Аналіз беззбитковості проекту

Тести

Контрольні запитання

КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ

1. Розкрийте сутність поняття “проектний ризик”.

У чому полягає різниця між поняттями “невизначеність” і “ризик” в проекті?

Які класифікаційні ознаки проектного ризику ви знаєте?

Дайте характеристику різним видам ризику в проекті.

Що означає оцінка ризику проекту?

6. Які завдання поставлені перед аналізом проектного ризику?

7. Назвіть методи аналізу та прогнозування проектних ризиків і невизначеності, які ви знаєте.

8. У чому полягає сутність аналізу чутливості проектного ризику?

9. Розкрийте зміст аналізу сценаріїв проект­ного ризику.

10. Як здійснюється розрахунок ризиків при використанні методу експертних оцінок?

11. Які Ви знаєте методи зниження ризиків?

12. Охарактеризуйте сутність хеджування як методу зниження ризику проекту.

13. Розкрийте сутність страхування як методу зниження ризику проекту.

1 Небезпекою небажаних відхилень від очікуваних станів у май­бутньому, із розрахунку яких приймаються рішення в теперіш­ньому, є:

а) невизначеність; ^:

б) проектний ризик;

в) інвестиційний ризик.

2. Походження ризиків пов'язане і:

а) неоднозначністю майбутнього, невизначеністю багатьох процесів і подій;

б) неоднозначністю процесів і подій, що відбувалися у минулому;

в) неоднозначністю дій керівництва проекту.

3. До групи проектного ризику залежного від місця прояву відносять:
а)ризик основного виробництва;

б) зовнішні та внутрішні;

в) соціальні і політичні;

г) ризики зупинки.

4. До групи проектного ризику залежно від стосунків із приводу
використання цінностей у процесі здійснення діяльності за
проектом відносять:

а) зовнішні та внутрішні;

б) ризики допоміжних виробництв;

в) ризики відповідальності учасників проекту;

г) галузеві ризики.

5. За тяжкістю прояву проектні ризики бувають:

а) ризики випадкових подій;

б) економічні;

в) ризики, що викликають банкрутство;

г) ризики, що швидко проявляються.

6. За регулярністю проектні ризики бувають:

а) систематичні та несистематичні;

б) економічні та політичні;

в) помірні та сильні;

г) контрольовані та неконтрольовані.

7. За ступенем контролю проектні ризики бувають:

а) систематичні та несистематичні;

б) економічні та політичні;

в) помірні та сильні;

г) контрольовані та неконтрольовані.

8. За часом прояву проектні ризики бувають:

а) майбутні та ретроспективні;

б) економічні та політичні;

в) помірні та сильні;

г) контрольовані та неконтрольовані.

9. За ступенем передбачуваності проектні ризики бувають:

а) майбутні та ретроспективні;

б) економічні та політичні;

в) помірні та сильні;

г) непередбачувані ризики.

10. За формою впливу проектні ризики бувають:
а) майбутні та ретроспективні;

б) економічні та політичні;

в) помірні та сильні;

г) ризики прямих і непрямих збитків.

12. До групи проектного ризику залежно від джерела виникнення відносять:

а) зовнішні та внутрішні;

б)ризики допоміжних виробництв;

в) ризики відповідальності учасників проекту;

г) галузеві ризики.

14. За складністю проектні ризики бувають:

а) систематичні та несистематичні;

б) економічні та політичні;

в) помірні та сильні;

г) локальні та сукупні.

15. 3а характером причин, що їх викликають, проектні ризики бу­вають:

а) систематичні та несистематичні;

б) економічні та політичні; ^:

в) ризики випадкових подій та злочинних дій;

г) контрольовані та неконтрольовані.

16. За рівнем прояву проектні ризики бувають:

а) майбутні та ретроспективні;

б) економічні та політичні;

в) помірні та сильні;

г) контрольовані та неконтрольовані.

17. За інтенсивністю прояву проектні ризики бувають:

а) майбутні та ретроспективні;

б) економічні та політичні;

в) помірні та сильні;

г) що швидко й помірно проявляються.

