Основні характеристики і структура ринку міжнародного туризму

Для індустрії туризму характерні особливі специфічні властивості:

а) ресурсна орієнтація в розміщенні туристських підприємств;

б) сезонний цикл у виробництві туристських послуг;

в) високі вимоги до рівня розвитку соціальної інфраструктури інформаційних мереж.

Індустрія туризму виконує важливу функцію в розвитку господарського комплексу і економіки країни, тому що: 1. збільшує місцеві доходи; 2. створює нові робочі місця; 3. сприяє розвитку галузей, орієнтованих на виробництво туристських послуг; 4. розвиває соціальну і виробничу інфраструктуру в туристських центрах; 5. збільшує валютні надходження в бюджет країни.

Туризм є одним з небагатьох видів бізнесу, що найбільш динамічно розвиваються. Інтерес підприємців до туризму можна пояснити рядом факторів: · для того, щоб почати займатися туристським бізнесом, не потрібно великих фінансових вкладень; · на туристському ринку, незважаючи на конкуренцію, можуть успішно взаємодіяти як великі, так середні і малі компанії і фірми; · туристський бізнес дозволяє швидко обертати капітал.

Найбільший розвиток міжнародний туризм отримав в західноєвропейських країнах. На частку цього регіону доводиться понад 70% світового туристичного ринку і біля 60% валютних надходжень. Приблизно 20% доводиться на Америку, менше за 10% - на Азію, Африку і Австралію разом взяті.

Всесвітня організація по туризму в своїй класифікації виділяє країни, що є переважно постачальниками туристів (США, Бельгія, Данія, Німеччина, Нідерланди, Нова Зеландія, Швеція, Канада, Англія) і країни що в основному приймають туристів (Австралія, Греція, Єгипет, Кіпр, Італія, Іспанія, Мексика, Туреччина, Португалія, Франція, Швейцарія).

Сьогодні, на думку аналітиків, в основі розвитку міжнародного туризму лежать такі чинники: 1. Економічне зростання і соціальний прогрес привели до розширення обсягу ділових поїздок та подорожей з пізнавальними цілями. 2. Удосконалення всіх видів транспортних засобів зробило дешевшими поїздки. 3. Збільшення кількості найманих працівників і службовців у розвинутих країнах та підвищення їхнього матеріального й культурного рівня. 4. Інтенсифікація праці й отримання працюючими більш довгих відпусток. 5. Розвиток міждержавних зв'язків і культурних обмінів між країнами привів до розширення міжособистісних зв'язків між регіонами. 6. Розвиток сфери послуг стимулював розвиток сфери перевезень і технологічний прогрес у галузі телекомунікації. 7. Послаблення обмежень на вивіз валюти у багатьох країнах і спрощення прикордонних формальностей.

Дата добавления: 2014-01-06