінії: обробки картоплі і коренеплодів; цибулевих овочів; капусти, зелені та інших овочів.

В овочевому цеху заготівельного підприємства, що забезпечує овочевими напівфабрикатами доготівельні підприємства, виділяють такі лінії виробництва обчищеної сульфітованої картоплі; обчищених коренеплодів; обробки цибулевих овочів; виробництва овочевих напівфабрикатів (котлет тощо). У великих цехах передбачається також відділення для одержання крохмалю. В овочевому цеху невеликої та середньої потужності обладнують, як правило, дві технологічні лінії: для обробки картоплі та коренеплодів і для обробки капусти, зелені, цибулі, фруктів тощо.

М'ясний цех призначений для виробництва напівфабрикатів з яловичини, свинини, баранини відповідно до технологічної схеми їх приготування, кулінарного розбирання туш. У цеху виділяють дві технологічні лінії для обробки туш великої рогатої та малої рогатої худоби.

У заготівельних цехах м'ясних напівфабрикатів обладнують лінії для розробки м'яса (одну, дві чи три залежно від потужності цеху), приготування м'ясних напівфабрикатів (натуральних і дрібношматкових), виробництва котлет, пельменів тощо.

Виробництво котлет і пельменів, а також обробка птиці та субпродуктів можуть здійснюватися в окремих приміщеннях, у приміщенні цеху передбачаються також відділення для розморожування, миття та обсушування м'ясних туш. В їдальнях і ресторанах, що працюють на сировині, з кількістю місць до 400 м'ясні та рибні напівфабрикати готуються в одному цеху м'ясо-рибному. У ньому виділяють лінії для обробки м'яса, птиці, субпродуктів, риби.

На підприємствах, що працюють на напівфабрикатах, у цеху до готування напівфабрикатів передбачають лінії обробки м'ясних і рибних продуктів, а також овочів.

Цех кулінарних виробів організовують переважно на заготівельних підприємствах або як самостійне підприємство зі своїми заготівельними відділеннями, експедицією й адміністративно-побутовими приміщеннями Під час його проектування треба враховувати послідовність технологічних процесів виробництва кулінарних виробів: гарячий і холодний цехи повинні бути суміжними, відділення для остигання розташовуватися в гарячому цеху, а мийна інвентарю - примикати до гарячого та холодного цехів. Експедиція кулінарного цеху може бути трохи віддалена від нього (але так, щоб не виникали зустрічні потоки кулінарних виробів і сировини) і входити в загальний блок експедиційних приміщень усього підприємства. У цеху кулінарних виробів виділяють лінії виробництва м'ясної, рибної та овочевої кулінарії, млинчиків з начинкою, млинців тощо.

Основним виробничим приміщенням підприємств громадського харчування є гарячий цех. Він повинен зручно сполучатися із заготівельними цехами, мати безпосередній зв'язок із холодним цехом, мийною кухонного посуду і роздавальнею.

Якщо торговельні зали на підприємствах розташовані на кількох поверхах, то гарячий і холодний цехи треба розташовувати на поверсі, де знаходиться зал із найбільшою кількістю місць. На інших поверхах рекомендується проектувати роздавальні, в яких виконуються операції з до готування їжі, підтримання в гарячому стані, порціонування страв і їх відпускання.

На ці поверхи страви доставляються підйомниками у ресторанах гарячі цехи слід розташовувати на кожному поверсі, де є торговельний зал. Для підприємств з комплексним забезпеченням напівфабрикатами виробничі приміщення раціонально проектувати за безцеховою схемою. У даному випадку всі операції технологічного процесу здійснюються в одному приміщенні, розділеному обладнанням на окремі зони - технологічні лінії з приготування супів, других страв, соусів, гарнірів, солодких і холодних страв, гарячих і холодних напоїв. Безцехова система значно спрощує організацію виробничого процесу і дає можливість в разі необхідності переставляти обладнання відповідно до змін технологічного процесу.

У гарячому цеху основними технологічними процесами є приготування супів, других страв, гарні рів і соусів, гарячих напоїв, а також теплова обробка продуктів для холодного цеху. Крім того, в ньому можна готувати кулінарні вироби для магазинів кулінарії, буфетів тощо.