18. За можливістю страхування проектні ризики бувають:

а) ризики, що страхуються та не страхуються;

б) економічні та політичні;

в) помірні та сильні;

г) ризики прямих і непрямих збитків.

19. Відхилення від діяльності або обставин, що спричиняють ри­
зик, є сутністю методу зниження ризику:

а) запобігання ризику;

б) передача ризику;

в) скорочення ризику;

г) утримання від ризику.

20. Проведення власних спеціальних заходів для обмеження роз­міру ризику є сутністю методу зниження ризику:

а) запобігання ризику;

б) передача ризику;

в) скорочення ризику;

г) утримання від ризику.

21. Угоду про продаж або купівлю ф’ючерсного контракту до визначеної дати за обговореною ціною, з оплатою покупцем відповідної премії називають:

а) опціон;

б) контракт;

в) ф’ючерс;

г) не приведена вірна відповідь.

23. Відносинами із захисту майнових інтересів при наставанні страхових подій за рахунок грошових фондів, страхових внесків є:

а) страхування ризику;

б) передача ризику;

в) скорочення ризику;

г) хеджування.

24. Переклад відповідальності за ризик на іншу сторону є сутністю методу зниження ризику:

а) запобігання ризику;

б) передача ризику;

в) скорочення ризику;

г) хеджування.

Аналіз беззбитковості є популярною методикою, яка широко використовується для аналізу співвідношення між обсягом про­дажу та прибутковістю. Усі показники беззбитковості мають спіль­ну мету: необхідно отримати відповідь на запитання, наскільки погано повинні йти справи з продажем товару, щоб проект почав завдавати збитків.

Визначення точок беззбитковості виробництва є найбільш поширеним методом визначення допустимого обсягу виробництва. Основними цілями аналізу беззбитковості є:

- оцінка структури затрат за проектом та можливість управління затратами;

- визначення раціональності обраного масштабу виробництва та допустимі можливості зменшення обсягів виробництва;

- аналіз передбачуваної ціни на продукцію проекту в порівнянні з тими цінами, які можуть складатися на ринку;

- визначення запасу фінансової міцності проекту при коливанні обсягу виробництва.

В проектному аналізі розрізняють грошову, бухгалтерську і фінансову точки беззбитковості. Вони визначаються на певний часовий період: рік, квартал і т. п.

Визначення беззбитковості проекту базується на різниці в залежності постійних та змінних витрат від обсягу виробництва і реалізації продукції. За визначенням змінні витрати змінюються разом зі зміною обсягу випуску продукції і дорівнюють нулю, якщо обсяг випуску дорів­нює нулю. Наприклад, прямі витрати на оплату праці та витрати матеріалів завжди залежать до змінних витрат. Це легко пояснити, бо якщо завтра припиниться виробництво, то витрати на заробітну плату та матеріали будуть відсутні. Припустимо, що середні змінні витрати (змінні ви­трати на одиницю продукції) мають постійну величину. Це озна­чає, що загальні змінні витрати (ЗВ_з) дорівнюватимуть витратам на одиницю (а_з), помноженим на кількість продукції (V). Інакше кажучи, співвідношення між загальними змінними витратами, ви­тратами на одиницю продукції та кількістю продукції (V) мо­же бути виражено так:

загальні змінні витрати = кількість продукції * змінні витрати на одиницю продукції

:

ЗВ_з = (а_з) * V (8.1)

Постійні витрати не змінюються протягом певного часу. Тобто на відміну від змінних витрат, вони не залежать від обсягу продукції, яка виробляється протягом певного періоду часу (в усякому разі, від обсягу продажу продукції певного асортименту).

