Копилка

НАДАЄ

ПРИЙМАЄ

П Р А В Е К С – Б А Н К

Лекція 6. Теорія типів і комбінаторна логіка

Базис термів

Приклади базисів:

{K,S} – мінімальний; {I,K,S}; {I,B,C,S}; {B,W,K}

Розкладання термів в базисі {K,S} для розглянутих вище комбінаторів:

B = S(KS)K;

W = SS(K(SKK));

C = S(BBS)(KK).

Визначення функцій, що реалізують характеристики деяких з базисних комбінаторів:

fun Ix = x;	Функція I реалізує комбінатор тотожності I
fun Kxy = x;	функція K - комбінатор-канцелятор K
fun Sxyz = xz(yz);	функція S - комбінатор-конектор S

тип a приписаний комбінатору X тоді і лише тоді, коли це твердження отримано з таких аксіом:

(FI) ||- #(I) = (a,a),

(FK) ||- #(K) = (a,(b,a)) = (a,b,a),

(FS) ||- #(S) = ((a,(b,c)), ((a, b)(a,c)))

і правила виводу

(F) якщо ||- #(X) = (a,b) и ||- #(U) = a,

то ||- #(XU) = b.

визначення функцій

fun Ix = x;

fun Kxy = x;

fun Sxyz = xz(yz);

Валюту від фізичних осіб на депозитні рахунки

валютні та гривневі кредити юридичним і фізичним особам під заставу нерухомості, автомобілів, цінних речей та іншого майна

вул. Кірова, 9/3, 289-34-67, 346-78-21

Ліцензія НБУ № 54

3.1.5.5 Службові листи

Службовий лист – поширений вид документації, один із способів обміну інформацією.

Службові листи належать до основних засобів встановлення офіційних, службових контактів між підприємствами, організаціями, установами, фірмами та закладами.

За функціональними ознаками службові листи поділяють на такі, що потребують відповіді, й такі, що її не потребують.

До листів, що потребують відповіді, належать: листи-прохання, листи-звернення, листи-пропозиції, листи-запити, листи-вимоги. До листів, що не потребують відповіді, належать: листи-попередження, листи-нагадування, листи-підтвердження, листи-відмови, супровідні листи, гарантійні листи, листи-повідомлення, листи-розпорядження.

Службові листи пишуть чи друкують на бланку або чистому аркуші паперу. Основні реквізити листа за державним стандартом такі:

- державний герб. Має бути розташований посередині бланка або ліворуч над серединою рядка з назвою організації;

Примітка. Інфінітив мусить мати лише закінчення -ти (здійснювати, виконувати, відповідати); закінчення -ть вживається лише у розмовній мові (і зрідка в художній літературі), для ділових текстів воно неприйнятне.

В українській мові дієслова третьої особи однини можуть утворювати паралельні - повні й короткі - форми знає і зна, питає і пита, буває і бува та ін. Обидві ці фор ми вживаються в розмовній мові, а звідси і в художніх текстах. В усіх інших текстах, у тому числі й у діловому, вибору немає: тут вживається лише повна форма: повідомляє, доручає, зазначає, вимагає та ін.

3 Писемне професійне мовлення

3.1 Правила складання професійних документів

3.1.1 Найважливіші риси, які визначають діловий стиль. Класифікація документів

Ділова сфера – одна з основних життєво необхідних галузей діяльності людства. Саме за допомогою ділових паперів, документів, листів встановлюються офіційні, службові, ділові, партнерські контакти між закладами, підприємствами, установами, державами, а також налагоджуються приватні стосунки між людьми.

Офіційно-діловий стиль – це мова ділових паперів. Це один з найдавніших стилів.

Найважливіші риси, які визначають діловий стиль:

- точність, послідовність і лаконічність викладу фактів, чіткість у висловлюванні;

- наявність усталених мовних зворотів, певна стандартизація початків і закінчень документів;

- наявність реквізитів, які мають певну черговість;

- лексика здебільш нейтральна, вживається в прямому значенні;

- текст ділиться на параграфи, пункти, підпункти;

- найхарактерніші речення – прості поширені.

Отже, тексти офіційно-ділового стилю вимагають точності формулювань, не припускають двозначності сприймання змісту.

Документ – це матеріальний об’єкт, що містить у зафіксованому вигляді інформацію, оформлений у заведеному порядку і має відповідно до чинного законодавства юридичну силу.

Документи виконують офіційну, ділову й оперативну функції, оскільки вони – писемний доказ, джерело відомостей довідкового характеру.

Оформлюють документи на папері, фотоплівці, дискеті, диску.

У практичній діяльності установ, організацій і підприємств найчастіше використовуються текстові документи, інформація яких фіксується рукописним чи машинописним способом.

Види документів класифікуються за такими ознаками:

- за найменуванням: заяви, листи, телеграми, інструкції, протоколи та інше;

- за походженням: службові й особисті;

- за місцем виникнення: внутрішні й зовнішні;

- за призначенням: організаційні, розпорядчі, інформаційні;

- за напрямком: вхідні й вихідні;

Внутрішню доповідну записку підписує той, хто її складає. Зовнішню оформляють на загальному бланку установи з підписом керівника.

Зразок документа (доповідної записки)

Генеральному директорові

кінофірми “Дніпро”

п. Малишеву В.С.

комерційного директора

Кольцова В.В.

Доповідна записка

Згідно з розпорядженням № 21 від 10.04.05 р. я був відряджений у м. Севастополь для укладення договору з Севастопольським військовим пароплавством про оренду двох крейсерних катерів, одного ракетоносця, одного авіаносця для зйомок фільму з робочою назвою “Відбиток часу”.

