Облік факторингових операцій

Факторинг – кредитна операція, за якою банк купує у клієнта право на стягнення його дебіторської заборгованості. Йдеться про придбання платіжних документів за продану продукцію або надані послуги за узгодженою ціною.

У факторинговій операції здебільшого беруть участь три сторони:

- дебітор – покупець товарів чи послуг клієнта;

- клієнт, котрий продає банку свою дебіторську заборгованість;

- банк, який купує дебіторську заборгованість клієнта і надає додаткові послуги за цією факторинговою операцією.

Факторинг оформляється спеціальною угодою між банком і клієнтом. Розрізняють конвенційний та конфіденційний факторинг. Конвенційний факторинг характерний тим, що дебітор повідомляється про придбання банком його фінансових зобов'язань. Відповідні платежі дебітор спрямовує безпосередньо до банку. За конфіденційного факторингу дебітор не повідомляється про придбання банком його зобов'язань. Тому відповідні платежі дебітор спрямовує безпосередньо на поточний рахунок клієнта. При цьому клієнт здійснює розрахунки з банком самостійно.

При укладенні факторингової угоди клієнт передає банку розрахункові або платіжні документи на продані ним дебітору товари або надані послуги. Банк ці документи за відповідними рахунками позабалансом:

Д-т 9800 Розрахункові документи за факторинговими операціями

К-т Контррахунок.

Куплена дебіторська являє собою зобов'язання банку щодо оплати ним дебіторської заборгованості клієнта. Тому на дату укладення факторингової угоди відповідні зобов’язання обліковуються за номінальною вартістю позабалансом як зобов’язання з кредитування, які надані клієнту. Це супроводжується таким бухгалтерським проведенням:

Д-т 9100 Зобов'язання з кредитування, які надані клієнтам

К-т 9900 Контррахунок.

При проведенні факторингової операції банк надає клієнту аванс щодо купленої дебіторської заборгованості. Авансовий платіж здійснюється банком у вигляді фіксованого проценту або частини дебіторської заборгованості. На дату перерахування коштів на рахунок клієнта здійснюється бухгалтерське проведення.

Д-т 2030 Рахунки суб'єктів господарської діяльності за факторинговими операціями

К-т Поточний рахунок клієнта, кореспондентський рахунок

Одночасно аванс відображається відповідним проведенням позабалансом як зменшення зобов'язань банку перед клієнтом:

Д-т 9900 Контррахунок

К-т 9100 Зобов'язання з кредитування, які надані клієнтам.

Платежі, які одержано банком від дебітора в рахунок оплати дебіторської заборгованості, відображається як зменшення залишку несплаченої дебіторської заборгованості:

Д-т 2600, 1200 (Поточний рахунок дебітора, кореспондентський рахунок НБУ)

К-т 2030 Рахунки суб'єктів господарської діяльності за факторинговими операціями.

На дату розрахунків, яку вказано у факторинговій угоді, банк здійснює оплату купленої дебіторської заборгованості. Ця операція відображається:

Д-т 2030 Рахунки суб'єктів господарської діяльності за факторинговими операціями.

К-т 1200, 2600 (Кореспондентський рахунок у НБУ, поточний рахунок клієнта).

Якщо дебітор затримує оплату відповідна сума неоплаченої дебіторської заборгованості переноситься на рахунок простроченої заборгованості за факторинговими операціями.

Д-т 2037 Прострочена заборгованість за факторинговими операціями.

К-т 2030 Рахунки суб'єктів господарської діяльності за факторинговими операціями.

Факторингові операції мають значну ступень ризику. Тому банк має створювати за даними операціями відповідні резерви.

Списання сумнівної дебіторської заборгованості здійснюється за рахунок резерву, створеного під відповідну факторингову операцію. При цьому сума списаної безнадійної заборгованості переноситься на позабаланс. З поліпшенням фінансового стану дебітора за рішенням керівництва банку дебіторська заборгованість може знову буде перенесена на рахунок сумнівної заборгованості. При отриманні коштів в оплату дебіторської заборгованості зазначена сума спрямовується на зменшення відповідного резерву.

Банк отримує комісію за надані факторингові послуги. Отримана комісія обліковується на базі принципу нарахування і відображається за рахунком комісійного доходу від розрахунково-касового обслуговування клієнтів на дату підписання факторингової угоди.

Банк також отримує дохід у вигляді процентів за наданий клієнту аванс. Процентний дохід визначається на основі принципу нарахування. Проценти нараховуються з дати фактичного надання коштів клієнту до дати розрахунків. Проценти за аванс обліковуються за рахунком процентних доходів за факторинговими операціями (№ 6023).

Дата добавления: 2014-01-06