У холодному цеху виділяють дві лінії - приготування холодних страв і закусок і приготування солодких страв. У цехах великої потужності кожну з цих ліній можна розділити на кілька самостійних (наприклад, приготування страв і закусок із м'яса, рибних і овочевих холодних страв тощо).

Крім того, в ньому можуть готуватися кулінарні вироби для магазинів кулінарії, буфеті в тощо. Залежно від виробничої потужності цеху і типу підприємства в холодному цеху можуть бути організовані спеціалізовані робочі місця для нарізання сирих і варених овочів, заправляння, порціонування і оформлення салатів і вінегретів, нарізання гастрономічних м'ясних і рибних продуктів, порціонування й оформлення страв, бутербродів і молочно кислої продукції, холодних супів, приготування солодких страв і напоїв.

Кондитерський цех може розташовуватися на будь-якому поверсі підприємства поруч із коморою сухих продуктів або підйомником. Усі його відділення повинні примикати одне до одного і розташовуватися в послідовності відповідно до технологічного процесу.

В експедиції треба передбачити окремий вхід для відпускання кондитерських виробів.

Мийну інвентарю та посуду слід розташовувати безпосередньо поблизу виробничих відділень кондитерського цеху. Мийна експедиційної тари повинна бути поряд з експедицією, у приміщенні кондитерського цеху не має бути протягів і інтенсивної циркуляції повітря, що призводить до завітрення і утворення на поверхні виробів кірочки, яка погіршує піднімання та вистоювання.

У кондитерському цеху потужністю 15 000 виробів за добу передбачають окремі технологічні лінії для кожного виду тіста. У цеху меншої потужності виділяють такі основні лінії: підготування сировини (з відділенням обробки яєць) і приготування тіста, розробки тіста, випікання виробів, виготовлення оздоблювальних напівфабрикатів і оформлення виробів, відпускання готової продукції.

Групу складських приміщень треба розташовувати одним блоком

в підвальному, на цокольному або першому поверсі приміщення з боку господарчої зони підприємства.

Взаємозв'язок цих приміщень визначається функціональним призначенням і схемами вантажопотоків. Охолоджувані та неохолоджувані комори повинні бути максимально наближені до завантажувальної площадки і завантажувально- розвантажувальної рампи. Завантажувальну (приміщення для приймання і розвантажування продуктів) обладнують люками, пандусами, похилими та вертикальними підйомниками (при розташуванні складської групи в підвалі або на цокольному поверсі), вагами, а також різними засобами механізації. Для зручності при зважуванні продуктів (без їх перекладання) платформу ваг встановлюють на одному рівні з підлогою завантажувального приміщення. Найбільш зручні для цього важільні стаціонарні шкальні ваги марки РС-2Ш13 (ШВР-2) і циферблатні стаціонарні ваги марки РС-2Ц13 (ВВЦ-2), розраховані на зважування вантажів масою від 100 до 2000 кг.

Охолоджувані камери рекомендується розташовувати одним блоком у північній або північно-східній частині приміщення Безпосередньо до них повинно примикати машинне відділення. Площа камер не має бути меншою 4 м, а один з її розмірів у плані - 2,1 м. Проектувати бажано так, щоб конфігурація групи охолоджуваних приміщень була прямокутної форми, без зайвих виступів і кутів, а двері відкривалися в спеціальний тамбур без опалення глибиною 1,6 м.

Камери, що розташовуються окремо при розрахунковій температурі повітря в них +2 ос і вище, можна проектувати без тамбурів. Охолоджувані камери не можна розташовувати поруч із приміщеннями котельних, бойлерних, душових, під або над ними, під приміщеннями, де є трапи (овочевими та м'ясо-рибними цехами, мийними тощо), а також під житловими кімнатами.

Якщо підприємство розміщується в одноповерховому будинку, то склад картоплі та овочів треба розташовувати поруч з овочевим цехом або поблизу від нього, а якщо в багатоповерховому - то безпосередньо під овочевим цехом або поряд із підйомником. При проектуванні складів картоплі та овочів слід враховувати, що ці приміщення мають бути без доступу природного освітлення.