Доручення виконав. Уся замовлена військова техніка передається в оренду кінофірмі на період з 15.06 по 20.06.05 р.

Додаток: договір 27.04.05 р. № 37/78.

30.04.05р. (підпис В.В. Кольцова)

Пояснювальна записка з’ясовує зміст певних положень основного документа (плану, звіту, проекту тощо) або пояснює причини певного факту, вчинку, події. Оформляється аналогічно доповідній записці.

Зразок документа (пояснювальної записки)

Начальникові АТП 19017

п. Польовому А.І.

водія Пилипка С.М.

Пояснювальна записка

24.12.05 р. я виїхав на маршрут із запізненням у зв’язку з тим, що при виїзді в автопарку було виявлено неполадки в роботі автобуса, на усунення яких було затрачено 2 год. 30 хв.

25.12.05 р. (підпис С.М.Пилипка)

Доцільно починати текст довідки особистого характеру з поданням у називному відмінку прізвища, ім’я та по батькові особи, про яку подаються відомості. Не рекомендується вживати звороти типу «дійсно вчиться», «дійсно проживає», «цим повідомляємо» та ін.

Довідки, що направляються за межі установ, як правило, оформлюють на загальних бланках, а ті, що подаються за межі установ, - на чистих аркушах паперу формату А4 або А5 (залежно від обсягу тексту).

У довідці необхідно об’єктивно відображати стан справ, тому її складанню мають передувати ретельне збирання й перевірка повідомлень, зіставлення та аналіз добутих даних. У довідці можуть наводитися таблиці, додатки.

У деяких випадках довідку можуть підписувати особи, що склали її й відповідають за викладені в ній факти.

Зразок документу (довідки)

Довідка № 4

17.03.05

м. Київ

Коваленко Юрію Леонтійовичу в тому, що він працює вчителем фізкультури. Його посадовий оклад 700 грн. на місяць. Видано для подання до Інституту фізкультури.

Директор школи (підпис) О.С. Самойленко

Секретар (підпис) К.Г. Моторна

3.1.5.3 Доповідна та пояснювальна записка

Доповідна записка – документ, адресований керівникові даної чи вищої установи з інформацією про ситуацію, що склалася, про наявні факти, явища, про виконану роботу з висновками та пропозиціями автора.

Текст доповідних записок пишеться від руки або друкується.

Реквізити доповідної записки:

- адресат;

- прізвище, ініціали посадової особи та назва посади, назва виду документа (доповідна записка);

- заголовок (стислий зміст тексту);

- текст;

- додаток (якщо є);

- підпис;

- дата.

- за формою: стандартні (типові) і індивідуальні (нестандартні);

- за строками виконання: звичайні безстрокові, термінові і дуже термінові.

Звичайні безстрокові – це такі, які виконуються в порядку загальної черги. Для термінових установлений строк виконання. До дуже термінових належать документи, які мають позначення “дуже терміново”.

- за ступенем гласності: секретні, й несекретні (для службового користування). Секретні документи мають угорі позначку “секретно”. Розголошення змісту такого документа призводить до кримінальної відповідальності;

- за стадіями створення: оригінали, копії, виписки;

- за складністю: прості і складні;

- за строками зберігання: постійного, тривалого (понад 10 років) і тимчасового (до 10 років) зберігання;

- за технікою відтворення: рукописні та відтворені механічним способом.

Оригінал – це основний вид документа, перший і єдиний його примірник.

Копія – це точне відтворення оригіналу. Листуючись з підприємствами, установами й організаціями, у справах завжди залишають потрібні для довідок копії. Оригінали і копія мають однакову юридичну силу.

Коли треба відтворити не весь документ, а лише його частину, робиться виписка (витяг).

Якщо документ загублено, видається його другий примірник – дублікат. Юридично оригінал і дублікат рівноцінні.

Організація роботи з документами та діяльність щодо створення документів називається діловодством.

Формуляр документа.

Кожний документ складається з окремих елементів, які називаються реквізитами. Сукупність реквізитів, розташованих у певній послідовності на бланку, називається формуляром. Кількість реквізитів різна і визначається документом, його видом, змістом. Максимальна кількість реквізитів дорівнює 31 (наприклад: 1 - Державний Герб України; 2 – емблема організації; 3 – зображення нагород та інше).

Для документів з високим рівнем стандартизації друкарським або іншим способом виготовляють бланки, які містять трафаретний текст.

Бланк – друкована стандартна форма якогось документа з реквізитами, що містять постійну інформацію.

Трафаретний текст – це дослівне відтворення постійної інформації однотипної групи документів з пропусками для подальшого заповнення конкретного документа.

