Загальна характеристика костриці

Технології переробки відходів заводів з первинної обробки луб’яних волокон

Лекція № 10,11

Проблема утилізації відходів останнім часом стає особливо актуальною у всіх країнах з|із| високим рівнем розвитку технологій. Причиною цьому є|з'являється| виснаження сировинних ресурсів і можливість|спроможність| отримання|здобуття| продукції з|із| відходів виробництва з|із| меншими витратами, але|та| з|із| достатньо|досить| високою якістю кінцевого|скінченного| продукту.

В результаті|унаслідок| механічних дій, що застосовуються в процесі первинної обробки лубоволокнистої| сировини, деревна частина|частка| стебел|стеблин| рослини піддається подрібненню і виділяється у вигляді відходів, що отримали|одержували| на практиці назву костриці. При промислових способах первинної обробки цих відходів збирається в кількості близько 65% ваги направленої|спрямованою| на обробку лляної трести.

Костриця - залишки деревної частини луб´яних рослин (льону, конопель, кенафу та ін.), що отримують під час їх первинної обробки (м´яття, тіпання, трясіння).

У більшості випадків костриця прямує у відвали. Через локальне накопичення відходів виникають екологічні проблеми, оскільки|тому що| кількість цих відходів дуже|занадто| велика для природного знищення. Процес зберігання відходів на звалищі носить складний характер|вдачу|, що з часом може створювати серйозні екологічні проблеми|ладу|, або через їх потреби в кисні, або через проміжні сполуки|сполучень|, що утворюються, або через наявність патогенних мікроорганізмів.

Довжина окремих часточок костриці| коливається|вагається| від 1 до 30 мм, при товщині 0,2-0,4 мм. Насипна вага костриці у вільному стані|достатку| складає 90 - 100 кг/м³, що дозволяє отримувати|одержувати| плити з|із| гладкою поверхнею без додаткової їх обробки.

Костриця містить|утримує| 40- 48 % целюлози, 26- 30 % лігніну, 21-26 % пентозанів| і інших хімічних речовин. Але за|та| своїм хімічним складом костриця льону|лен-стланця| досить близька |побли до деревини буку|. Коли костриця надходить на підприємство для подальшої переробки вона повинна мати такі технологічні параметри:

- вологість - до 20%;

- вміст паклі - до 5%;

- вміст залишків кореневої частини стебла - до 5 %;

- вміст пилу - до 4%.

Костриця має гладку малопористу|пористу| поверхню, тому при склеюванні її часточок|часток| потрібно трохи смоляного клею.

На схемі, що подана нижче вказаний шлях|колія| переробки вторинної|повторної| сировини на заводах первинної переробки (рис. 10.1).

Можливі різні напрями|направлення| промислового використання лляної костриці|багаття|:

1. Як паливо|пальне|, причому можливі різні напрями|направлення| навіть цього використання:

- для формування разом з пилом, іноді|інколи| з|із| торфом і пресування паливних брикетів для використання населенням;

- спалювання в спеціальних топках котельних з|із| повним|цілковитим| згоранням|згоряти|, що виключає осідання золи і, навпаки, з|із| утворенням золи і її використанням як добрива;

- утворення активованого вугілля, що використовується як хороший|добрий| сорбент в різних виробництвах.

Вані- лін

Сульфітні луги

Порошко-ва целлюлоза

Рис. 10.1. Схема переробки відходів заводів ПОЛВ

На багатьох льонозаводах тепло для сушарок|сушилень|, пар для цехів мочки, а іноді|інколи| і енергія виробляється за рахунок котелень, що працюють на костриці|багатті|. Часто сушіння ведуть на димогазових сушарках|сушильнях|, де як паливо|пальне| використовується костриці.

Пресуючи лляну кострицю в суміші з торф'яною крихтою, отримують брикети, які можна використовувати як паливо для обігріву дачних будиночків, оранжерей, а також інших приміщень з пічним опаленням.
Останніми роками в країнах з високим рівнем льонарства відходи первинної переробки, як правило, як паливо не використовуються, наділяється велика увага питанням розробки нових прийомів утилізації такого роду відходів. Вважається рентабельніше переробляти кострицю у вироби промислового і побутового призначення.

2. Виготовлення з|із| костриці будівельних і меблевих плит щільністю від 600 кг/м³|м-коду| і теплоізоляційних щільністю 300 кг/м³|м-кодів|:

- раніше робили|чинили| щільні (як і деревно-стружкові) костроплити|, використовуючи як сполучний матеріал меланіно||єднальний|, - смоли формальдегідів і гаряче пресування.

