Особливості обліку господарських операцій банку за принципом нарахування

Принцип нарахування є основоположним принципом побудови міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та підготовки фінансової звітності всіма господарюючими суб'єктами.

Принцип нарахування базується на трьох загальних правилах:

1.Доходи визнаються в тому періоді, коли вони зароблені.

2.Витрати визнаються за той період, в якому вони були понесені.

3.Період, коли фактично було отримано гроші (дохід) або сплачено грошові кошти (витрати), до уваги не береться.

Найвагоміша перевага обліку за методом нарахування — це приведення до відповідності доходів та витрат, завдяки чому фінансова звітність відбиває реальні результати фінансово-господарської діяльності банку. Отже, основа нарахування впливає на фінансову звітність, а саме:

• операції та події визнаються в міру того, як вони проводяться або відбуваються;

• право на отримання грошових коштів або інших фінансових ресурсів визнається як актив у балансовому звіті;

• зобов'язання зі сплати грошових коштів або надання послуг визнаються як зобов'язання в балансовому звіті;

• доходи та витрати у звіті про фінансові результати визнаються за відповідний період.

Метод нарахування ґрунтується на двох концепціях. Перша — концепція визнання доходу, друга — концепція відповідності, яка полягає ось у чому:

- якщо грошові кошти отримано в попередній період, доходи визнаються з відстрочкою; зобов'язання, що являє собою доходи майбутніх періодів, вноситься до балансового звіту;

- якщо грошові кошти отримано у наступному обліковому періоді, то доходи визнаються в тому періоді, в якому вони зароблені. Нарахована сума доходів як актив вноситься до балансового звіту, а доходи визнаються у звіті про фінансові результати.

Концепція відповідності дає змогу з'ясувати, які видатки треба визнати як витрати звітного періоду. При цьому:

• грошові кошти, сплачені протягом звітного періоду, є витратами майбутніх періодів і обліковуються як актив у балансовому звіті;

• витрати, що фактично понесені у поточному періоді, але будуть сплачуватися в наступних періодах, обліковуються у балансовому звіті як зобов'язання, а водночас визначаються у звіті про фінансові результати.

Принцип нарахування, як основоположний у процесі побудови міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, узгоджено з іншими принципами бухгалтерського обліку та звітності; Це насамперед безперервність діяльності (принципи установи, що працює); стабільність правил бухгалтерського обліку; обачливість; дата операції, окреме відображення активів та пасивів, прийнятість вхідного балансу; перевага змісту над формою, оцінка; відкритість; консолідація; суттєвість.

Контрольні питання:

1. Які вимоги ставляться до системи бухгалтерського обліку комерційного банку?

2. Які елементи включаються до методу бухгалтерського обліку?

3. Що включають в себе активи, зобов’язання та капітал банку?

4. В яких межах коливається частка капіталу в балансі банку?

5. Які види ліквідності розглядає Інструкція НБУ "Про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків"?

6. На яких правилах базується принцип нарахування?

ТЕМА 2 ОБЛІК КАПІТАЛУ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ

Мета: розкрити зміст та структуру капіталу, порядок та облік формування статутного фонду банківської установи, облік розрахунків з акціонерами, методику обліку результатів поточного року.

ПЛАН:

2.1 Бухгалтерська оцінка капіталу банку. Структура капіталу.

2.2 Облік операцій з формування статутного фонду банку.

2.3 Облік операцій за розрахунками з акціонерами.

2.4 Відображення в обліку результатів поточного року.

Література: [2], [3], [5].

Дата добавления: 2014-01-06