Основні правила оформлення документів:

а) назва установи – відтворюється на бланку в повному розгорнутому найменуванні;

б) назва документа – обов’язковий реквізит, який не проставляється лише у листах;

в) індекс, поштова адреса, номер телефону, факсу оформлюється відповідно до поштових правил;

г) дата – це обов’язковий реквізит усіх документів. Документ датується днем його підписання. До складу дати входять – число, місяць, рік, які проставляються в одному рядку трьома парами арабських цифр (12.07.01);

д) адресат. Листи, доповідні записки та інші документи адресуються до організації, службової або приватної особи;

е) підпис засвідчує законність документа. Підписує документ керівник установи, його заступник чи керівник структурного підрозділу. Підписується, як правило, перший примірник документа. Підпис ставиться праворуч під текстом через два-три рядки після його закінчення. Найменування посади пишеться ліворуч від прізвища;

є) печатка. Документи, які потребують особливого засвідчення, завіряються печаткою;

ж) резолюція – це напис службової особи на документі, що являє собою коротке рішення з приводу викладених у цьому документі питань. Резолюція складається з таких елементів: прізвища та ініціалів виконавця, якому передається документ, вказівки про порядок виконання документа, особистого підпису керівника, дати резолюції;

з) заголовок до тексту. Кожний службовий документ має заголовок, який відбиває головну ідею документа. Він друкується в лівому верхньому кутку під датою і номером документа (про додаткове видання “Російсько-українського словника”);

і) відмітка про наявність додатка. Якщо документ має додатки, то в лівому кутку під текстом з нового рядка зазначається: додаток на 2 арк. у 2 прим. (примірниках);

к) відмітка про надходження. Цей реквізит містить: скорочену назву організації, що надіслала документ, реєстраційний номер документа, дату його надходження. Відмітка робиться праворуч на нижньому полі першої сторінки документа за допомогою реєстраційного штампу.

При оформленні документів слід дотримуватись основних правил їх складання, це надає документові юридичної сили.

Текст документа

Основою службового документа є текст, який має чітко й переконливо відбивати причину і мету його написання.

Витяг з протоколу – один з наймасовіших видів документації, що надсилається (передається) окремим особам (підприємствам).

Реквізити: 1) номер відповідного документа; 2) назва засідання, наради; 3) дата; 4) порядок денний; 5) текст з цього питання; 6) назва виду документа (витяг з протоколу).

Зразок документа (витягу з протоколу)

Витяг з протоколу № 5

Засідання профспілкового комітету Інституту ядерної фізики НАН України від 11 березня 2005 року

2 Заслухали заяву Ю.І. Михайленка з клопотанням про виділення путівки до лікувально-профілактичного санаторію “Пуща-Водиця”.

УХВАЛИЛИ: виділити Ю.І.Михайленкові путівку до названого санаторію.

Оригінал підписали:

Голова засідання (підпис) Л.Р. Прокіпко

Секретар (підпис) Н.І. Братчик

3.1.5.2 Довідка

Довідка – це документ інформаційного характеру, що підтверджує факти з життя й діяльності окремих громадян і різні обставини діяльності установ, організацій, підприємств.

Довідка містить такі реквізити:

- назва відомства, установи (адресат);

- назва виду документа (довідка);

- дата;

- місце укладання;

- текст;

- підпис;

- печатка.

Довідка повинна об’єктивно відображати стан справ, тому її складання потребує ретельного відбору та перевірки відомостей, зіставлення й аналізу отриманих даних. У ній можуть наводитися таблиці, приєднуватися додатки.

Нижче занотовують питання та відповіді до них. Слова “УХВАЛИЛИ”, “ВИСТУПИЛИ”, “СЛУХАЛИ” треба писати (друкувати) великими літерами з нового рядка. Після них ставлять двокрапку.

Слово “УХВАЛИЛИ” пишуть після попереднього тексту великими літерами з нового рядка.

Якщо в ухвалі є різні за характером питання, то їх виділяють у групи, позначені арабськими цифрами.

Зразок документа (протоколу)

ПРОТОКОЛ № 10

12.12.04 р. м. Київ

зборів

орендного швейного об’єднання “Каштан”

Голова С.М. Руденко

Секретар А.М. Токарєв

Присутні:

Відсутні:

Порядок денний

1 Звіт з виробнично-фінансової діяльності підприємства за 2005 рік (інформація головного бухгалтера С.В. Марченка).

2 Затвердження складу комісії з питань контролю дисципліни (інформація заст. директора С.М. Руденка).

I СЛУХАЛИ:

С.В. Марченко доповів про порядок підготовки й складання річного звіту, про завдання працівників обліку.

ВИСТУПИЛИ:

Л.Я. Грищенко – вказав на необхідність ретельної підготовки матеріалів звіту.

Г.М. Коваль – запропонувала закінчити складання звіту до 10 січня 2005 року.

УХВАЛИЛИ:

1 Усім працівникам відділу обліку забезпечити своєчасну підготовку й високу якість матеріалів звітів про виробничо-фінансову діяльність об’єднання за 2005 рік.

2 Подати річний звіт не пізніше 10 січня 2005 року.

II СЛУХАЛИ:

С.М. Руденка – пропозиція включити до складу комісії 15 осіб.

УХВАЛИЛИ:

До 20.01.2006 року створити комісію з контролю дисципліни в об’єднанні в складі 15 осіб. Список додається.

ДОДАТОК: реєстраційний список на одній сторінці в одному примірнику.

Підпис (голова)

Підпис (секретар)

Текст поділяється на взаємозумовлені елементи: вступ, основну частину, закінчення. При складанні текстів документів слід дотримуватися таких правил:

а) текст викладають від третьої особи: комісія ухвалила, інститут просить…;

б) не вживати емоційно забарвлених слів;

в) уживати стійкі сполучення типу: відповідно до, згідно з, в порядку, з метою;

г) використовувати синтаксичні конструкції типу: доводимо до Вашого відома, у зв’язку з вказівкою, відповідно до Вашого прохання;

д) щоб не виявляти гостроти стосунків з партнером, активну форму дієслів слід заміняти на пасивну (Ви не висловили свої пропозиції – Вами не висловлені пропозиції);

е) вживати дієслівні конструкції у формі наказового способу: наказую, пропоную;

ж) використовувати скорочення слів, складноскорочені слова і абревіатури: р-н, обл., км;

з) віддавати перевагу простим реченням;

і) використовувати форми ввічливості за допомогою слів: шановний, високошановний, високоповажний.