Але шкідливий для здоров'я формальдегід може виділятися як в процесі виробництва плит, так і з готових виробів. Тому цей метод був майже усюди припинений. Правда, зараз ведуться дослідження по зниженню і ліквідації шкідливих виділень, і вибору інших сполучних матеріалів.
Костриця є також дуже хорошою сировиною для виробництва меблевих і будівельних плит, що отримуються в результаті гарячого пресування костриці, перемішаною з термореактивною смолою. Оскільки навіть для невеликих ліній потрібна велика кількість костриці, то доводиться вирішувати питання про її транспортування до цеху.

Для виробництва плит кострицю необхідно спеціально підготувати. Кострицю слід відокремити від залишків коротких волокон, що здійснюється на волокновідокремлюючій машині, просушити і відсортувати. Потім кострицю змішують з 6–8% термореактивної смоли (сполучний матеріал), до якої додають хлористий амоній для прискорення затвердження. З суміші формують плити і, спрессовують, утворюючи стопу з металевими піддонами. Гаряче пресування проводиться під тиском 35 кг/см² і температурі 130–170 ºС. Товщина плит від 8 до 24 мм, а щільність 0,55–0,35 г/см³. Вихід плит складає 65–70% від маси костриці, що надходить до цеху.

Плити, що використовуються для виробництва меблів, в процесі пресування часто ламінують за допомогою спеціального паперу або пластин, отримуючи поверхню потрібного вигляду. Плити використовують для тепло- і звукоізоляції і столярних робіт.

Достатньо|досить| широко застосовується костриця і в інших галузях. Наприклад, в Аргентині костриця конопель використовується для виробництва високоякісного паперу, зокрема гербової і картону.

Всесоюзним НДІ азбестоцементної промисловості був розроблений спосіб отримання|здобуття| напівцелюлози з|із| костриці|багаття|. Для отримання|здобуття| її рекомендується термохімічний спосіб обробки в гідролізних апаратах, вживаних в паперовій промисловості, подальше|дальше| механічне доопрацювання|доробка|, розм'якшення костриці на рафінерах. Отримана|одержувати| целюлоза цілком|сповна| придатна для введення|вступу| до складу композиції до 35% і отримання|здобуття| покрівельного картону високої марки. Гідролізний спосіб дає можливість|спроможність| отримання|здобуття| з|із| костриці і ряду|лави| інших корисних речовин. Суха перегонка дає оцетово-кальцієвий порошок в перерахунку на оцетову|оцтову| кислоту в кількості|у кількості| 6,3 % від маси костриці, близько 1,5 % метанолу, 3 % смоли і до 5 % вугілля.

Великий ефект очікується від переробки костриці на кормові дріжджі. Для виробництва 1 т дріжджів витрачається близько 10 тонн|тонна-сил| костриці.

Розроблений процес отримання|здобуття| фурфуролу з|із| костриці|багаття|, при хімічній дії синильними|синільними| кислотами, зокрема соляною. Вихід продукту складає 7 % для костриці льону|лен-стланця| і 7,5% для костриці конопель.

За кордоном в даний час|нині| реально розглядається|розглядує| спосіб отримання|здобуття| з|із| подрібненої деревини рідкого палива. Він полягає в тому, що водну суспензію подрібненої деревини гідрують у присутності нікелевого каталізатора при температурі 322-327°С| і тиску|тисненні| 10 Мпа. Деревина при цьому повністю|цілком| перетворюється на рідкі продукти і газ. Вихід рідких продуктів досягає 40% з|із| теплотворною здатністю|здібністю| 35,5 - 36,5 Мдж/кг.

У Чехословаччині проведені дослідження за визначенням можливості|спроможності| використання відходів переробки льону|лен-стланця| і конопель як вигоряючої добавки. Встановлено, що добавка 15 % костриці різко збільшує теплоізоляційні властивості цеглини і економить 15 % палива|пальні|.

Значне місце|місце-миля| серед способів утилізація костриці лубоволокнистих| рослин займають|позичають| технології отримання|здобуття| пластифікованих матеріалів. Кострицю використовують для виготовлення різних видів будівельних матеріалів, костроплит|, костроблоків|, облицювальних і меблевих плит.

Дата добавления: 2014-01-06