Наприклад, витрати на використання і ремонт виробничого обладнання, освітлення та опалення виробничих приміщень, заробітна плата керівників та службовців підприємства належать до постійних витрат протягом певного періоду часу. Звичайно, постійні витрати не є постійними назавжди. Вони є постійними тільки протягом певного періоду, скажімо місяця або кварталу. За цей час може змінитися парк виробничих машин або рівень оплати праці керів­ників. Загальні витрати (В) для даного обсягу виробництва продук­ції є сумою змінних витрат (ЗВ) та постійних витрат (ПВ):

В = ЗВ +ПВ, грн. (8.2)

Підставивши сюди значення загальних змінних витрат з формули (7.1), отримаємо

В = а_з * V + ЗП, грн. (8.3)

Дохід від реалізації продукції в залежності від її обсягу визначається

Д = Ц * V, грн. (8.4)

де Ц – прогнозна ціна одиниці продукції проекту, грн. / од.

В точці беззбитковості дохід має бути рівним витратам. Бухгалтерська точка беззбитковості (позначимо її V_Б ) – це такий обсяг виробництва і реалізації продукції, при якому відшкодовуються всі витрати (змінні і постійні), але прибутку немає. Вона визначається із рівняння

Ц *V_Б = а_з V + ЗП (8.5)

Звідси

, од. (8.6)

де V_Б – бухгалтерська точка беззбитковості, од.

Серед повних витрат є своєрідні витрати – амортизація основних фондів. Фактично в звітному періоді таких витрат не було, вони зроблені раніше в процесі здійснення інвестиції, а в звітному періоді амортизація має розрахунковими частками повертати інвестований капітал. Призначення амортизації – накопичення коштів для відтворення зношених основних фондів. При скрутному фінансовому стані ці кошти тимчасово можуть бути використані підприємством для інших цілей. Тому критичним є такий обсяг виробництва, коли не відшкодовується амортизація, він має назву грошова точка беззбитковості і розраховується за формулою

, од. (8.7)

де V_Г – грошова точка беззбитковості, од.

Над­ходження від проекту в готівковій точці беззбитковості тільки покривають постійні витрати за цим проектом. У такій ситуації проект не приносить ніякої віддачі, тобто сума збитків дорівнює сумі початко­вих інвестицій. Тому фінансових менеджерів надзвичайно цікавить фінансова точка беззбитковості – такий обсяг виробництва і реалізації продукції, що враховує величину постійних витрат і щорічні ануїтетні платежі, які дають змогу повернути в майбутньому інвестований капітал разом з розрахунковим прибутком.

Фінансова точка беззбитковості розраховується по формулі

, од. (8.8)

де V_Ф – фінансова точка беззбитковості, од.;

F – ануїтетний платіж, який повертає в майбутньому інвестований капітал разом з розрахунковим прибутком, грн. Він може бути розрахований

грн., (8.9)

де ∑I – сумарна вартість інвестицій, вкладаються в проект, грн.;

– сучасна вартість ануїтету в 1 грн. за n років при ставці дисконту k.

Вона розраховується по формулі

грн., (8.10)

Таким чином, фінансова точка беззбитковості визначається

од. (8.11)

Висновки

Аналіз беззбитковості є методикою, яка широко використовується для аналізу співвідношення між обсягом про­дажу та прибутковістю. Усі показники беззбитковості мають спіль­ну мету: отримати відповідь на запитання, наскільки погано повинні йти справи з продажем товару, щоб проект почав завдавати збитків, чи при якому обсягу виробництва і реалізації продукції будуть досягнуті заплановані показники рентабельності капіталу.

Розрізняють грошову, бухгалтерську і фінансову точки беззбитковості. Вони визначаються на певний часовий період: рік, квартал і т. п.

Грошова точка беззбитковості – це такий обсяг виробництва і реалізації продукції, при якому відшкодовуються лише постійні витрати без амортизації.

Бухгалтерська точка беззбитковості – це такий обсяг виробництва і реалізації продукції, при якому повністю відшкодовуються постійні витрати включно з амортизацією.

Фінансова точка беззбитковості – це такий обсяг виробництва і реалізації продукції, при якому відшкодовуються постійні витрати й інвестований капітал з прибутком у розмірі, що запланований у проекті.

Дата добавления: 2014-01-06