3.1.2 Вимоги до професійних текстів: об’єктивність викладу, логіка, послідовність, повнота інформації, точність, лаконічність, стандартність

Текст - це головний елемент документа, який є джерелом певної інформації.

Текст - це мовний витвір, що відзначається завершеністю, смисловою та змістовою цілісністю, зв'язністю, який має структурну організацію (складається із заголовка і речень, абзаців) складових частин, об'єднаних різними типами лексичного, граматичного, логічного, стилістичного зв'язку і має певну цілеспрямованість.

Ознаки тексту: цілісність; зв'язність; структурна організація; завершеність.

Тема є основною ознакою і основною думкою тексту.

Як одиниця мовленнєвої діяльності текст складається з речень (основних одиниць комунікації спілкування) і є засобом відтворення зв'язного мовлення.

Речення - це основна одиниця синтаксису, що є інтонаційно оформленим смисловим і граматичним цілим, яке виражає окрему завершену думку. У формі речення виражається судження та інші форми мислення. При характеристиці речення і визначенні його видів беруться до уваги різні ознаки: мета висловлення, наявність (відсутність) емоцій мовця, відношення змісту речення до дійсності, будова, характер смислових і граматичних зв'язків та спосіб їх вираження.

До засобів, що забезпечують єдність змісту тексту, належать лексичний повтор, займенники і прислівники, антоніми, синоніми (контекстні синоніми), метафори, метонімії, перифрази, близькі за змістом слова, родові і видові назви, питальні риторичні речення.

Засобом вираження логічних відношень між частинами тексту служать вставні слова, що вказують на послідовність аргументів, речення із загальним значенням, слова із просторовим чи часовим значенням, називні речення, сполучники, частки, вставні слова.

Основні вимоги до тексту, яких необхідно дотримуватися при його складанні: достовірність, точність, повнота, стислість, пе­реконливість.

Тексти офіційно-ділового стилю вимагають документаційних підтверджень, точності формулювань, не припускають двозначності сприймання змісту.

Логічні елементи тексту: вступ, доказ, закінчення. Текстовий суб'єкт означає те, про що говориться в тексті. Текстовий предикат - це те, що говориться в тексті про текстовий суб'єкт. Текстовий суб'єкт і текстовий предикат виражаються цілими реченнями - одним, двома або кількома.

Зв'язок між реченнями тексту може бути послідовним, або ланцюговим, тому що певний елемент одного речення стає вихідним пунктом у наступних та паралельним, оскільки вони рівнозначні стосовно одного, яке вони конкретизують.

Текст простий, коли складається тільки із закінчення. Складний - якщо містить інші логічні елементи.

Готуючи текст документа вживайте такі вирази:

У зв'язку з...;

Згідно з...;

У порядку...;

З метою...;

Відповідно до...;

Потрібний для...

Доводимо до Вашого відома, що...;

Нагадуємо Вам, що...;

Підтверджуємо з вдячністю...;

У порядку надання матеріальної допомоги...;

У порядку обміну досвідом...;

У зв'язку з вказівкою...;

Відповідно до попередньої домовленості...;

Відповідно до Вашого прохання...

5 Дієприслівникові звороти вживати на початку речення:

Розглянувши...; Беручи до уваги...; Враховуючи...; Вважаючи...

3.1.5 Інформаційні документи

3.1.5.1 Протокол, витяг з протоколу

Протокол – документ колегіальних органів, у якому фіксується місце, час і мета проведення зборів, конференцій, засідань, нарад, обговорень тощо, склад присутніх, зміст доповідей, виступів, що заслухані, та ухвали з обговорюваних питань.

Протокол укладає офіційна, компетентна особа, що засвідчує той чи інший факт.

Групи протоколів:

- стислі, де фіксуються лише ухвали;

- повні, що містять, крім ухвал, виступи доповідачів та інших учасників зборів, нарад, засідань;

- стенографічні, де усі виступи записані дослівно.

Протокол має такі реквізити:

- назва виду документа (протокол);

- порядковий номер протоколу;

- назва зборів, конференції, засідання, наради, із зазначенням їх характеру (загальні збори, виробнича нарада, розширена нарада тощо);

- назва підприємства, організації;

- дата, місце проведення;

- кількісний склад учасників. Якщо учасників багато, то досить вказати кількість присутніх і додати до протоколу реєстраційний лист;

- посади, прізвища, ініціали керівників зборів, конференції, наради (голови, секретаря, членів президії);

- порядок денний. Питання мають бути сформульовані у називному відмінку;

- текст;

- перелік додатків до протоколу із зазначенням кількості сторінок;

- підписи керівників зборів, конференції, засідання чи наради (голови й секретаря).

Текст протоколу, складений на підставі виступів учасників, має бути стислим, точним, зрозумілим, лаконічним. Він складається з позицій відповідно до пунктів порядку денного. Позиції формулюються так: СЛУХАЛИ, ВИСТУПИЛИ, УХВАЛИЛИ.

Слово “СЛУХАЛИ” пишуть в одному рядку з цифрою, що позначає порядок питання, ставлять після нього двокрапку. Ініціали й прізвище доповідача треба писати з нового рядка в називному відмінку. Якщо наявний текст доповіді, це необхідно позначити виноскою “текст доповіді додається”.

