Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Класифікація системи показників плану роботи рухомого складу

Для характеристики роботи рухомого складу, визначення потреби в матеріальних, грошових і трудових ресурсах, розрахунку потрібних парків вагонів і локомотивів застосовують об'ємні (кількісні) і якісні показники.

Об'ємні показники експлуатаційної роботи можна підрозділити на три групи: показники, що відбивають виконані цикли роботи; пробіги рухомого складу; витрати часу вагонами і локомотивами. До показників першої групи відносять: кількість навантажених вагонів, кількість прийнятих вагонів з інших залізниць чи дирекцій і здачі їх на інші залізниці чи дирекції сума навантажених і прийнятих від сусідніх залізниці чи дирекцій навантажених вагонів характеризує роботу залізниці або дирекції. Робота станцій визначається не тільки числом навантажених вагонів, але і числом вивантажених і перероблених транзитних вагонів.

До показників другої групи відносять пробіги вагонів і локомотивів. Пробіг вагонів виміряється вагоно-кілометрами і підрозділяється по видах руху, типах вагонів і стану (навантажене, порожнє). Це — один з найважливіших показників, що визначають витрати вагонного господарства на перевезення. Пробіг локомотивів обчислюють у локомотиво-кілометрах. Підрозділяється він по роду тяги, виду руху і виконуваній роботі. Для характеристики роботи локомотивів застосовують показник тонно-кілометри брутто, обумовлений по виду руху і роду тяги. Також як самостійний кількісний показник, розраховують поїздо-кілометри.

До показників третьої групи відносять вагоно-години і години, по яких визначають необхідні парки вагонів і локомотивів. Розраховують ці показники по виду руху, роду й елементам перевізного процесу.

На об'ємні показники експлуатаційної роботи впливають розміри і характер перевізної роботи, а також рівень експлуатаційної роботи, що характеризується якісними показниками використання рухомого складу.

Якісні показники експлуатаційної роботи відбивають рівень організації праці колективів, технологічні параметри виробництва, а також технічні й управлінські характеристики, ступінь освоєння науково-технічного прогресу. Їх можна підрозділити на наступні групи:

1. Показники використання рухомого складу по потужності і вантажопідйомності вагонів і силі тяги локомотивів:

– середня вага потяга (брутто і нетто);

– середнє навантаження вагонів (статичне і динамічне).

2. Показники використання рухомого складу в часі:

– швидкості руху потягів, локомотивів (дільнична, технічна);

– середній час простою вагонів на вантажних і технічних станціях;

– середній час простою локомотивів у депо;

– середньодобові пробіги вагонів і локомотивів.

3. Показники, що відбивають частку непродуктивної роботи рухомого складу:

– коефіцієнти порожнього пробігу вагонів;

– ряд коефіцієнтів допоміжного пробігу локомотивів (одиночне слідування, простої).

4. Узагальнюючі синтетичні і якісні показники:

– повний час обороту вагонів, локомотивів;

– середньодобова трудомісткість (продуктивність вантажного вагона і поїзного локомотива).

Якісні показники використання вантажних вагонів

1. Статичне навантаження вантажного вагона Рст показують, яке кількість вантажу приходиться в середньому на 1 вагон при навантаженні, і визначається як відношення кількості занурених тонн до кількості занурених вагонів:

(5.1)

2. Динамічне навантаження навантаженого вагона Ргрдин показують, яке кількість тонн вантажу приходиться в середньому на 1 навантажений вагон на всьому шляху його проходження, і визначається як відношення вантажообігу до пробігу навантажених вагонів:

(5.2)

Якщо вагони з більшим навантаженням випливають на більш далекі відстані, чим малонагруженные, то динамічне навантаження навантаженого вагона буде більше статичної, і навпаки.

3. Динамічне навантаження вагона робочого парку Ррабдин показують середню кількість вантажів, що знаходяться у вагоні робочого парку на всьому шляху його проходження, визначається відношенням вантажообігу нетто до загального пробігу вантажних вагонів:

(5.3)

4. Коефіцієнт порожнього пробігу вагонів а визначають як відношення порожнього пробігу вагонів до загального пробігу або як відношення порожнього пробігу вагонів до навантаженого:

(5.4) (5.5)

5. Оборот вантажного вагона Ов характеризує тривалість одного виробничого циклу роботи вантажного вагона від моменту навантаження до моменту наступного навантаження. У межах дороги і відділення велика частина вагонів не робить повного циклу роботи, але розрахунок обороту вагона здійснюють на всіх дорогах і відділеннях. Час обороту виражають у добі або годинник і розраховують по об'ємній формулі — як відношення робочого парку до роботи мережі:

(5.6)

або аналітично, як сума окремих його елементів. У найпростішому випадку, час обороту вагона розчленовується на три елементи:

(5.7)

де час перебування вагона на ділянках Хмар = Тдв + Тпр ст = Rп/Vуч

час перебування вагона в русі

У свою чергу, Rп — повний рейс вагона (відстань, пройдена вагоном за час повного обороту); повний рейс складається з навантаженого і порожнього:

(5.8)

де Vт — технічна швидкість.

Час перебування вагона на проміжних станціях

Час перебування вагона під вантажними операціями:

(5.9)

 

(5.10)

де Км — коефіцієнт місцевої роботи (число вантажних операцій з вагоном за оборот);

tгр — середній час простою під одною вантажною операцією. Час перебування вагона на технічних станціях

(5.11)

де Ктех - число технічних станцій, прохідних за оборот;

tтех - середній простій вагона на одній технічній станції;

Lм - вагонне плече (середня відстань між технічними станціями).

Може бути виділений час на технічних станціях з переробкою і без переробки:

- с переробкою:

(5.12)

де Lм — маршрутне плече (середня відстань між технічними операціями з переробкою);

Кс/птех — кількість технічних станцій з переробкою, прохідних вагоном за оборот;

tс/птех — середній простій вагона на технічній станції з переробкою;

- без переробки:

(5.13)

tб/птех -середній простій вагона на технічній станції без переробки.

Відповідно до виділених елементів обороту вагона для його розрахунку можуть бути використані трьох-, чотирьох- і пятичленные формули:

(5.14)

6. Середньодобовий пробіг вантажного вагона 5у характеризує расстояння, пройдене вагоном робочого парку в навантаженому і порожньому станах у середньому в добу:

(5.15) (5.16)

 

7. Середньодобовий корисний пробіг вантажного вагона 8піл характеризує пробіг вантажного вагона в навантаженому стані за добу повного обороту:

(5.17)

8. Продуктивність вантажного вагона Fв характеризує вантажообіг нетто, виконуваний одним вагоном у середньому за добу:

(5.18)

Якісні показники використання пасажирських вагонів:

1. Населення вагона рн показує, яке кількість пасажирів знаходиться в середньому в пасажирському вагоні на всьому шляху його проходження, і визначається як відношення пасажирообороту до пробігу пасажирських вагонів:

(5.19)

2. Оборот складу — час від моменту відправлення пасажирського складу в рейс зі станції приписки до відправлення в наступний рейс із цієї ж станції.

3. Середньодобовий пробіг складу – відстань, пройдена пасажирським потягом у середньому за добу. Визначається як відношення пробігу пасажирських складів до числа складів або розподілом подвоєної довжини маршруту проходження складу на оборот складу.

4. Продуктивність пасажирського вагона — середня кількість пасажиро-кілометрів, що приходяться на 1 пасажирський вагон експлуатованого парку.

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Планування якісних показників роботи. Планування й економічне регулювання роботи рухливого складу у вантажному русі | Якісні показники використання локомотивів
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-06; Просмотров: 1223; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.