Комору сухих продуктів розташовують у групі складських приміщень. Якщо на підприєсмстві є кондитерський цех, то комору слід розташовувати поблизу нього або на першому поверсі. Приміщення для комори сухих продуктів повинно бути сухим, добре вентилюватись і мати природне освітлення, його треба ізолювати від приміщень із повітря.

1. Яке призначення торговельних приміщень на підприємствах громадського харчування?

3. Які особливості сучасних інтер'єрів торговельних залів ресторанів?

4. Чому технічні приміщення повинні мати самостійний вхід із вулиці?

5. Де розташовують камеру харчових відходів?

6. 3 якими виробничими цехами повинна сполучатися мийна кухонного посуду?

7. Де розміщують мийну столового посуду та приборів у ресторані та в їдальні?

8. На які групи підрозділяються приміщення підприємства громадського харчування?

9. Де краще розмістити овочевий та м'ясо-рибний цехи на підприємстві громадського харчування середньої потужності, якщо воно займає два поверхи?

10. Які фактори враховують при компонуванні виробничих приміщень?

11. 3 якими виробничими цехами підприємства повинен сполучатися гарячий цех?

13. Де може розташовуватися кондитерський цех на підприємстві громадського харчування?

14. Які вимоги ставляться до проектування відділень кондитерського цеху?

15. Де потрібно розташовувати групу складських приміщень на підприємстві громадського харчування?

16. Які вимоги ставляться до розташування охолоджуваних камер?

17. Де розташовують комору сухих продуктів на підприємстві ресторанного господарства?

При підготовці даних для рішення задачі можливі наступні помилки (див. таблицю).

№	Прояв помилкових дій	Причини і заходи для їхнього усунення
	Діагностичне повідомлення «Обмеження повинне бути числом, простим чи посиланням формулою з числовими значеннями» при заповненні вікна «Додавання обмеження» при введенні обмежень	1.У поле «Посилання на комірку» коштує неправильна адреса комірок. Повторите введення шляхом виділення комірок з адресою обмежень 2. У поле знаків знак = уведений із клавіатури. Повторите введення шляхом виділення знака =
	Діагностичне повідомлення «Пошук не може знайти придатного рішення» у вікні «Результати пошуку рішення»	1. Допущено помилки при формуванні моделі (8) - (10). Закрийте вікно і перевірте правильність виражень цільової функції і рівнянь зв'язку 2. Допущено помилки при заповненні листа вихідних даних. Закрийте вікно і перевірте правильність запису формул: а) в комірці F15 для цільової функції; для цього клацніть цю ячейку; у рядку формул повинний бути =СУММПРОИЗВ(B11:E13; У3:E5); б) в комірках F17, F18, F19для обмежень A, B, C (умов); для цього клацніть коміркуF17; у рядку формул повинний бути =СУМ (B3:E3).Аналогічно перевірте комірки F18, F19. в) в комірках F20, F21, F22, F23для обмежень I, II, III, IV (умов); для цього клацніть коміркуF20; у рядку формул повинний бути =СУМ (B3:B5).Аналогічно перевірте коміркиF21, F22, F23. 3. Допущено помилки при заповненні полів діалогових вікон. Закрийте вікно і перевірте правильність заповнення вікна «Пошук рішення» (див. рис. 9): а) чи коштує в полі цільових комірок правильна адреса (для задачі 1 адреса $F$15); б) чи коштує в поле «Змінюючи комірки» адреса комірок з перемінними (для задачі 1 адреса $B$3:$E$5); в) чи коштують у поле «Обмеження» правильні адреси лівих і правих частин обмежень (див. по рисунку)
	При виконанні команди Сервісне знаходимо команду Пошук рішення	Не встановлена команда. Варто вибрати команду Надбудови, і в діалоговому вікні, що відкрилося, поставити прапорець біля команди Пошук рішення; підтвердити, натиснувшиОК.
	При виконанні команди Сервіс\ Надбудови не знаходимо команду Пошук рішення	MS Excel інстальований не в повному обсязі. Переинсталлировать MS Excel
	При натисканні кнопки Виконати у вікніПошук рішенняне виводяться результати рішення	Перевірте, чи коштує мітка в рядку Зберегти знайдене рішення і чи виділений тип звіту Результати і натисніть ОК (див. рис. 10)