Зразок документу (трудової угоди)

Трудова угода

м. Київ 12 квітня 2005 р.

Школа-інтернат № 12 в особі директора школи Кравченка Л.Б., що далі йменується “Замовник”, з одного боку, і Київська фабрика “Київвзуття” в особі головного інженера Берегового С.В., що далі йменується “Виконавець”, з другого боку, уклали угоду про таке:

1 Предмет угоди

1.1 Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов’язання виготовити 20 пар взуття шкіряного, 15 пар гумового до 12 червня 2005 р.

1.2 Розмір, форму й колір визначає Замовник, Виконавець виконує замовлення точно за вимогою.

1.3 Виконавець зобов’язується виготовити взуття доброякісно.

1.4 Замовник зобов’язується своєчасно прийняти й оплатити роботу.

2 Розмір і порядок оплати

2.1 За виконану роботу Замовник сплачує Виконавцеві десять тисяч (10 000) гривень.

2.2 Оплата здійснюється протягом двох днів від дня прийняття роботи.

3 Відповідальність сторін

3.1 Сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання покладених на них зобов’язань згідно з чинним законодавством.

4 Дострокове розірвання угоди

4.1 У разі порушення однією із сторін зобов’язань за угодою інша сторона має право розірвати її в односторонньому порядку.

5 Розв’язання суперечок

5.1 У разі виникнення суперечок за цією трудовою угодою вони розв’язуватимуся судовими органами того району, в якому мешкає Виконавець.

6 Юридичні адреси сторін

Замовник: Київ, бульв. Лесі Українки, 30

Виконавець: Київ, вул. М.Коцюбинського, 1

Директор школи-інтернату № 12 (підпис) Л.Б. Кравченко

Головний інженер

фабрики “Київвзуття” (підпис) С.В. Береговий

3.1.2.1 Оформлення сторінки

Документи оформлюють на папері форматом А4 (294х210) або А5 (146х210). Для зручності з обох боків залишають вільні поля.

На бланку друкується тільки перша сторінка документа, а наступні на чистих аркушах паперу. Якщо текст документа займає більше однієї сторінки, то на другу сторінку не можна переносити один підпис, на ній має бути не менш двох рядків тексту.

Нумерація сторінок. У документах, оформлених на двох і більше аркушах паперу, нумерація сторінок починається з другої.

Якщо текст документа друкується з одного боку аркуша, то номери проставляються посередині верхнього поля аркуша арабськими цифрами на відстані не менше 10 мм від краю. Слово “сторінка” не пишеться, а також біля цифр не проставляються ніякі позначення.

Якщо текст друкується з обох боків аркуша, то непарні – у лівому верхньому кутку аркуша.

Рубрикація. Це членування тексту на складові частини, графічне відокремлення однієї частини від іншої, а також використання заголовків, нумерації та ін. Рубрикація є зовнішнім вираженням композиційної будови ділового паперу. Ступінь складності рубрикації залежить від обсягу, тематики, призначення документа. Найпростіша рубрикація – поділ на абзаци. Абзац – це відступ управо у початковому рядку, яким починається виклад нової думки у документі, а також фрагмент тексту між двома такими відступами.

3.1.3 Документація щодо особового складу

3.1.3.1 Заява

Заява – це документ який містить прохання або пропозицію однієї чи кількох осіб, адресований установі або посадовій особі.

Заяви бувають від організацій, установ та особисті. Реквізити рекомендуються розташовувати в такій послідовності: праворуч пишеться назва організації та ПІБ керівника цієї організації; нижче у стовпчик – ПІБ, адреса того, хто подає заяву, тобто заявника; посередині рядка пишеться слово заява; з великої букви та з абзацу починається текст заяви, де чітко викладається прохання з коротким його обґрунтуванням; після тексту заяви ліворуч вміщується дата, а праворуч – підпис особи, яка писала заяву.

Заява пишеться від руки в одному примірнику. У заяві не прийнято вживати прийменник “від”.

Заяви складаються з таких реквізитів:

- адреса (назва організації або службової особи);

- відомості про заявника (прізвище, ім’я, по батькові (ПІБ); адреса, іноді - посада));

- назва виду документа (заява);

- текст;

- перелік додатків із зазначенням кількості сторінок;

- підпис автора;

- дата заяви.

Якщо заява адресується до тієї ж організації, де працює автор, не треба зазначати адресу, паспортні дані, а достатньо назвати посаду та місце роботи (структурний підрозділ).

Текст заяви має таку структуру:

- прохання;

- обґрунтування прохання (докази).

Заяви бувають прості та вмотивовані.

Зразок документа (заяви)

Генеральному директорові

заводу “Зоря”

п. Кравченку В.С.

Петренко Ольги Миколаївни

(мешкаю за адресою: 93000,

м. Рубіжне, вул. Миру, б.3

кв. 21, т. 5-10-82)

Заява

Прошу прийняти мене на роботу до відділу постачання та збуту на посаду начальника.

До заява додаю:

1) трудову книжку;

2) копію диплома;

3) особовий листок з обліку кадрів;

4) автобіографію.

14 липня 2005 р. (підпис О.М. Петренко)

- робочий час, де визначено умови роботи (неповний робочий день, погодинна робота, неповний робочий тиждень тощо);

- оплата праці та соціально-побутове забезпечення працівника;

- відповідальність сторін, вирішення суперечок;

- зміни, припинення та розірвання контракту;

- термін дії та інші умови контракту. Контракт може бути укладено на термін до 5 років, але не менше між на один рік.

Різниця між контрактом і трудовим договором:

- контракт укладають тільки на певний термін, а трудовий договір як на період виконання певної роботи, так і на невизначений термін;

- у контракті, на відміну від трудового договору, можуть визначатися додаткові підстави припинення та розірвання контракту, не передбачені чинним законодавством;

- за контрактом порядок надання працівникові відпустки та зарплати може визначатися на розсуд керівника, тоді як трудовий договір передбачає централізоване регулювання відпустки (за встановленим графіком);

- у контракті, на відміну від трудового договору, можуть застерігатися наслідки (додаткові гарантії та компенсації моральної та матеріальної шкоди) дострокового припинення контракту з незалежних від працівника причин.

3.1.4.3 Трудова угода

Трудова угода укладається між організацією й людиною, яка не працює в цій організації. Коли в організації чи установі бракує фахівців з певної галузі, вона залучає для виконання деяких видів робіт працівників з інших установ.

Трудова угода містить такі реквізити:

- назву документа;

- дату й місце його складання;

- перелік сторін, що уклали угоду;

- зміст угоди із зазначенням обов’язків виконавця і замовника;

- юридичні адреси сторін;

- підписи сторін;

- печатку підприємства або організації.

Трудова угода складається у кількох примірниках, один – виконавцеві, інші зберігаються у справах організації-замовника.

3 Замовник дає висновки про якість виконаної роботи до 1 березня 2005 року. У разі її позитивної оцінки Авторові до 1 березня 2005 року виплачується перша частина гонорару в розмірі 60 (шістдесят) гривень за друкований аркуш, друга частина – після реалізації видання. При порушенні Автором строків подання словника або у разі низької якості його підготовки, що мають засвідчити не менше 5 рецензентів, Замовник має право розірвати договір.

4 Після виплати Авторові гонорару єдиним власником словника стає Замовник, який дістає право видавати і перевидавати словник, сплачуючи при цьому Авторові 5 (п’ять) відсотків від реалізації видання.

Автор (особистий підпис)

Замовник (особистий підпис)

3.1.4.2 Контракт

Контракт – це особлива форма трудового договору, в якому термін його дії, права й обов’язки та відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організація праці працівника, умови розірвання договору встановлюються угодою сторін. Сторонами в контракті є підприємство (роботодавець) в особі керівника та працівник.

Положення про порядок укладання контрактів під час прийняття (наймання) на роботу працівників, затверджене Кабінетом Міністрів України від 19 березня 1995 р. № 170, визначає порядок укладання контрактів з працівниками незалежно від форми власності, виду діяльності та галузевої належності підприємства, установи.

Реквізити контракту такі:

- назва документа із стислим обґрунтуванням його призначення (на виконання обов’язків…, на управління підприємством тощо);

- дата і місце підписання;

- орган, що наймає керівника;

- посада, ПІБ того, кого наймають;

- текст;

- підписи сторін – укладачів контракту;

- печатка.

Структура тексту контракту:

- загальні положення;

- обов’язки сторін;

3.1.3.2 Характеристика

Характеристика – це документ, в якому дається оцінка ділових і моральних якостей працівника.

Характеристика, оформлена належним чином, вважається офіційним документом. Її видає адміністрація своєму працівникові (учневі, студентові, практикантові). Характеристики подаються при вступі до навчального закладу, оформленні відрядження на роботу за кордон, при атестаціях, представлені до нагород. Характеристики оформлюють на загальних бланках або чистих аркушах паперу форматом А4. Текст викладається від третьої особи. Документ видається на руки працівникові або надсилається до установи, підприємства, що його вимагали.

Характеристика складається з таких реквізитів:

- назва виду документа (характеристика);

- анкетні дані (прізвище, ім’я, по батькові, посада/вчений ступінь і звання, якщо вони є, рік народження, національність, освіта) – справа у стовпчик (кутове розташування анкетних даних), або посередині під назвою документа (центральне розташування анкетних даних);

- текст (розглядається ставлення до роботи, підвищення професійного та наукового рівня, стосунки у трудовому колективі, згадуються урядові нагороди, заохочення);

- висновки (зазначається призначення характеристики);

- дата складання;

- підпис відповідальної службової особи, печатка організації, що видала характеристику.

Зразок документа (характеристики)

Характеристика

Перекотиполе Івана Васильовича

1951 р. нар., заступника начальника

Управління міжнародних зв’язків

МЗС України, кандидата економічних наук

Пан Перекотиполе І.В. працює на посаді заступника начальника Управління міжнародних зв’язків Міністерства закордонних справ України з вересня 1993 року.

У червні1990 року закінчив навчання на факультеті міжнародних прав і відносин Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка, одержавши диплом за спеціальністю «Міжнародні економічні відносини».

З вересня 1991 по серпень 1994 року Іван Васильович працював у апараті Міністерства закордонних справ України радником з економічних питань.

У вересні 1993 року вступив на заочне відділення аспірантури при Київському державному університеті ім. Т.Г.Шевченка, яку закінчив у червні 1996 року, захистивши дисертацію на тему «Розвиток і становлення економіки в країнах Східної Європи». У червні 1996 року йому присвоєно науковий ступінь кандидата економічних наук.

Працюючи на посаді заступника начальника Управління міжнародних зв’язків МЗС України, п. Перекотиполе І.В. зарекомендував себе здібним, наполегливим, вимогливим керівником, завдяки чому досяг істотних успіхів у роботі.

Іван Васильович творчо застосовує в роботі свої знання та навички, вміє оперативно розв’язувати поставлені завдання. Постійно підвищує свій фаховий рівень. Досконало володіє англійською та італійською мовами, вивчає німецьку.

Неодноразово виїздив за кордон у складі урядових делегацій, де зарекомендував себе фахівцем високого рівня.

За успіхи у роботі п. Перекотиполе Івана Васильовича у серпні 1996 року нагороджено Почесною Грамотою Президента України.

Видано для подання до_______________________________________.

Дата

Міністр (підпис) В.С.Сологуб

Начальник управління (підпис) П.А.Загоруйко

3.1.3.3 Автобіографія

Автобіографія – це документ, у якому особа, яка його складає, подає опис свого життя та діяльності. Автобіографію складають у довільній формі. Усі відомості про себе викладають у розповідній формі від першої особи у хронологічній послідовності (з зазначенням місяця і року) і таким чином, щоб можна було скласти уявлення про життєвий шлях, кваліфікацію та громадську діяльність автора.

Основна вимога до цього документа – досягти вичерпності потрібних відомостей і лаконізму викладу. Кожне нове повідомлення починається з абзацу. Автобіографія зберігається в особовій справі.

Автобіографія складається з таких реквізитів:

- прізвище, ім’я, по батькові у родовому відмінку;

- дата, місце народження;

- відомості про навчання;

Відповідно до нормативних актів договори повинні мати такі реквізити:

- назва документу (договір);

- зазначення місця укладання й дати;

- вступну частину (точні й повні назви сторін, їх представників (ПІБ), повноваження, на підставі яких вони діють));

- зміст договору;

- термін виконання договору;

- кількісні та якісні показники продукції;

- зазначення ціни робіт (продукції) і загальної суми;

- порядок виконання роботи;

- порядок розрахунків між сторонами;

- додаткові умови до договору;

- вказівки на майнову відповідальність за повне або часткове невиконання договору;

- порядок і місце розв’язання суперечок;

- загальні терміни дії договору;

- юридичні адреси сторін, що укладають договір;

- власноручні підписи сторін;

- печатки установи або обох сторін, які укладають договір.

Договір вважають укладеним тоді, коли сторони дійшли згоди з усіх пунктів і відповідно оформили його письмово.

Зразок документу (договору)

Договір

21.02.2005р. м. Київ

Ми, що нижче підписалися, Васильченко Петро Іванович, доцент кафедри історії, і Грищук Микола Сергійович, студент 5 курсу історичного факультету, що далі йменується «Автор», з одного боку, і науково-інформаційне товариство «Пошук», що далі йменується «Замовник», в особі уповноваженого Геращенка Івана Степановича, який діє на підставі доручення № 58 від 2 січня 2004 року, з другого боку, уклали цей договір про таке:

1 Автор зобов’язується підготувати “Політологічний словник” обсягом 20 друкованих аркушів і передати його “Замовникові” до 1 грудня 2005 року.

2 Замовник оцінює замовлену роботу в розмірі 100 (сто) гривень за друкований аркуш, а також 5 відсотків від реалізації видання.

- підстава для складання;

- підпис керівника підприємства (установи).

Кожний пункт наказу починається з дієслова в наказовій формі (призначити, перевести, звільнити, оголосити), яке пишеться великими літерами. Після тексту розпорядчої частини зазначається підстава для його складання.

Зразок документа (наказу)

___________________________________________________________

(найменування підприємства, установи, організації)

Н А К А З

22.11.05 р. м.Луганськ № 45-3

1 ПРИЗНАЧИТИ:

1.1 Зайцеву Ірину Борисівну на посаду провідного економіста відділу економічного аналізу з 25 листопада 2005 року з посадовим окладом ____грн. на місяць.

Підстава: заява Зайцевої І.Б.

2 ПЕРЕВЕСТИ:

2.1 Григоренко Ганну Михайлівну, бухгалтера 2 категорії відділу економічного аналізу, на посаду економіста 1 категорії цього самого відділу, за її згодою, з посадовим окладом ____ грн. на місяць.

Підстава: заява Григоренко Г.М., згода керівників структурних підрозділів.

Керівник: _______________ (розшифровка)

підпис

3.1.4 Документи з господарсько-договірної діяльності

3.1.4.1 Договір

Договір – це письмова угода двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення господарських взаємовідносин. Договір може бути укладений між приватними особами й організацією чи між організаціями. Цивільний кодекс передбачає різноманітні типи договорів.

- відомості про трудову діяльність;

- відомості про громадську роботу;

- короткі відомості про склад сім’ї;

- дата і підпис автора.

Зразок документа (автобіографії)

Автобіографія

Миколайчука Артема Васильовича

Я, Миколайчук Артем Васильович, народився 15 січня 1962 р. в родині службовців у місті Києві.

З вересня 1969 р. до липня 1979 р. навчався в Київській середній загальноосвітній школі № 467, де й одержав атестат про повну середню освіту.

Після закінчення школи у 1979 році вступив на навчання до Житомирського будівельного технікуму, який закінчив у липні 1982 році, одержавши диплом техніка-технолога промислового будівництва.

З вересня 1982 р. до серпня 1983 року працював техніком на підприємстві «Київміськбуд-1».

У серпні 1983 року вступив на юридичний факультет Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка за спеціальністю «Правознавство», який закінчив у червні 1988 року, одержавши диплом юриста-правознавця.

З липня 1988 по липень 1996 р. працював юрисконсультом на Київському виробничому об’єднання «Граніт».

У квітні 1990 року одружився. Дружина – Миколайчук (Марченко) Галина Степанівна, 1968 року народження, працює вчителькою молодших класів у Київській середній загальноосвітній школі № 21. Маю доньку – Миколайчук Олену Артемівну, 1992 року народження.

У збройних силах не служив, оскільки під час навчання в університеті проходив підготовку на військовій кафедрі (лейтенант запасу).

Ні я, ні мої рідні засудженими та під слідством не були.

Паспортні дані: серія ХІХ-МА, № 456732, виданий МВС Одеського району м.Києва 24.04.78 р.

Прописаний та мешкаю за адресою: 2521134, Київ, вул. Леніна, б.14, кв.13.

12 серпня 2005 р. (підпис А.В. Миколайчука)

3.1.3.4 Резюме

Резюме – це документ, в якому подаються короткі відомості про навчання, трудову діяльність та професійні успіхи й досягнення особистості, яка його складає.

Взагалі не встановлено якихось суворих вимог щодо розташування реквізитів резюме, але одним з найпоширеніших є зразок, коли подається:

- назва документа;

- ПІБ особи, яка складає резюме;

- мета складання резюме;

- досвід роботи;

- освіта;

- знання мов;

- контактний телефон.

Основна вимога до такого документа – вичерпність потрібних відомостей і лаконізм викладу.

У фірмах, агенціях, установах зазвичай здійснюється комп’ютерне вивчення резюме, що полягає у виділенні головних (стрижневих) слів: назв компаній, фірм, посад, стажу роботи, здобутої освіти. Комп’ютер “переглядає” резюме кожного із претендентів на вакантну посаду й відповідно до кількості знайдених стрижневих слів надає йому певний порядковий номер. Аби досягти успіху, під час складання резюме рекомендується дотримуватись таких правил:

- формулюйте свою мету зрозуміло, чітко, дохідливо;

- намагайтеся вживати якомога більше фахових слів, що відповідають посаді, яку ви хочете обійняти. Під час комп’ютерного вивчення дієслова не читаються, а враховуються іменники, що є назвами посад та професійні терміни;

- для кожного конкретного конкурсу складайте окреме резюме;

- намагайтеся не вживати такі слова, як “я”, “ми”. Замість них уживайте на початку речення активні дієслова;

- не надсилайте своєї фотокартки, якщо цього спеціально не передбачено;

- для друку резюме використовуйте якісний папір стандартного розміру (ні в якому разі не крейдяний).

Якщо ви обіймаєте не надто високу посаду, то під час написання резюме краще зосередитися на великому досвіді роботи й набутих навичках.

Із тексту резюме має вимальовуватися образ автора – досвідченого, надійного, чесного працівника.

Зразок документа (резюме)

Резюме

Іваненко Ольга Петрівна

Мета: заміщення вакантної посади літературного редактора, коректора.

Досвід роботи: з квітня 1999 року працюю на посаді літературного редактора тижневика “Київські Відомості”.

Маю досвід: 1) редагування авторських і перекладених текстів російською та українською мовами; 2) редагування наукових текстів; 3) редагування текстів, що пов’язані зі сферою економіки та банківської діяльності.

За час роботи у тижневику оволоділа технікою формування газетних шпальт.

На замовлення Народного Союзу редагувала перекладену з англійської мови книжку “Сучасний політик. Практичний посібник політичного діяча” (книжка вийшла друком у Києві 1998 році).

З вересня 1997 року працювала старшим лаборантом кафедри української літератури Національного педагогічного університету імені М.Драгоманова.

Маю публікації в журналах та наукових збірниках.

Освіта: 1992-1997 р. – навчання на філологічному факультеті Національного педагогічного університету імені М.Драгоманова. Кваліфікація: вчитель української мови та літератури.

Знання мов: вільно володію англійською, французькою мовами.

Контактний телефон: [phone].

3.1.3.5 Накази щодо особового складу

Наказ – це розпорядчий документ що видається керівником установи. Накази з особового складу регламентують прийняття на роботу, звільнення, переміщення працівників, відрядження, відпустки, різні заохочення.

Реквізити наказу:

- назва підприємства або установи, що видає наказ, або назва посади керівника;

- назва виду документа (наказ);

- назва місця видання наказу;

- номер;

- дата підписання;

- короткий зміст наказу (заголовок);

- текст наказу;

Существует возможность перенесения нескольких объектов из разных частей одного или нескольких документов и вставки их единой группой в другое место документа с помощью копилки. Копилка накапливает объекты в виде элементов автотекста, так что их можно использовать для вставки неоднократно. Для изменения набора объектов в копилке необходимо ее предварительно очистить.

1 Выделите текст или рисунок, который следует поместить в копилку, а затем нажмите клавиши CTRL+F3. Повторите этот шаг для каждого объекта, который следует поместить в копилку.

2 Установите курсор туда, куда следует вставить содержимое копилки.

3 Для вставки содержимого копилки с ее одновременной очисткой нажмите клавиши CTRL+SHIFT+F3.

Для вставки содержимого копилки без ее очистки, выберите команду Автотекст в меню Вставка, а затем — команду Автотекст, после чего из списка элементов автотекста выберите Копилка, а затем нажмите кнопку Вставить.

Для просмотра содержимого копилки выберите команду Автотекст в меню Вставка, а затем — команду Автотекст, после чего из списка элементов автотекста выберите Копилка. Содержимое копилки появится в поле Образец.

Дата добавления: 2014-01-07